3.6. Напрямки розвитку мсп в Чернігівській області

Регіональна специфіка розвитку малого підприємництва.

Стратегія розвитку малого підприємництва Чернігівщини враховує його регіональну специфіку, а саме [46]:

• у структурі господарства області переважають трудомісткі та нематеріалоємні галузі обробної й переробної промисловості та аграрного сектору;

• екологічні обмеження й фактори, у т. ч. наслідки аварії на ЧАЕС;

• прикордонний статус області та економічне тяжіння до інших регіонів України й країн СНД;

• особливості міської й сільської мереж розселення;

• сталу агропромислову орієнтацію господарського комплексу;

• цінність культурного та духовного надбання регіону та його історичну роль у становленні України, як країни та держави;

• соціально-демографічні особливості Чернігівщини, зокрема – високу частку в структурі населення сільського населення, жінок та осіб старшого віку.

Умови, що стримують розвиток малого підприємництва.

Виходячи з об’єктивних обмежень розвитку малого підприємництва в області, до гальмівних факторів розвитку малих підприємств Чернігівщини відносяться:

• особливості територіальної організації виробництва Чернігівщини з відносно низьким рівнем господарського освоєння території та переважним розвитком сільської мережі розсе­лення, малих та середніх міст з моногалузевою та близькою до неї структурою виробництва;

• незначна кількість малих підприємств області, низький рівень охоплення ними більшості галузей виробництва;

• слабка законодавчо-правова база розвитку малого підприємництва, особливо – в галузі ресурсного (у т.ч. фінансово-кредитного) забезпечення діяльності малих підприємств;

• недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва, у т.ч. - консультаційної, навчальної, супроводжуючої та інформаційної мережі, а також аналітично-прогнозної служби забезпечення розвитку малого бізнесу.

Особливості формування стратегічних завдань розвитку малого підприємництва.

Стратегічні завдання з реалізації пріоритетів розвитку малого підприємництва базуються на комплексному підході, який охоплює проблемні питання, що мають бути вирішені, і наявність резервів розвитку галузей та секторів господарської діяльності.

При цьому застосований принцип селективності, який передбачає:

Регіональну вибірковість - посилення заходів підтримки малого підприємництва в економічно відсталих та депресивних районах області;

Галузеву акцентуацію - інтенсифікацію підтримки малого підприємництва в пріоритетних галузях і секторах регіональної економіки;

Соціальну селективність - посилення державних заходів підтримки малого підприємництва по відношенню до молодіжного, жіночого підприємництва, організованого пенсіонерами, колишніми військовослужбовцями, інвалідами, а також малого підприємництва у сфері соціальних послуг;

Функціональність - посилення державних заходів підтримки створення об‘єктів малого підприємництва та супроводжування їх початкового розвитку;

У формуванні та реалізації стратегічних завдань мають враховуватися переваги малого підприємництва, а саме:

• легка адаптація до ринкової економіки, швидке пристосування до коливань ринкової кон'юнктури;

• заповнення незайнятих ринкових та територіальних ніш;

• здатність забезпечити швидку окупність витрат, послабити монополізм в економіці, створити додаткові робочі місця.

Стратегічні завдання розвитку малого підприємництва спрямовані на:

• досягнення економічних, екологічних і соціальних цілей розвитку (подолання безробіття, екологізація господарювання, підвищення рівня життя населення );

• розширення податкової бази бюджетів усіх рівнів, особливо - місцевих за рахунок малого бізнесу;

• комплексне використання ресурсів та резервів розвитку цього сектору економіки;

• забезпечення економічно ефективного суспільного й територіального поділу праці за регіонами, секторами й галузями виробництва Чернігівщини;

• підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного та ринкового середовища підприємницької діяльності в сфері малого бізнесу;

• збалансування рівнів життя населення у різних регіонах, в сільській та міській мережах розселення Чернігівської області.

Стратегічні завдання розвитку малого підприємництва.

Стратегічними завданнями розвитку малого підприємництва є забезпечення:

• зростання кількості малих підприємств, підвищення конкурентоспроможності для збільшення експортного потенціалу малого бізнесу;

• зміцнення економіко-правової основи його розвитку, активізація інвестиційної активності в секторі малого підприємництва;

• зміцнення ресурсної бази, у т.ч. - фінансово-кредитної;

• розвиток інфраструктури малого бізнесу та поліпшення господарського середовища його функціонування.

Передумови формування пріоритетів розвитку малого підприємництва.

Пріоритети розвитку малого підприємництва Чернігівської області на прогнозний період базуються на загальній концепції її соціально-економічного розвитку, якою передбачається перетворення області в економічно ефективний, гармонійно розвинутий, секторно-структурований за формами власності на засоби виробництва індустріально-аграрний комплекс зі спеціалізацією на багатопрофільному машинобудуванні та металообробці, екологоорієнтованих легкій, харчовій, лісовій та деревообробній галузях промисловості, сільському й лісовому господарстві поліського типу, яке має розвинуту виробничу, соціальну та ринкову інфраструктури.

Згідно з національними та регіональними пріоритетами сталого розвитку, майбутнє функціонування господарського комплексу області орієнтоване на посилення соціальної та екологічної спрямованості господарювання, у чому провідною є роль малого підприємництва, особливо як соціальної складової.

Розвиток малого бізнесу разом з іншими заходами має призвести до прискореного зростання суспільного виробництва в регіоні, підвищення рівня життя населення, задоволення його потреб, з одного боку, у суспільно-корисній праці, а з іншого боку - у матеріальних та духовних благах, відповідних стандартам розвинутого суспільства. Серед кінцевих ефектів стратегії виділяється й сприяння поліпшенню демографічної ситуації області через створення економічних умов розвитку сімейних підприємств, збільшення доходів у домогосподарствах.

Пріоритети розвитку малого підприємництва.

Виходячи з основних проблем розвитку господарського комплексу області пріоритетними напрямами у розвитку малого підприємництва на прогнозний період є:

• повне використання трудоресурсного потенціалу розвитку малого підприємництва області, який складає не менше 120 тис. осіб зі створенням відповідної кількості робочих місць в основних секторах безробіття та на територіях з проблемною трудоресурсною ситуацією;

• проведення заходів, спрямованих на удосконалення роботи „дозвільних центрів”, їх матеріально – технічної бази, організація навчання адміністраторів;

• встановлення ефективних ставок податків в залежності від місця розташування та виду діяльності суб"єктів підприємництва;

• збільшення обсягів асигнувань з місцевих бюджетів на фінансування регіональних програм розвитку малого підприємництва;

• розширення інфраструктури підтримки підприємництва, оперативність та спрощення доступу підприємців до інформаційного потенціалу;

• зниження соціальної напруженості через залучення до підприємницької діяльності малозахищених верств населення (жінки, молодь, інваліди та ін.);

• залучення до підприємницької діяльності сільського населення. Популяризація серед нього пріоритетних видів підприємницької діяльності, зокрема: торгівельне та побутове обслуговування на селі, „зелений туризм”, інноваційна діяльність у сфері вирощування та переробки сільгосппродукції;

• проведення маркетингових досліджень з метою визначення ємності ринку розвинутих послуг, просування товарів та послуг суб’єктів малого підприємництва на внутрішньому та зовнішньому ринках;

• створення „Гарячих ліній” для підприємців у кожному районі ;

• створення баз даних із наявних потенційних клієнтів науково-технологічних розробок, фірм-франчайзерів, суб’єктів конкурентного середовища, тощо.

• активізація інвестиційно-інноваційної діяльності малих підприємств з метою перетворення малого підприємництва на стійкий, достатньо потужний і конкурентоспроможний сектор регіональної економіки;

• створення ефективної системи фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу з відповідною організаційно-правовою базою;

• суттєве вдосконалення ресурсного, у т.ч. інформаційного, забезпечення малих підприємств;

• досягнення високого рівня економічної безпеки у сфері малого бізнесу, а також забезпечення соціальної і особистої захищеності власників та працівників малих підприємств від позаекономічних негативних факторів впливу на господарювання;

• формування, прискорений розвиток, розширення і модернізація усіх галузей інфраструктури малого бізнесу;

• зняття перепон та бар'єрів, які стримують розвиток малого бізнесу – господарських, нормативно-правових, відомчих, ринкових, соціально-психологічних, фінансових, інформаційних, що випливають з кон’юнктури економічної політики тощо;

• прискорений розвиток малого підприємництва в екологічно орієнтованих сферах виробництва, у т.ч. – у виробництві екологічно чистої продукції харчування, малого екобізнесу в галузях утилізації відходів основного виробництва та ЖКГ, збирання, переробки та використання вторинних ресурсів, реалізації заходів з мінімізації екологічно небезпечного впливу антропогенної діяльності на довкілля.

Фактори сприяння розвитку малого підприємництва.

Факторами сприяння реалізації положень Стратегії розвитку малого підприємництва Чернігівщини та підтримки її впровадження є:

• переваги області щодо геополітичного та економіко-географічного розташування, наявності ринків сировини та збуту у Росії, Білорусі, Східному регіоні України та на Київщині;

• значний трудорезервний потенціал високо­кваліфікованих працівників в усіх сферах господарства, особливо – у промисловості та сільському господарстві;

• наявність значної трудоресурсної місткості у потенційних галузях малого підприємництва Чернігівщини – легкій, харчовій промисловості, ЖКГ, на транспорті, у комерційних галузях соціальної сфери, кустарних промислах;

• особливості регіонального менталітету, системи розселення та історичного розвитку Чернігівщини, які створюють сприятливі соціально-історичні передумови розвитку малого підприємництва в традиційних галузях виробництва;

• накопичений досвід розвитку малого підприємництва в районах області (організація молодіжних клубів при районних центрах зайнятості, випуск буклетів з профорієнтації в галузі малого бізнесу, проведення семінарів з питань підприємництва, організація цільових курсів “Підприємець-початківець”, “Круглих столів”, “Гарячих ліній”, “Днів юридичної допомоги підприємцям”, створення центру з економічно-правових витань “Діалог” тощо);

• існуючі елементи інфраструктури підтримки малого підприємництва в області.

Варіанти розвитку малого підприємництва.

Для досягнення наміченого необхідно, щоб до 2010 року середньорічний приріст кількості малих підприємств становив біля 400-500 одиниць з деяким уповільненням процесу зростання на кінець прогнозного періоду (до 350–400 одиниць на рік). При таких темпах кількість малих підприємств у регіоні може складати: за оптимістичним варіантом, який спирається на очікувані позитивних зрушень в загальноекономічних та соціальних процесах регіону, зокрема – стійке економічне зростання, сприятливі структурні зрушення, інтенсивний розвиток ринкових відносин:

• у 2010 р. – 7 тис. 500 одиниць (67 од. на 10000 жителів);

• у 2015 р. –9 тис. 700 одиниць (92 од. на 10000 жителів).

За песимістичним варіантом, середньорічний приріст кількості малих підприємств на протязі всього прогнозного періоду не перебільшить 100-300 одиниць на рік, причому первинні темпи зростання їх кількості будуть досить повільними, а найбільші очікуються на кінець періоду (2008 - 2011 рр.). Згідно цьому, кількість малих підприємств може складати:

• у 2010 р. – 6 тис. одиниць (54 од. на 10000 жителів);

• у 2015 р. – 7 тис. одиниць (68 од. на 10000 жителів).

Структурними зрушеннями у секторі малого підпри­ємництва Чернігівщини передбачається зниження питомої ваги підприємств сфери торгівлі та громадського харчування до 30 - 35 % (проти 48,5 % у 2000 р.) та зростання кількісної частки малих підприємств, зайнятих у сільському господарстві та наданням послуг юридичним особам, операціями з нерухомістю до 10 - 15 % та 15 - 20 % (проти 5,2 % та 9,8 %, відповідно, у 2000 р.) за обома варіантами прогнозу.