2. Види ризику та методи їх оцінки

З попереднього матеріалу з'ясовано, що для оцінки можли­вості тих чи інших втрат, спричинених відхиленням реального ходу підприємницької діяльності від очікуваного, необхідно передусім добре знати усі види витрат, а після цього розрахувати їх як можливі прогнозні величини. При цьому підприємцю потрібно враховувати принаймні два моменти: по-перше, оцінка кожного з видів втрат у кількісному вираженні не завжди дає змогу звести їх в єдину величину; по-друге, непередбачені зміни в підприємницькій діяльності можуть, з одного боку, викликати втрати у вигляді підвищених витрат ресурсів, зменшення доходу, а з іншого — зумовити економію певних видів ресурсів, що принесе відповідно непередбачений позитивний результат.

Втрати, що можуть виникнути у підприємницькій діяль­ності: матеріальні, трудові, фінансові, часу.

Матеріальні види втрат проявляються в непередбачених підприємницькими планами додаткових витратах або прямих втратах устаткування, сировини, транспортних засобів тощо. Ці види втрат можуть мати як натуральний вимір, так і вар­тісний.

Трудові втрати пов'язані з втратою робочого часу, викли­каною непередбаченими обставинами, наприклад, простоєм устаткування, несвоєчасним надходженням сировини для ви­робництва тощо, їх виміром є години робочого часу.

Фінансові втрати — найбільш поширений вид втрат у під­приємницькій діяльності. Вони поділяються на ризики, пов'я­зані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні й дефляційні, валютні ризики, втрати від зниження цін на продукцію, що реалізується, або підвищення цін на сировину), та ризики, пов'язані з вкладанням капіталу (інвестиційні ризики).

Втрати часу зумовлені затримками у підприємницькій діяль­ності, викликаними несвоєчасним виконанням договорів, робіт, доставки товару. Випадкові втрати часу здатні суттєво вплинути на величину доходу, передбаченого бізнес-планом. Вимірюються як у натуральному, так і у вартісному вигляді.

Крім названих видів втрат існують втрати, які важко під­даються класифікації. Формами прояву цих втрат можуть бути збитки морального плану: втрата престижу підприємця, його фірми. Ці види втрат не завжди піддаються чіткому кількіс­ному виміру.

Таким чином, ризики і втрати доцільно класифікувати, виявити найбільш вагомі за величиною та ймовірністю виник­нення. Це дозволить заздалегідь передбачити втрати, неминучі витрати і включити їх у бізнес-план. Звичайно, ряд факторів має випадковий характер, і їх врахувати заздалегідь практично неможливо. Але знання найбільш важливих причин, що їх ви­кликають, дозволяє послабити їх негативний вплив.

Яким же чином можна передбачити випадкові втрати у підприємництві?

Слід зазначити, що ризик виступає ймовірною категорією, тому для його оцінки доцільно встановлювати для кожного зна­чення величини втрат відповідну ймовірність виникнення такої величини. З цією метою можна використовувати схему, що показана на рис. 2.

Рис. 2. Схема зон ризику

Отже, при оцінці ризику треба встановити чотири харак­терні точки (найбільш ймовірний рівень ризику, ймовірність допустимої втрати, критичної та катастрофічної втрати).

Допустимий економічний ризик – загроза втрати більшої частини прибутку від певного виду діяльності підприємства або діяльності загалом.

Критичний економічний ризик – загроза втрати усього прибутку й усієї очікуваної виручки.

Абсолютний економічний ризик – загроза банкрутства підприємства і втрати всього майна.