- •Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля.
- •Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •А) Електричне поле всередині рівномірно зарядженої кулі.
- •Електричне поле ззовні рівномірно зарядженої кулі.
- •Б) Електричне поле нескінченої рівномірно зарядженої прямої.
- •В) Електричне поле нескінченної рівномірно зарядженої площини.
- •Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал. Зв'язок між напруженістю і потенціалом
- •А) Потенціал поля рівномірно зарядженої кулі
- •Б) Потенціал поля нескінченної рівномірно зарядженої прямої
- •В) Потенціал поля нескінченої рівномірно зарядженої площини
- •Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§4.1. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •§4.2. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •§4.3. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Вихровий характер магнітного поля. Поле довгого соленоїда
- •§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
- •§4.6. Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •§4.8. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •§4.10. Магнітне поле в речовині
- •1.2. Фізичні основи принципу запису на магнітний носій та читання з нього
- •1.3.1.Пам’ять на магнітній дротині
- •1.3.2. Пам’ять на магнітній стрічці
- •1.3.3. Пам’ять на магнітних осердях
- •1.3.4 Пам’ять на магнітних дисках
- •1.3.5 Підвищення щільності запису магнітних дисків за допомогою технології afc
- •31. Накопичувач на гнучких магнітних дисках
- •32. Пам’ять на циліндричних магнітних доменах (цмд)
- •33. Види головок запису/читання
- •34. Головки mig (головки з металом в зазорі)
- •35. Магніторезистивні (мr) головки
- •37. Явище зміни магнітоопору
- •36. Гігантські магніторезистивні головки
- •38. Система паралельного (горизонтального) зберігання даних
33. Види головок запису/читання
Розміщення головок запису/читання (англ.: read/write head) відносно дисків в HDD показане на рис. 1.25.
Н
Рис. 1.25. Розміщення головок запису/читання в HDD
ад кожною поверхнею кожного диска знаходиться своя головка. Всі головки змонтовані на загальному рухомому каркасі і пересуваються одночасно. Кожна з них встановлена на кінці підпружиненого важеля. При виключеному комп’ютері вони лежать на зовнішньому краї дисків, у вільній від записування інформації зоні. При вмиканні комп’ютера головки піднімаються над поверхнею дисків в середньому на 0,1мкм. Для підтримування головки на потрібній відстані від диску використовується повзунок.Найбільш відомі 6 видів головок запису/читання:
Індукційні, або електромагнітні (ІГ).
Феритові (ФГ).
З металом в зазорі (MIG, англ.: Metal In Gap).
Тонкоплівкові (TF).
Магніторезистивні (МR).
Гігантські магіторезистивні (GMR).
Індукційні головки
І
Рис. 1.26. Індукційна головка
ндукційні (електромагнітні) головки (ІГ) вперше були застосовані для магнітних стрічок, осердь і перших жорстких дисків [10]. Будова їх показана на рис. 1.26. В своєму складі вони містять:Осердя з м’якого заліза.
Додатковий зазор.
Носій запису (не входить до складу головки).
Робочий зазор.
Котушка.
Додатковий зазор (2) носить технологічний характер. При виготовленні головки, її не вдається зробити монолітною, тому вона виготовляється з двох частин, які з’єднуються механічно.
Феритові головки
Ф
Рис. 1.27. Феритова головка
еритові головки (ФГ) вперше були застосовані в накопичувачах фірми ІВМ (див. рис. 1.27). Осердя ФГ виготовлялись із пресованого фериту на основі окислу заліза, тому вага їх була відносно велика. ФГ використовувались як для запису так і для читання інформації. Пізніше як модифікація ФГ виникли склоферитові (композитні) головки. У них феритове осердя знаходилось в керамічному корпусі. За рахунок зменшення ваги цих головок вдалося дещо зменшити робочий зазор (4 на рис. 1.26), а це дозволило збільшити щільність розміщення доріжок. ФГ використовувались в накопичувачах до середини 80-их років, зараз не використовуються.Недоліки ІГ і ФГ:
Не підходять для запису на носіях з великим коерцитивною силою.
Частотна характеристика обмежена.
Низька чутливість (погане співвідношення „сигнал – шум”).
Велика вага і, як наслідок, великий зазор між носієм і головкою.
Перевага: дешевизна.
34. Головки mig (головки з металом в зазорі)
Головки MIG (головки з металом в зазорі) були розроблені на основі композитних головок. У них додатковий зазор (2) (див. рис. 1.26) заповнювався металом, що знижувало схильність матеріалу осердя до насичення і дозволяло підвищити магнітну індукцію в робочому зазорі.
Ці головки дозволяють використовувати матеріали з більшою коерцитивною силою і тонкоплівковим робочим шаром. Вони формують на поверхні диска намагнічені ділянки з більш чіткими межами, що дозволяє використовувати тонший феромагнітний шар. До того ж, це дозволяє зменшити зони зміни знаку при намагнічені, а значить, і підвищити щільність запису. Пізніше з’явились двошарові MIG-головки, в яких метал нанесений в робочий і додатковий зазори. Це дозволило суттєво зменшити відстань між дисками і головками.
Переваги:
зменшена відносно ІГ маса;
менший робочий зазор;
в MІG використовують головку з заповненим зазором металізованим сплавом, індукція насичення якого в 2 рази більша ніж у феритів.
Тонкоплівкові (TF) головки
Тонкоплівкові (TF) головки (англ.: Thin Film Heads) з’явилися в 1979 році (див. рис. 1.28). Вони виготовлялись фотолітграфічним методом, подібно до м
Рис.
1.28.
Тонкоплівкові
головки
Переваги:
Зменшення величини робочого зазору дозволяє підвищити залишкову намагніченість носія і щільність запису (індукція таких головок в робочому зазорі в 2-4 рази більша ніж індукція в ІГ і MІG - головці).
Підвищено відношення „сигнал – шум”, оскільки збільшується амплітуда сигналу.
Зменшено зону зміни знаку на робочій поверхні.
Алюмінієвий сплав захищає головку від пошкоджень.
Невеликі розміри головки дають змогу розмістити більшу кількість магнітних дисків.
