- •2 Основні адміністративні функції менеджера
- •3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
- •4.Чотири концепції кадрових функцій: використання трудових ресурсів, управління персоналом, управління людськими ресурсами, управління людиною.
- •Сучасні напрямки розвитку менеджменту персоналу.
- •9. Метод, методологія дисципліни. Сутність, об'єкт та суб'єкт менеджменту персоналу.
- •10 Функції та принципи дисципліни. Зв’язки менеджменту персоналу із внутрішнім і зовнішнім середовищем організації.
- •11 Стратегія та політика менеджменту персоналу.
- •12 Мета, цілі та завдання менеджменту персоналу.
- •14 Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень.
- •15. Заклади, які займаються науковими дослідженнями актуальних проблеми менеджменту. Найпоширеніші методи наукових досліджень.
- •16. Організація як соціальний інститут і об'єкт менеджменту. Визначення терміну “організація” з різних точок зору.
- •17. Нормативно-правова база менеджменту персоналу. Трудове законодавство України.
- •18. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу.
- •1) До першої групи документів науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу слід віднести:
- •19. Забезпечення менеджменту персоналу. Інформаційна база менеджменту персоналу.
- •20. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу.
- •21. Групи матеріально-технічних засобів та їх характеристика.
- •22. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •23. Особистісні якості керівника як передумова ефективного менеджменту персоналу.
- •24. Методи управління: адміністративно-розпорядчі, економічні, соціально-психологічні, виховні.
- •25. Ролі керівника за г.Мінцбергом. Характерні риси та якості діяльності ефективного керівника. Здібності менеджерів.
- •26. Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу.
- •27. Комунікації в управлінні персоналом. Сутність комунікації та спілкування. Модель комунікації.
- •Модель комунікаційного процесу
- •28. Стратегії та методи управління конфліктами. Управління стресами.
- •29. Соціально-психологічний клімат і його вплив на ефективність діяльності організації.
- •32. Кадрове діловодство. Номенклатура справ з кадрового діловодства. Напрямки роботи з кадрового діловодства.
- •35. Облік особового складу організації. Особова картка. Штатно-посадова книга, алфавітна книга.
- •36. Комп'ютеризація кадрового діловодства.
- •37. Поняття, цілі і завдання планування персоналу. Умови і напрямки планування персоналу, їх характеристика.
- •38. Створення кадрового потенціалу організації. Аналіз наявної чисельності та структури персоналу.
- •39. Методи визначення потреб персоналу. Види планів з питань персоналу.
- •40. Оперативний план роботи з персоналом.
- •41. Планування: потреб у персоналі, планування набору, звільнення, використання, розвитку персоналу, планування витрат на персонал.
- •42. Джерела поповнення й оновлення персоналу.
- •50. Планування трудової кар'єри в організації. Типи кар'єри. Сутність професійної кар'єри.
- •51. Напрямки професійно-кваліфікаційного просування робітників.
- •52. Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників. Особливості формування кадрового резерву.
- •53. Види, фактори та показники руху персоналу. Позитивні та негативні наслідки руху персоналу.
- •54. Основні процеси руху персоналу. Введення в посаду.
- •55. Адаптація та її види, умови успішної адаптації. Переміщення працівників в організації, ротація.
- •56. Підстави для звільнення працівника. Особливості звільнення працівників за власним бажанням.
- •57. Розірвання угоди з ініціативи роботодавця. Вивільнення робочої сили як особлива форма припинення трудової угоди. Пристосування персоналу до економічних змін.
- •Оцінка витрат, пов'язаних із заміною працівників.
- •Регламентування: посадових обов'язків, діяльності структурних підрозділів, діяльності посадових осіб.
- •64. Правила поведінки й дисциплінарні процедури. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •65. Робочий час як універсальна міра кількості праці. Норма тривалості робочого часу.
- •66. Законодавче регулювання робочого часу та тривалості відпусток.
- •67. Режим праці та відпочинку: змінний, добовий, тижневий та річний режими праці та відпочинку
- •68. Традиційні та гнучкі графіки роботи. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.
- •69. Поняття, фактори й елементи умов праці. Напрямки забезпечення необхідних умов трудової діяльності.
- •70. Державне регулювання умов праці.
- •Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві.
- •72. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
- •73. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві.
- •74. Об'єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.
- •75. Сучасні тенденції розвитку людських ресурсів.
- •76. Об’єктивні потреби підприємства в оцінюванні персоналу.
- •77. Процес оцінювання персоналу: сутність, цілі, завдання, елементи. Помилки у визначенні критеріїв оцінювання.
- •78. Модель комплексної оцінки персоналу. Напрямки оцінювання діяльності керівників.
- •79. Методи оцінки персоналу
- •82. Мотивація персоналу: сутність і значення. Теорії мотивації персоналу: змістовні та процесні
- •3. Процесні теорії мотивації
- •83. Економічні аспекти збагачення праці.
- •84. Організація заробітної плати в умовах ринкової системи господарювання
- •85. Системи оплати праці. Нормування праці та його роль у визначенні заробітної плати.
- •Організація преміювання персоналу: загальні вимоги.
- •Соціальне партнерство: його визначення та особливості.
- •Об'єктивні передумови виникнення соціального партнерства та чинники його розвитку.
- •Сторони й суб'єкти соціального партнерства. Фактори розвитку соціального партнерства.
64. Правила поведінки й дисциплінарні процедури. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Трудова дисципліна в організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
Трудова дисципліна в організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
догана;
звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, нерахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати рівень важкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
У законодавстві визначено три методи забезпечення трудової дисципліни:
Переконання
Заохочення
покарання
Усі ці методи спрямовані на виховання свідомого ставлення до праці, до виконання своїх обов'язків.
Метод переконання є основним у забезпеченні свідомого ставлення до праці, оскільки він найпоширеніший і застосовується до всіх без винятку працюючих. Усвідомивши правові норми про внутрішній трудовий розпорядок працівник поступає правомірно, самостійно і добровільно. Ним у цих випадках керує ідея, що така поведінка є правильною, корисною для виробництва в цілому і для кожного працюючого на цьому виробництві зокрема.
Методи заохочення і покарання є додатковими, оскільки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, які порушують трудову дисципліну. Перш ніж застосовувати заходи дисциплінарного і громадського впливу, спочатку застосовують метод переконання.
Поєднання переконання з вихованням проявляється на всіх стадіях трудового процесу, у вирішенні економічних і організаційних питань. В умовах ринкових відносин працівники повинні мати переконання в економічній вигоді і доцільності тих чи інших заходів. Головна мета переконання — добитися сумлінного виконання норм трудового права, добровільно, без примусу, за переконанням їх виконувати.
У вітчизняній практиці з цією метою широко використовуються Правила внутрішнього трудового розпорядку. Цей нормативний документ внутрішнього використання розробляється спільно адміністрацією і представниками найманого персоналу, а затверджується на загальних зборах трудового колективу чи на конференції, де інтереси колективу представляють обрані делегати.
Типова структура Правил внутрішнього трудового розпорядку включає такі розділи 6, с. 12-16:
Загальні положення
Приймання на роботу
Права і обов’язки персоналу підприємства
Робочий час і час відпочинку
Відпустки
Відрядження і переведення на нове місце роботи
Заробітна плата, соціальне страхування і компенсації
Заохочувальні та дисциплінарні заходи
Розірвання трудового договору
