1.5. Завдання автоматизації реєстрації та обліку радіолокаційної обстановки

Всі технічні засоби радіолокації, об'єднані в єдиний комплекс. Точність при комплексування вдається підвищити завдяки тому, що характер похибки вимірювання навігаційних параметрів у технічних засобів радіолокації різний. Наприклад, у автономних приладів похибки вимірювання курсу і швидкості змінюються повільно, тобто мають низькочастотний характер, похибки РНС і СНР, навпаки, змінюються з відносно високою частотою. Це дозволяє при спільній обробки сигналів в ЕОМ спеціальними математичними і програмними методами виділити потрібний корисний сигнал, отфільтровати його, т. е. «очистивши» від різних систематичних, грубих і випадкових похибок. Іншими словами, ЕОМ порівнює і аналізує інформацію від різних джерел і обчислює найбільш імовірні значення. Причому робить це ЕОМ швидше і краще, ніж мозок і руки оператора. Таким чином, після обробки в ЕОМ оператору будуть подані узагальнені вихідні параметри, які за точністю перевищують дані кожного засобу окремо.

Спрощується робота оператора і з управління приладами. Автоматизована система радіолокації може стежити за роботою кожного об'єкта і, порівнюючи його показання з сумарним вихідним сигналом, визначати, чи достатньо точно і надійно воно працює, і виключають з обробки при несправності. Сигнал про відмову поступає від ЕОМ на пульт радіолокаційної системи.

Вигідніше використовувати автоматизовані радіолокаційні комплекси і для скорочення обладнання, оскільки при об'єднанні різних засобів і навіть дублювання їх всі основні обчислювальні і керуючі процеси відбуваються в одній ЕОМ.

Комплексування допомагає і рішенням ергономічних задач - всі органи управління та індикації інформації можуть бути сконцентровані в одному місці і предподані в найбільш зручному вигляді, наприклад, на спеціальному пульті в штурманської або ходової рубки.

Відображається шлях об'єкта не тільки на індикаторах, а й на спеціальному приладі, в якому на карті особливим пером, керованим за сигналами ЕОМ, відзначається шлях об'єкта.

Комплексування дозволяє також автоматично безперервно оцінювати шлях судна, підвищити надійність інформації, вибирати засоби корекції навігаційного комплексу на момент уточнення координат місця, розраховувати поправки курсу, швидкості, сумарного зносу траєкторії, усувати неоднозначності вимірів, виявив в районі радіолокації інші об'єкти і супроводжувати їх, оцінити загальну навігаційну ситуацію.

На основі проведеного аналізу та виходячи з поставленої мети можна сформулювати завдання дипломної роботи:

• провести аналіз теоретичних радіолокаційних методів виявлення повітряних об'єктів;

• провести аналіз основних принципів організації та технічного забезпечення радіолокації;

• провести аналіз основних принципів виявлення та використання радіолокаційної інформації;

• провести аналіз і класифікація радіолокаційних вимірників;

• сформулювати завдання автоматизації реєстрації та обліку радіолокаційної обстановки;

• розробити математичні моделі визначення місця розташування повітряних об'єктів;

• розробити інтегральні моделі системи автоматизації радіолокаційних комплексів;

• розробити структурні моделі блоків автоматизованої системи оцінки траєкторії;

• розробити структурні моделі для автоматизації комплексу контролю положення об'єкта;

• розробити методі реєстрації, розрахунків і керування числовими характеристиками місця розташування об'єктів;

• розробити основні алгоритмі розрахунків просторових характеристик об'єктів у радіолокаційних комплексах;

• розробити структуру програмного комплексу;

• розробити програмні модулі комплексу керування радіолокаційною обстановкою.

Розв'язок перерахованих завдань дозволить розробити програмний комплекс моніторингу й керування радіолокаційною обстановкою повітряного руху.

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА СТРУКТУРНИХ І МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ РЕЄСТРАЦІЇ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ