
- •1. Основи програмної інженерії.
- •1.1. Програмна інженерія в історичному аспекті.
- •1.2. Програмна інженерія як дисципліна.
- •1.3. Swebok: Керівництво до зводу знань з програмної інженерії.
- •1.4. Структура і зміст swebok.
- •1.4.1. Інженерія вимог
- •1.4.2. Проектування програмного забезпечення
- •1.4.3. Конструювання програмного забезпечення
- •1.4.4. Тестування програмного забезпечення
- •1.4.5. Супровід програмного забезпечення
- •1.4.6. Керування конфігурацією
- •1.4.7. Керування інженерією програмного забезпечення
- •1.4.8. Процес інженерії
- •1.4.9. Методи і інструменти інженерії
- •1.4.10. Якість програмного забезпечення
- •Контрольні питання і завдання
- •2. Характеристика життєвого циклу стандарта iso/iec 12207.
- •Контрольні питання і завдання
- •3. Формування прикладних моделей життєвого циклу
- •Контрольні питання і завдання
- •4. Вимоги до програмних систем.
- •4.1. Загальні підходи до визначення вимог
- •Контрольні питання і завдання
- •5. Методи програмування.
- •5.1. Прикладне (систематичне) програмування
- •5.1.1 Структурне програмування
- •5.1.2. Об'єкт но-орієнтоване програмування
- •5.1.4. Компонентне програмування
- •5.1.5. Аспектно-орієнтоване програмування
- •5.1.6. Генерувальне (порождувальне) програмування
- •5.1.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •5.1.8. Агенте програмування
- •5.2. Теоретичне програмування
- •5.3. Контрольні питання і завдання
- •6. Оптимізація програм
- •6.1 Основні поняття.
- •6.2. Призначення і цілі оптимізації
- •6.3. Проміжна мова
- •6.4. Елементи топології програми
- •6.4.1. Блок (лінійна ділянка)
- •6.4.2. Сильно зв'язана область
- •6.5. Способи оптимізації
- •6.5.1. Розвантаження ділянок повторюваності
- •6.5.2. Скорочення глибини операції
- •6.5.3. Спрощення дій
- •6.5.3.1. Видалення індуктивних змінних і виразів
- •6.5.3.2. Заміна складних операцій на більш прості
- •6.5.3.3 Виключення надлишкових виразів
- •6.5.3.4 Інші перетворення
- •6.5.4. Реалізація дій
- •6.5.5. Підстановка (згортання)
- •6.5.6. Чищення програми
- •6.5.6.1. Усунення ідентичних операторів
- •6.5.6.2. Заміна змінних в операторах умовного переходу і усунення невикористовуваних визначень.
- •6.5.6.3. Усунення марних операторів і змінних
- •6.5.7. Економія пам'яті
- •6.5.8. Скорочення програми
- •6.5.9. Вставка псевдоблоку
- •7. Навчально-методичні рекомендації до вивчення дисцілини «Основи програмної інженерії.»
- •7.1. Анотація навчальної дісциплини. Галузь знань – 0501 «Інформатика та обчислювальна техника» Напрям підготовки - 6.050103 «Програмна інженерія»
- •7.2. Необхідність та задачі навчальної дісциплини. Ії місце в учбовому процесі.
- •7.3. Тематичний план курсу.
- •7.4. Тематичний план лекцій.
- •7.5. Тематичний план лабораторних робіт.
- •7.6. Тематичний план практичних робіт.
- •7.7. Тематичний план самостійної роботи студентів.
- •7.8. Питання для підсумкового контролю.
- •7.9. Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
- •7.3. Структура модулів дисципліни
- •7.10. Система критеріїв оцінювання знань відповідно до кожного модуля дисципліни
- •Література
- •Список літератури до розділу 2
- •Додаток 1. Термінологічний словник
- •Додаток 2. Перелік стандартів програмної інженерії
Література
ДСТУ 2873-94. Системи обробки інформаціїю. Програмування. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1994.
ДСТУ 2941-94. Системи оброблення інформації. Розроблення систем. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1994.
ДСТУ 4302:2004. Інформаційні технології. Настанови щодо документування комп’ютерних програм. - К.: Держстандарт України, 2004.
ДСТУ ISO/IEC 12119:2003. Інформаційні технології. Пакети програм тестування і вимоги до якості. - К.: Держстандарт України, 2003.
ДСТУ ISO/IEC 14764:2002. Інформаційні технології. Супроводження програмного забезпечення. - К.: Держстандарт України, 2002.
ДСТУ ISO/IEC 90003:2006. Програмна інженерія. Настанови щодо застосування ІSO 9001:2000 до програмного забезпечення (ІSO/ІЕС 90003:2004, IDT) - К.: Держстандарт України, 2006.
ДСТУ ISO/IEC TR 12182:2004. Інформаційні технології. Класифікація програмних засобів (ISO/IEC TR 12182:1998, IDT) - К.: Держстандарт України, 2004.
ДСТУ ISO/IEC 14598-1:2004. Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту. Частина 1. Загальний огляд (ISO/IEC 14598-1:1999, IDT) - К.: Держстандарт України, 2004.
ДСТУ ISO/IEC 15288:2005. Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу системи (ISO/IEC 15288:2002, IDT) - К.: Держстандарт України, 2005.
ДСТУ ISO/IEC 15939:2008. Інженерія систем і програмних засобів. Процес вимірювання. - К.: Держстандарт України, 2008.
ДСТУ 3327-96. Методика випробування процесорів мов програмування. Загальні вимоги. - К.: Держстандарт України, 1996.
ДСТУ ISO/IEC TR 14369:2003. Інформаційні технології. Мови програмування, їхне середовище та системний інтерфейс. Настанова щодо підготовки незалежних від мов специфікацій послуг. - К.: Держстандарт України, 2003.
ДСТУ 4072:2001. Інформаційні технології. Мови програмування, їхне середовище та системний інтерфейс. Настанова щодо підготовки незалежних від мов виклик процедур. - К.: Держстандарт України, 2001.
ДСТУ ISO/IEC 2382-15:2005. Інформаційні технології. Словник термінів. Частина 15. Мови програмування (ISO/IEC 2382-15:1999, IDT) - К.: Держстандарт України, 2005.
дсту 3008-95. "Документація. Звіти у сфері науки і техніки Структура і правила оформлення". К.: Держстандарт України,1995. – 75 с.
ГОСТ 2.106-96. Единая система конструкторской документации. Текстовые документы. Изд. Офиц – К.: Госстандарт Украині, 1998. – 47 с.
гост 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам – М., 1978.
ГОСТ 2.105-95. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. Изд. Офиц – К.: Госстандарт України, 1996.
ДСТУ Гост 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справі.Загальні вимоги та правіла складання. - К.: Держстандарт України, 2007. – 47 с.
ДСТУ Гост 2.104:2006. ЕСКД. Основні написи. - К.: Держстандарт України, 2006.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І.Пушкаря – К: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 696с. (Альма-матер)
Макконнелл С. Совершенный код. Мастер-класс / Пер. с англ.- М.: Издательско-торговый дом "Русская Редакция"; СПб.: Питер, 2005.- 896 стр.: ил.
Бабенко Л.П. Основи програмної інженерії - К.: Знання, 2001, -269 с. український
Коберн А. Быстрая разработка программного обеспечения. – Лори, 2002. – 314с.
Калбертсон Быстрое тестирование. – М.: Вильнюс, 2002. - 383с.
Томашевский В. М. Моделювання систем: Підручник для студ. вищих навч. Закладов - Вид. група, BHV, 2005, українська
Томашевский В. М. Вирішення практичних задач методами комп`ютерного моделювання: навчальний пособник - «Корнійчук», 2001, українська
Буч Г. UML. 2-е издание - «Питер», 2006, русский
Катрани Т. Rational Rose 2000 и UML. Визуальное моделирование - ДМК Пресс, 2001, русский
Фаулер М., Скотт К. UML. Основы: Краткое руководство по унифицированному языку моделирования. 2-е издание - Символ – Плюс, 2002, русский
Ройс У. Управление проектами по созданию програмного обеспечения: Унифицированный подход - «Лори», 2002, руський
Карпенко В. Введение в программную инженерию. – М.: 2005.
Орлов С. Технологии разработки программного обеспечения. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.
Соммервиль И. Инженерия программного обеспечения. – М.: 2002. – 624 с.
Брукшир Дж. Гленн. Введение в компьютерные науки. Общий обзор, 6-е издание.: Пер. с англ. – М. «Вильямс», 2001.
Г. Буч, Дж. Рамбо, А. Джекобсон. UML. Руководство пользователя. – М.:2005. – 257 с.
Рекомендации по преподаванию программной инженерии и информатики в университетах.-Computing CurricuIa-2001 : Computer Science-Пер. с англ. -Интернет- Ун. информац. технологий, М: 2007.-462с.
Бабепко Л.П., Лаврігцева K.M. Основи програмної інженерії- Навч. посібник.-К.: Знання, 2001. -269 с.
Лаврищева EM., Грищенко В.Н. Области знаний программной инженерии - SWEBOK и подход к обучению этой дисциплине// Управляющие системы и машины.-2005. - №1.- С.38-54.
Pbeeger S.L. Software Engineering. Theory and practice. - Printice Hall: Upper Saddenle River, New Jersey, 1998. - 576 p.
Jacobson I. Object-Oriented Software Engineering. A use Case Driven Approach, Revised Printing. - New York: Addison-Wesley Publ. Co., 1994. -529 p.
Иан Соммервш. Инженерия программного обеспечения. 6-е издание. - М.; Спб.-Киев, 2002.-623 с.
Лавріщева K.M. Основні напрямки досліджень в програмній інженерії і шляхи їхнього розвитку // Проблеми програмування. - 2003. - №3-4. -С. 44-58.
Лаврищева ЕМ. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. - К.: Наук, думка, 2006.-450с.
Основы инженерии качества программных систем / Ф.И.Андон, Г.И.Коваль, Т.М. Коротун, Е.М.Лаврищева, В.Ю. Суслов - К.: Академпериодика-2007.-678 с.
Лаврищева ЕМ., Коваль Г.И., Коротун TM. Подход к управлению качеством программных систем обработки данных // Кибернетика и системный анализ.- 2006.-№ 5.-С. 174-185.
М.Задорожна Н.Т., Лавріщева K.M. Менеджмент документообігу в інформаційних системах освіти.-К.: Пед. думка, 2007-220с.
Capability Maturity Model for Software, Version 1.1 / M.Paulk, B.Curtis et al. // CMU-SEI-TR-024, Soft. Engin. Institute, Pittsburg PA 15213, Feb. -Pittsburg, 1993.-82 p.
Сергіенко LB. Інформатика та комп'ютерні технології. -К.: Наук, думка, 2004.-430с.
Thayer R.H., ed. Software Engineering Project Management, 2 nd. ed., IEEE CS Press, Los Alamitos, Calif., 1997. - 391 p.
A//p://petukhov.zaklad.ru/rmbok2004_rus.pdf
Кендалл С. Унифицированный процесс. Основные концепции.-М.;-СПб .-Киев.-2002.- 157с.
Demark O.A., McGowan R.L. SADT: Structured Analysis and Design Technique. New York: McCray Hill, 1988 .- 378 c.
Skidmore S., Mills G. Farmer R. SSADM: Models and Mehtods. - Prentice -Hal I, Englewood Cliffs, 1996.-58lc.
3. Марка Д.А., МакГрузн К. Методология структурного анализа и проектирования. - М.: МетаТехнология, 1997 - 346 с.
Куч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд. - М.: Изд-во Бином, 1998. - 560 с.
Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования. - СПб: Питер, 2001.-368 с.
The Unified Modeling Language (UML) Specification. - 1.3. UML Specification, revised by the OMG. - July 1999. - 620 p.
Рамбо Дж., Джекобсон A , Буч Г. UML Специальный справочник - СПб.: Питер .- 2002.-656 с.
Cmkovik I, Larsson S.. Stafford J. Component-Based Software Engineering: building systems from Components at 9' Conference and Workshops on Engineering of Computer-Based Systems - Software Engineering Notes. - 2002.-27.-N3 .- P. 47-50.
Gamma E., Helm R.. Johnson ft, and Vlissides J. Design Patterns, Elements of Reusable Object-oriented Software, - N.-Y.: Addison-Wesley, 1995. - 345 p.
Грищенко B.H., Лаврищева EM. Методы и средства компонентного программирования // Кибернетика и системный анализ, 2003. - №1. - С. 39-
Таврищева Е.М. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. Киев: Наукова думка, 2006.-451с.
Weide В., Ogden W., Sweden S. Reusable Software Components / Advances in Computers, 33. - Academic Press, 1991. - P. 1-65.
Jacobson I., Griss M., Johnson P. Software Reuse: Architecture, Process and organization for Business Success - Addison Wesley, Reading , MA, May 1997. -501 p.
Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Методы и средства программирования интероперабельных объектов в архитектурах OMG/CORBA, Microsoft СОМ и Java RMI. - М.: Мир, 2002. - 510 с.