Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OPI_konspekt.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5.78 Mб
Скачать

Контрольні питання і завдання

1.Наведіть класифікацію вимог.

2. Визначте призначення функціональних і не функціональних вимог.

3. Назвіть джерела для завдання вимог.

4. Наведіть задачі обстеження, аналізу і збирання вимог.

5. Визначте інженерію вимог і задачі трасування вимог.

6. Визначте суть об'єктно-орієнтованої інженерії вимог.

7. Назвіть ролі діючих осіб у формуванні вимог.

8. Назвіть види відношень об'єктів у моделі.

9. Охарактеризуйте сценарний підхід і підхід за прецедентами.

5. Методи програмування.

Ядро SWЕВОК містить у собі два близьких за змістом розділи, які пов'язані з побудовою ПЗ: проектування ПЗ і конструювання ПЗ. Розділ, що стосується програмування, в цьому ядрі відсутній, проте те він є необхідний, оскільки в сучас­ній практиці проектування і розроблення програмних продуктів (ПП) широко вико­ристовуються багато різних парадигм програмування (модульне, об'єктно-орієнтоване, компонентне, аспектне тощо), які мають бути певним чином система­тизовані.

Кожна парадигма програмування характеризується наявністю в ній метода і зв'язком з моделлю ЖЦ. Головне, що об'єднує різні парадигми програмування, - це загальні положення у проектуванні ПП. Користувач може вибирати ту або іншу парадигму програмування з позицій зручності застосування для задач у ПО і виготовлення конкретного ПП.

Розрізняють прикладні і теоретичні методи, які з'явилися у різний час від моменту появи програмної інженерії і мають свою специфіку й сферу застосування. Наприклад, структурний метод виник багато років тому, він добре відпрацьований і вдосконалений для індустріального виготовлення ПП і навіть став Держстандартом у Великобританії. Широкого застосування набули методи модульного і компонент­ного програмування. Вони базуються на концепції повторного використання компонентів. Саме ці види програмування започаткували індустрію виготовлення ПП з готових компонентів, аналогічно до того, як в промисловості здійснювалося виготовлення виробів з готових деталей.

Поява нових методів стимулюється досягненнями загальнонаукових дисцип­лін (математики, логіки, теорії алгоритмів тощо) і практичними задачами. Теоретичні методи програмування дозволяють створювати програмні системи в абстрактному вигляді, включаючи концептуальні, інформаційні, структурні моделі без урахування особливостей середовищ, в яких вони реалізуються. Ці моделі доводяться до стану кінцевого продукту шляхом використання відповідних мов програмування.

Знаходять застосування формальні й теоретичні методи програмування (ал­гебраїчний, алгебро-алгоритмічний, композиційний й ін.), які ґрунтуються на мате­матичних і логіко-алгоритмічних підходах до абстрактного створення ПП.

У цьому розділі описані базові поняття й особливості методів прикладного, або систематичного програмування, а також окремих методів теоретичного програмування з метою ознайомлення студентів із сучасною теорією і практикою розробки програм.

5.1. Прикладне (систематичне) програмування

До методів систематичного програмування відносять такі методи:

- структурний;

- об'єктно-орієнтований;

- UML - метод;

- компонентний;

- аспектно-орієнтований;

- генерувальний;

- сервісний;

- агентний й ін.

Кожен з цих методів має свою множину понять й операцій для проведення процесу розроблення окремих компонентів, сервісів або ПС. Метод генеруючого програмування використовує можливості об'єктно-орієнтованого, компонентного, аспектно-орієнтованого методів й ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]