
- •Принципи виготовлення поживних середовищ для виявлення мікроорганізмів Методичні вказівки
- •6.051701 – Харчові технології та інженерія
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Принципи виготовлення поживних середовищ
- •1.2. Способи стерилізації
- •2. Хід виконання роботи
- •2.1. Підготовка посуду до стерилізації
- •2.1. Приготування поживних середовищ для виявлення молочнокислих бактерій
- •2.2. Приготування живильних середовищ для виявлення гнильних бактерій
- •2.3. Приготування живильних середовищ для виявлення бактерій кишкової палички
- •2.4. Приготування поживних середовищ для виявлення дріжджів
- •2.5. Приготування поживних середовищ для виявлення цвільових грибів
- •2.6. Вивчення впливу окремих елементів поживних середовищ на ріст та розвиток мікроорганізмів
- •2.7. Приготування компонентів для живильних середовищ
- •Список рекомендованої літератури
- •Принципи виготовлення поживних середовищ для виявлення мікроорганізмів Методичні вказівки
- •6.051701 – Харчові технології та інженерія
2.3. Приготування живильних середовищ для виявлення бактерій кишкової палички
Виявлення бактерій групи кишкової палички проводять, використовуючи такі середовища:
середовище Ендо;
середовище Буліра;
середовище Кесслера.
Середовище Буліра. До м'ясопептонного бульйону додають 0,25% манніту, після розчинення встановлюють рН=6,8—7,0. Кип'ятять протягом 10—15 хв., додають насичений водний розчин нейтральроту до появи яскравого вишнево-червоного забарвлення. Потім фільтрують і розливають в колби та в пробірки з газовловлювачами (поплавками). Середовище стерилізують дробно.
Середовище Кесслера. Беруть 1 л водопровідної води цають до неї 50 мл свіжої бичачої жовчі і 10 з пептону, суміш кип'ятять протягом 15 хв. на водяній бані, весь час помішуючи. Після розчинення пептону суміш фільтрують через вату, додають і розчиняють 10 г лактози, доводять об’єм до 1 л водопровідною водою (рН=7,5—8,0). Потім додають 4 мл водного розчину (1%) генціанвіолету . Середовище розливають у спеціальний для бродіння посуд і стерилізують при 0,05 МПа протягом 15 хв.
2.4. Приготування поживних середовищ для виявлення дріжджів
Для дослідження дріжджів використовують натуральні (пивне сусло, сусло-агар тощо) та синтетичні середовища.
Натуральні живильні середовища мають неоднакову кількість основних поживних речовин (змінний хімічний склад) і показники якості, що залежить від використаної сировини. Тому виготовляють синтетичне середовище Рідер такого складу (табл. 1).
Його перевагою є постійний хімічний склад, однакові показники та прозорість, що полегшує дослідження культури в ньому. Крім цього, за необхідності можна коректувати вміст біологічно-активних речовин у середовищі залежно від умов культивування та мети подальшого використання мікроорганізмів. Середовище стерилізують при 0,1 МПа 20 хв.
Таблиця 1
Склад синтетичного середовища Рідер
№ п/п |
Компоненти |
Маса в (г/ дм3) |
1. |
Глюкоза (для розмноження) |
2,0 |
2. |
Глюкоза (для бродіння) |
5,0-8,0 |
3. |
Сульфат амонію |
3 |
4. |
Сульфат магнію |
0,7 |
5. |
Нітрат кальцію |
0,04 |
6. |
Хлорид натрію |
0,5 |
7. |
Дигідрофосфат калію |
1,0 |
8. |
Гідрофосфат калію |
0,1 |
9. |
Інозит |
5 |
10. |
Біотин |
0,0001 |
11. |
Пантотенова кислота |
0,25 |
12. |
Тіамін |
1,0 |
13. |
Піридоксин |
0,25 |
14. |
нікотинова кислота |
0,5 |
Аспорогенні дріжджі (Brettanomyces vini, Candida, Torulopsis) найчастіше можуть зустрічатися в засівних дріжджах усіх бродильних виробництв, і виявити їх можна на
синтетичному середовищі з лізином;
середовище з ацетатом.
Середовище з ацетатом готують на основі водопровідної води таким чином:
компоненти (г/ дм3):
Натрію ацетат – 10, Амонію хлорид – 10, глюкози – 5, дріжджовий автолізат – 3 см3. Середовище розливають у пробірки по 5 см3 і стерилізують при 0,05 МПа протягом 30 хв.