
- •1. Основи програмної інженерії.
- •1.1. Програмна інженерія в історичному аспекті.
- •1.2. Програмна інженерія як дисципліна.
- •1.3. Swebok: Керівництво до зводу знань з програмної інженерії.
- •1.4. Структура і зміст swebok.
- •1.4.1. Інженерія вимог
- •1.4.2. Проектування програмного забезпечення
- •1.4.3. Конструювання програмного забезпечення
- •1.4.4. Тестування програмного забезпечення
- •1.4.5. Супровід програмного забезпечення
- •1.4.6. Керування конфігурацією
- •1.4.7. Керування інженерією програмного забезпечення
- •1.4.8. Процес інженерії
- •1.4.9. Методи і інструменти інженерії
- •1.4.10. Якість програмного забезпечення
- •Контрольні питання і завдання
- •2. Характеристика життєвого циклу стандарта iso/iec 12207.
- •Контрольні питання і завдання
- •3. Формування прикладних моделей життєвого циклу
- •Контрольні питання і завдання
- •4. Вимоги до програмних систем.
- •4.1. Загальні підходи до визначення вимог
- •Контрольні питання і завдання
- •5. Методи програмування.
- •5.1. Прикладне (систематичне) програмування
- •5.1.1 Структурне програмування
- •5.1.2. Об'єкт но-орієнтоване програмування
- •5.1.4. Компонентне програмування
- •5.1.5. Аспектно-орієнтоване програмування
- •5.1.6. Генерувальне (порождувальне) програмування
- •5.1.7. Сервісно-орієнтоване програмування
- •5.1.8. Агенте програмування
- •5.2. Теоретичне програмування
- •5.3. Контрольні питання і завдання
- •6. Оптимізація програм
- •6.1 Основні поняття.
- •6.2. Призначення і цілі оптимізації
- •6.3. Проміжна мова
- •6.4. Елементи топології програми
- •6.4.1. Блок (лінійна ділянка)
- •6.4.2. Сильно зв'язана область
- •6.5. Способи оптимізації
- •6.5.1. Розвантаження ділянок повторюваності
- •6.5.2. Скорочення глибини операції
- •6.5.3. Спрощення дій
- •6.5.3.1. Видалення індуктивних змінних і виразів
- •6.5.3.2. Заміна складних операцій на більш прості
- •6.5.3.3 Виключення надлишкових виразів
- •6.5.3.4 Інші перетворення
- •6.5.4. Реалізація дій
- •6.5.5. Підстановка (згортання)
- •6.5.6. Чищення програми
- •6.5.6.1. Усунення ідентичних операторів
- •6.5.6.2. Заміна змінних в операторах умовного переходу і усунення невикористовуваних визначень.
- •6.5.6.3. Усунення марних операторів і змінних
- •6.5.7. Економія пам'яті
- •6.5.8. Скорочення програми
- •6.5.9. Вставка псевдоблоку
- •7. Навчально-методичні рекомендації до вивчення дисцілини «Основи програмної інженерії.»
- •7.1. Анотація навчальної дісциплини. Галузь знань – 0501 «Інформатика та обчислювальна техника» Напрям підготовки - 6.050103 «Програмна інженерія»
- •7.2. Необхідність та задачі навчальної дісциплини. Ії місце в учбовому процесі.
- •7.3. Тематичний план курсу.
- •7.4. Тематичний план лекцій.
- •7.5. Тематичний план лабораторних робіт.
- •7.6. Тематичний план практичних робіт.
- •7.7. Тематичний план самостійної роботи студентів.
- •7.8. Питання для підсумкового контролю.
- •7.9. Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
- •7.3. Структура модулів дисципліни
- •7.10. Система критеріїв оцінювання знань відповідно до кожного модуля дисципліни
- •Література
- •Список літератури до розділу 2
- •Додаток 1. Термінологічний словник
- •Додаток 2. Перелік стандартів програмної інженерії
1.3. Swebok: Керівництво до зводу знань з програмної інженерії.
З 1993 р. IEEE і ACM координують свої роботи в рамках спеціального спільного комітету -Software Engineering Coordinating Committee (SWECC -http://www.computer.org/tab/swecc).Проект SWEBOK був ініційований цим комітетом у 1998 р. Оцінений можливий обсяг змісту SWEBOK і інші фактори привели до того, що було рекомендовано проводити роботи з реалізації проекту не тільки силами добровольців з рядів експертів індустрії і представників найбільших споживачів і виробників програмного забезпечення, але і на основі принципу “повної зайнятості”. Базовий комплекс робіт, у відповідності зі спеціальним контрактом, був переданий у Software Engineering Management Research Laboratory Університету Квебек у Монреалі (Universite du Quebec a Montreal).
Серед компаній, що підтримали цей унікальний проект були Boeing, MITRE, Raytheon, SAP. У результаті проекту, здійсненого за фінансової підтримки цих і інших компаній і організацій, а також з урахуванням його значимості для індустрії, SWEBOK Advisory Committee (SWAC) прийняв рішення зробити SWEBOK загальнодоступним – http://www.swebok.org/ перспективі, якщо удасться забезпечити відповідний рівень фінансування, SWAC вважає за необхідне закінчену версію SWEBOK 2008 зробити також вільно доступною на Web-сайті проекту. Сьогоднішня “публічність” (загальнодоступність) результатів проекту стала можлива, у першу чергу, саме завдяки підтримці SWEBOK Industrial Advisory Board (IAB) – структури, що поєднує представників компаній, що підтримали проект.
Проект SWEBOK планувався у вигляді трьох фаз: Strawman (“солом'яна людина”), Stoneman (“кам'яна людина”) і Ironman (“залізна людина”). До 2004 р. була випущена версія Посібника зі Зводу Знань 3-їй фази -Ironman, тобто максимально наближена до остаточного варіанту і схвалена IEEE у лютому 2005 р. до публікації в якості Trial-версії. Основна мета поточної “пробної ” версії SWEBOK – поліпшити представлення, цілісність і корисність матеріалу керівництва на основі збору й аналізу відгуків на дану версію для того, щоб випустити фінальну редакцію документа в 2008 р.З ряду обгрунтованих причин, “SWEBOK є досить консервативним” [SWEBOK,2004, с.B-2 ].
Після 6 років безпосередніх робіт над документом, SWEBOK включає “лише” 10 галузей знань (knowledge areas, KA ). При цьому, що справедливо і для PMBOK, додавання нових галузей знань у SWEBOK досить прозоре. Усе, що для цього потрібне, зрілість (чи, принаймні, явний і швидкий процес досягнення зрілості) і загальноприйнятності відповідної галузі знань, якщо це не призведе до серйозного ускладнення SWEBOK (*концепція “загальноприйнятності” - generally accepted – визначена в IEEE Std 1490--1998,Adoption of PMI Standard — A Guide to the Project Management Body of Knowledge).
Важливо розуміти, що програмна інженерія є дисципліною, що розвивається. Більш того, дана дисципліна не стосується питань конкретизації застосування тих чи інших мов програмування, архітектурних рішень або, тим більше, рекомендацій, що стосуються більш-менш розповсюджених чи тих, що розвиваються, з тим чи іншим ступенем активності/помітності технологій (наприклад, web-служб).
Керівництво до зводу знань, а таким є SWEBOK, включає базове визначення й опис галузей знань (наприклад, конфігураційне управління – configuration management) і, безумовно, є недостатнім для охоплення всіх питань, що відносяться до питань створення програмного забезпечення, але, у той же час потрібним для їхнього розуміння.
Необхідно відзначити, що однією з найважливіших цілей SWEBOK є саме визначення тих аспектів діяльності, що складають суть професії інженера-програміста.