55. Адаптація та її види, умови успішної адаптації. Переміщення працівників в організації, ротація.

Адаптацiя – це процес включення працівника в нове для неї предметно-речове та соцiальне середовище через пiзнання норм та традицiй, прийнятих в організації, професiйного навчання та перепiдготовки, усвiдомлення того, що є важливим в організації або на робочому мiсцi. З іншого боку, адаптація – це пристосування керівництвом організації умов праці та її мотивів до цілей, потреб та норм поведінки працівників.

Адаптацію працівника класифікують за її змістом, способом впливу працівника на колектив і досвіду його трудової діяльності:

Активна адаптація передбачає пристосування працівником умов праці, колективних норм, цінностей і форм взаємодії до своїх потреб,

пасивна – повне прийняття працівником існуючих умов праці, колективних норм тощо.

Первинну адаптацію проводить у випадку першого ознайомлення з трудовою діяльністю у конкретній організації, а

вторинну при пристосуванні працівників, які вже мають досвід професійної діяльності.

Види адаптації

Психофізіологічна(Пристосування до нових психофізіологічних та психологічних навантажень, фізіологічних умов праці (адаптація до трудової діяльності на рівні організму працівника))

Професійна(Повне освоєння нової професії, що проявляється у звиканні, пристосуванні до змісту і характеру праці, його умов і організації, та передбачає удосконалення трудових здібностей)

Соціально-психологічна(Пристосування працівника до відносно нового для нього соціуму, тобто включення його в колектив з його традицiями, нормами життя, цiностними орiєнтацiями, стилю роботи керівників, особливостей ділових і міжособистісних відносин в колективі) Організаційна (Засвоєння ролі та соціального статусу робочого місця і підрозділу в загальній організаційній структурі, розуміння особливостей організаційного механізму управління організацією, а також підготовленість працівника до сприйняття та реалізації нововведень технічного або організаційно-економічного характеру)

Успішність адаптації залежить від таких основних умов:

-раціональності організаційного механізму управління нею;

•виробничого середовища та особливостей їхнього впливу (прямого чи непрямого) на показники і результати адаптації та визначення значимості тієї чи іншої сторони адаптації для конкретних умов виробничого середовища;

•якісного рівня роботи з професійної орієнтації потенційних співробітників і, зокрема, професійного добору кадрів (уважність, гострота зору тощо);

•конкретизації підходу до кожного працівника та для окремих категорій працівників;

•об’єктивності ділової оцінки персоналу (при відборі і в процесі трудової адаптації кадрів);

•престижу та привабливості професії та роботи з конкретної спеціальності у визначеній організації;

•особливостей організації праці;

•гнучкості внутрішньовиробничої системи профнавчання персоналу;

•соціально-психологічного клімату в колективі (почуття товариства і взаємодопомоги розвивають ділові взаємини, підвищують трудову активність і задоволеність працею);

•особистих якостей працівника, оскільки розробка заходів, що позитивно впливають на адаптацію, вимагає знання суб'єктивних характеристик працівника (стать, вік, його психофізіологічні характеристики, а також освіта, стаж тощо).

В управлiнськiй практицi вітчизняних організацій застосовують, як правило, три типи перемiщень працівників:

•пiдвищення посади (або пониження) з розширенням (або звуженням) кола обов’язкiв, збiльшенням (зменшенням) прав та пiдвищенням (зниженням) рiвня дiяльностi;

•пiдвищення рiвня квалiфiкацiї, яке супроводжується виконанням бiльш складних завдань, не зв’зане з пiдвищенням посади, але пов’язане з пiдвищенням заробiтної плати;

•змiна кола завдань i обов’язкiв, без пiдвищення квалiфiкацiї, без пiдвищення посади та заробiтної плати (ротацiя).

Першi два типи характернi, популярнi та використовуються в США та країнах ЄС, а в Японiї особливо характерним типом перемiщення працiвникiв на японських пiдприємствах є ротацiя.

Залежно від виду поділу праці можна розрізняти ротацію як:

•зміну робітником операцій на ділянці (потокової лінії, конвеєрі) у рамках однієї професії;

•зміну операцій, що належать до різних професій.

Види ротації:

Короткочасна(після виконання робіт на іншому робочому місці працівник повертається до своєї попередньої роботи)

Тривала(виконання робіт на іншому робочому місці достатньо тривалий період часу)

Постійна(новий вид діяльності стає постійною роботою)