4.3. Об’єкти менеджменту та проектування фірми

Поняття об’єкта в даному розділі трактується як спряжене з поняттям суб’єкта, діяльність якого направлена на управління об’єктом. Менеджмент та проектування фірми, виступаючи в якості сфер управлінської діяльності, мають спільний об’єкт управління – економіка, інформаційна система та організація фірми. Разом з тим поняття менеджменту включає керівництво співробітниками фірми, об’єктом якого є сукупність особистостей та різних груп співробітників з притаманними їм людськими якостями. Розглянемо короткі характеристики виділених об’єктів менеджменту та проектування фірми [48].

Економіка фірми – це складова частина мікроекономіки, одного з двох головних розділів економічної науки. Структура функцій економіки фірми та їх зв’язків з ринками представлена на рис. 4.4.

Економіка персоналу фірми – це функціональний компонент економіки фірми, що вирішує задачі визначення потреб в персоналі, залучення персоналу, розвиток персоналу, контролінг персоналу і т.д. Структурним компонентом фірми, що вирішує наведені вище задачі та виконує бюрократичну кадрову роботу, є підрозділ по роботі з персоналу (відділ кадрів) та куратори цієї роботи з числа топ-менеджерів фірми.

Організація фірми трактується як сукупність структури, комунікацій та функціональності фірми. Структура – це склад та функції підрозділів фірми, комунікації – інформаційні відносини та зв’язки, а функціональність – схема її діяльності.

Р инок капіталу

Фінанси

Вироб-ництво

Фактори виробництва та продукти

Гроші

Рис. 4.4. Структура функцій економіки фірми та їх зв’язків з ринками

4.4. Суб’єкти менеджменту та проектування фірми

Фірма з точки зору підприємницької діяльності є однією з можливих форм здійснення бізнесу особою, що володіє капіталом та ресурсами.

Підприємницька діяльність – це основний вид самостійної господарської діяльності особистості (виробничої чи комерційної), направленої на досягнення наміченого результату (отримання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання власного капіталу та ресурсів. Підприємницька діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами, що називаються підприємцями, на постійній основі. Підприємець – особа, яка вкладає власні засоби в бізнес та приймає на себе особистий ризик, пов’язаний з його результатами, несе повну майнову відповідальність за результати своєї діяльності та підпорядковується правовим нормам (законодавству) держави. Бізнес – це справа, ділова активність, направлена на розв’язок задач, пов’язаних з виконанням на ринку операцій обміну товарами та послугами між економічними суб’єктами ринку з використанням в ринковій практиці форм та методів економічної діяльності. Найкраще використання капіталу та ресурсів фірм в цілях досягнення наміченому підприємцем результату бізнесу представляє собою самостійний вид професійної діяльності, що отримала назву „менеджмент фірми”. Даний термін використовується і для позначення сукупності менеджерів фірми – осіб, професією яких є менеджмент фірми.

Професійний менеджмент, як самостійний вид діяльності, передбачає наявність в якості суб’єкта цієї діяльності спеціаліста-менеджера і в якості об’єкту – господарську діяльність та персонал фірми в цілому або її функціонального компоненту (виробництво, логістика, маркетинг, фінанси та інш.). Складовими частинами менеджменту як професії є управління функціональним компонентом фірми і керівництво групою співробітників, адміністративно чи функціонально підлеглих менеджерів. Управління здійснюється менеджером шляхом постановки задачі підлеглим співробітникам і контролю їх роботи, управління продуктивністю робітників і т.д., керівництво – шляхом використання влади та впливу, мотивації персоналу, вибору стилю керівництва, формування команди, управління неформальними групами, лідерством та конфліктами і т.д.

Необхідність обґрунтування раціональної організації та системи управління фірмою на перспективу для досягнення наміченого підприємцем результату бізнесу при найменших витратах обумовлена постійними змінами умов функціонування фірми. Обґрунтування перспективного проекту розвитку фірми представляє собою самостійний вид професійної діяльності – проектування фірми. Професіонал у сфері проектування фірми називається проектувальником.

Проектувальник – це спеціаліст, що наймається замовником – власником існуючої або гіпотетичної фірми для розробки проекту перспективної організації та системи управління фірми. Задача проектувальника полягає в розробці та здачі проекту, а також у обґрунтуванні необхідності для замовника контракту з планувальником на супроводження проекту та його перманентне оновлення. В якості проектувальника (однієї особи або групи осіб), найманого за контрактом (договором), власник існуючої фірми створює орган наукового аналізу ефективності організації та системи управління фірми. Результатами його роботи можуть бути звіти з оцінкою ефективності даної фірми та систем її управління, а також пропозиціями по її реструктуризації. У зв’язку з цим необхідно пам’ятати, що проект починає застарівати відразу після початку його реалізації, отже, природним засобом передбачення несприйнятливих відхилень є упереджене проектування на новий прогнозний період.

Власники фірми (реальні та потенціальні) як особи, що приймають рішення мають справу більшою частиною зі слабо структурованими задачами. На рівнях менеджменту фірми задачі структуровані краще, можуть бути ясніше сформульовані і становляться повторюваними та стандартними. Спеціалісти з теорії менеджменту направляють основні зусилля на розробку методів рішення стандартних задач менеджменту. Однак для обґрунтування раціональних рішень ради директорів фірми за перспективами її розвитку потребуються вчені-аналітики, які повинні сконцентрувати свої зусилля на рішенні слабо структурованих задач, що відносяться до проблематики проектування організації та системи управління фірми.

Крім того, необхідно відмітити що вельми складно розділяти роль власника фірми і топ-менеджера, так як рішення, що приймаються однією з цих осіб, безпосередньо впливають на діяльність іншого. Приймаючи свої рішення, власник фірми впливає на майбутню роботу фірми. В свою чергу, топ-менеджер виконує функції замовника при проектуванні майбутньої роботи фірми, коли йому доводиться визначати її цілі, виділяти ресурси та приймати рішення, що змінюють архітектуру фірми та результати її роботи. Отже, вони повинні робити в тісному контакті, маючи перед собою спільні цілі та задачі. При цьому їх точки зору можуть розрізнятися, так як конкретні задачі зазвичай відносяться до різних виконавців та розділені у просторі та часі. Розрізнятися можуть і їх власні підходи, методи та стилі роботи – це природне слідство початкового розмежування їх ролей та обов’язків. Використання проектувальником системного підходу дозволяє звести до мінімуму ці відмінності, так як він розглядає власника (особу чи групу осіб) та топ-менеджера (члени правління) в якості однієї особи, що приймає рішення та прагнення оптимізувати фірму як бізнес-систему в цілому.

Інформаційна система фірми – це організаційно упорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів вимірювальної техніки та зв’язків, що реалізують інформаційні процеси фірми. Макроструктура інформаційних потоків фірми відображена на рис. 4.5.

Джерела інформації
З овнішнє середовище фірми	Внутрішнє середовище фірми

Інформаційна модель фірми
Змінна (оперативна) інформація	Постійна (нормативна) і нформація	Архіви

Споживачі інформації
Зовнішнє середовище фірми	Внутрішнє середовище фірми

Рис. 4.5. Макроструктура інформаційних потоків фірми

Термінологія інформатики дає достатньо повне представлення про різні компоненти інформаційної системи фірми.