2.3. Приготування живильних середовищ для виявлення бактерій кишкової палички

Виявлення бактерій групи кишкової палички проводять, використовуючи такі середовища:

• середовище Ендо;

• середовище Буліра;

• середовище Кесслера.

Середовище Буліра. До м'ясопептонного бульйону додають 0,25% манніту, після розчинення встановлюють рН=6,8—7,0. Кип'ятять протягом 10—15 хв., додають насичений водний розчин нейтральроту до появи яскравого вишнево-червоного забарвлення. Потім фільтрують і розливають в колби та в пробірки з газовловлювачами (поплавками). Середовище стерилізують дробно.

Середовище Кесслера. Беруть 1 л водопровідної води цають до неї 50 мл свіжої бичачої жовчі і 10 з пептону, суміш кип'ятять протягом 15 хв. на водяній бані, весь час помішуючи. Після розчинення пептону суміш фільтрують через вату, додають і розчиняють 10 г лактози, доводять об’єм до 1 л водопровідною водою (рН=7,5—8,0). Потім додають 4 мл водного розчину (1%) генціанвіолету . Середовище розливають у спеціальний для бродіння посуд і стерилізують при 0,05 МПа протягом 15 хв.

2.4. Приготування поживних середовищ для виявлення дріжджів

Для дослідження дріжджів використовують натуральні (пивне сусло, сусло-агар тощо) та синтетичні середовища.

Натуральні живильні середовища мають неоднакову кількість основних поживних речовин (змінний хімічний склад) і показники якості, що залежить від використаної сировини. Тому виготовляють синтетичне середовище Рідер такого складу (табл. 1).

Його перевагою є постійний хімічний склад, однакові показники та прозорість, що полегшує дослідження культури в ньому. Крім цього, за необхідності можна коректувати вміст біологічно-активних речовин у середовищі залежно від умов культивування та мети подальшого використання мікроорганізмів. Середовище стерилізують при 0,1 МПа 20 хв.

Таблиця 1

Склад синтетичного середовища Рідер

№ п/п	Компоненти	Маса в (г/ дм3)
1.	Глюкоза (для розмноження)	2,0
2.	Глюкоза (для бродіння)	5,0-8,0
3.	Сульфат амонію	3
4.	Сульфат магнію	0,7
5.	Нітрат кальцію	0,04
6.	Хлорид натрію	0,5
7.	Дигідрофосфат калію	1,0
8.	Гідрофосфат калію	0,1
9.	Інозит	5
10.	Біотин	0,0001
11.	Пантотенова кислота	0,25
12.	Тіамін	1,0
13.	Піридоксин	0,25
14.	нікотинова кислота	0,5

Аспорогенні дріжджі (Brettanomyces vini, Candida, Torulopsis) найчастіше можуть зустрічатися в засівних дріжджах усіх бродильних виробництв, і виявити їх можна на

• синтетичному середовищі з лізином;

• середовище з ацетатом.

Середовище з ацетатом готують на основі водопровідної води таким чином:

компоненти (г/ дм³):

Натрію ацетат – 10, Амонію хлорид – 10, глюкози – 5, дріжджовий автолізат – 3 см³. Середовище розливають у пробірки по 5 см³ і стерилізують при 0,05 МПа протягом 30 хв.