
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт з органічної хімії
- •Лабораторна робота № 9 тема: Ароматичні вуглеводні та їх властивості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота №10 Тема: Феноли та нафтоли. Ароматичні спирти.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота № 12
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота №14
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №15
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота № 16
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота № 17
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лабораторна робота № 18
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
Хід роботи:
ДОСЛІД 1. Виявлення ненасичених ліпідів.
Обладнання та реактиви: розчин вершкового масла в хлороформі, розчин олії в хлороформі, насичена бромна вода, штатив з пробірками, піпетки.
В одну пробірку вносять 1 мл розчину олії в хлороформі, в другу – 1 мл вершкового масла в хлороформі. Потім у кожну пробірку краплинами додають бромну воду до припинення знебарвлення. Фіксують кількість бромної води, внесеної в кожну пробірку.
Хімізм:
СН2–О–СО–(СН2)7-СН=СН-(СН2)7-СН3
│ +3Br2
СН -О-СО-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7 –СН3 →
│
СН2-О-СО-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7-СН3
триолеїн
СН2-О-СО-(СН2)7-СН-СН-(СН2)7-СН3
│ │ │
+3Br2 Br Br
→ СН2-О-СО-(СН2)7-СН-СН-(СН2)7-СН3
│ │ │
Br Br
СН2-О-СО-(СН2)7-СН-СН-(СН2)7-СН3
галогенпохідне триолеїну
73
Висновки: Жири рослинного походження містять більшу кількість залишків ненасичених жирних кислот, ніж жири тваринного походження.
ДОСЛІД 2. Утворення вільних жирних кислот.
Обладнання та реактиви: олія, 50% спиртовий розчин КОН(NаОН), пробірки, піпетки, газовий пальник, НCl конц.
А) Отримання калієвого мила шляхом омилення жиру
У пробірку з 0,5 мл олії додають 10 мл спиртового розчину КОН(NаОН), перемішують і кип’ятять до повного омилення олії. Розчин розводять водою до об’єму 10 мл. Одержаний розчин калієвого мила використовують для наступних реакцій.
Б) утворення вільних жирних кислот
У пробірку з 2 мл розчину калієвого мила додають 1 мл концентрованої HCl. Спостерігають утворення нерозчинених вільних кислот, які збираються у верхній частині пробірки.
Хімізм:
А) СН2-О-СО-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7-СН3
│
СН-О-СО-(СН2)16СН3 +3КОН →
│
СН-О-СО-(СН2)14СН3
СН2-ОН КООС-(СН2)7-СН=СН-(СН2)7- СН3
│
→ СН-ОН + КООС-(СН2)16- СН3
│
СН2-ОН КООС-(СН2)14- СН3
74
Б) КООС-(СН2)16- СН3 + НСl → НООС-(СН2)16-СН3 + КСl
Висновки: Жири під дією лугу гідролізуються, утворюючи мила та гліцерин. Внаслідок додавання до калієвого мила концентрованої хлоридної кислоти утворюються вільні жирні кислоти.
ДОСЛІД 3. Утворення нерозчинених калієвих мил
Обладнання та реактиви: розчин калієвого мила, 5%-й розчин CaCl2, пробірки, піпетки.
У пробірку з 2 мл розчину калієвого мила додають 1 мл розчину CaCl2 утворюється нерозчинене калієве мило.
Хімізм:
2КООН-(СН2)16-СН3 + СаСl → Са[OOC-(CH2)16-CH3]2 + KCl
Висновки: під час внесення до розчину калієвого мила розчину солей кальцію утворюються нерозчинні кальцієві солі жирних кислот.