Ціни і ціноутворення у сфері господарювання

Ціна (тариф) у господарських зобов'язаннях є формою грошо­вого визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господар­ській діяльності
вільні ціни	державні фіксовані ціни	регульовані ціни — граничні рі­вні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін встановлюються ■на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, ■на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення, ■на продукцію (послуги) суб'єктів господа­рювання природних монополістів. ■Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабмін України.
визначаються суб'єктами го­сподарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції (ро­біт, послуг)

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовніш­ньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов сві­тового ринку та індикативних цін.

Припинення зобов'язань

Господарське зобов'язання припиняється:

• виконанням, проведеним належним чином;

• зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зо­бов'язання;

• у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній осо­бі;

• за згодою сторін;

• через неможливість виконання;

• у разі його розірвання;

• визнання недійсним за рішенням суду;

• в ін. випадках.

Банкрутство

Банкрутство - нездатність боржника відновити свою платоспро­можність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інак­ше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процеду­ри вважається банкрутством.

Суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб'єкт під­приємницької діяльності.

Не можуть бути визнані банкрутом

• казенні підприємства,

• відокремлені структурні підрозділи господарської організації.

Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржни­ка:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності) боржника;

• ліквідація банкрута.

Суб'єкт підприємництва, його засновники (учасники), власник майна, а також ін.. особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Фіктивне банкрутство - завідомо неправдива заява суб'єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобо­в'язання перед кредиторами та державою. Умисне банкрутство - стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи су­б'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.