- •Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля.
- •Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •А) Електричне поле всередині рівномірно зарядженої кулі.
- •Електричне поле ззовні рівномірно зарядженої кулі.
- •Б) Електричне поле нескінченої рівномірно зарядженої прямої.
- •В) Електричне поле нескінченної рівномірно зарядженої площини.
- •Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал. Зв'язок між напруженістю і потенціалом
- •А) Потенціал поля рівномірно зарядженої кулі
- •Б) Потенціал поля нескінченної рівномірно зарядженої прямої
- •В) Потенціал поля нескінченої рівномірно зарядженої площини
- •Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§4.1. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •§4.2. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •§4.3. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Вихровий характер магнітного поля. Поле довгого соленоїда
- •§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
- •§4.6. Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •§4.8. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •§4.10. Магнітне поле в речовині
- •1.2. Фізичні основи принципу запису на магнітний носій та читання з нього
- •1.3.1.Пам’ять на магнітній дротині
- •1.3.2. Пам’ять на магнітній стрічці
- •1.3.3. Пам’ять на магнітних осердях
- •1.3.4 Пам’ять на магнітних дисках
- •1.3.5 Підвищення щільності запису магнітних дисків за допомогою технології afc
- •31. Накопичувач на гнучких магнітних дисках
- •32. Пам’ять на циліндричних магнітних доменах (цмд)
- •33. Види головок запису/читання
- •34. Головки mig (головки з металом в зазорі)
- •35. Магніторезистивні (мr) головки
- •37. Явище зміни магнітоопору
- •36. Гігантські магніторезистивні головки
- •38. Система паралельного (горизонтального) зберігання даних
1.3.3. Пам’ять на магнітних осердях
П
Рис. 1.13. Прямокутна матриця феритових осердь
ам’ять на магнітних осердях (англ.: magnetic core memory) або феритова пам’ять (англ.: ferrite memory) – запам’ятовуючий пристрій, що зберігає інформацію у вигляді намагніченості невеликих феритових осердь [4].Як пристрій зберігання інформації феритове осердя вперше було застосоване на початку 50-их років ХХ століття в цифрових обчислювальних машинах першого покоління. Пам’ять на таких осердях була основним типом комп’ютерної пам’яті до середини 1970-их років (див. рис. 1.13).
Ф
Рис.
1.14. Схема розміщення провідників в
матриці феритових кілець
Феритові кільця найчастіше розставляються в прямокутну матрицю, через кожне кільце якої проходить, в залежності від конструкції запам’ятовуючого пристрою, від двох до чотирьох провідників (див. рис. 1.14). Ці провідники відіграють роль котушок, намотаних на кільця для їх перемагнічування. Діаметр таких кілець (менше 1мм) роблять якомога меншим для швидкого перемагнічування. Швидке перемагнічування осердь визначає швидкодію запам’ятовуючих пристроїв. Вона для кращих зразків таких пристроїв пам’яті становить 106 перемикань за секунду. Стан намагнічення кільця, тобто записаний код, визначається пробним імпульсом струму, який подається на тактову обмотку. Якщо цей імпульс не перемагнічує кільце, то на виході сигнал відсутній (логічний „0”), якщо струм перемагнічує кільце, то це означає, що в ньому була закладена логічна „1” [5].
Схема передачі інформації між кільцями
Схема послідовного з’єднання двох магнітних осердь показана на рис 1.15. Кожне кільце має чотири обмотки. Робота схеми:
Імпульс струму, за допомогою якого записується інформація подається на вхідну обмотку. При цьому феритове кільце намагнічується певним чином. Воно може зберігати цей стан (логічні „1” або „0”) практично нескінченно довгий час.
При подачі сигналу на обмотки заборони будь який імпульс із вхідної котушки не може змінити стан феритового кільця.
Тактові обмотки служать для індикації стану феритового кільця. Якщо при подачі сигналу на них стан феритового кільця не змінюється, це означає, що в ньому закодований „0”, а якщо змінюється – то закодована „1”. Крім того, тактові обмотки синхронізують роботу всього лічильного пристрою.
В
Рис. 1.15. Послідовне з’єднання двох магнітних осердь
ихідні обмотки служать для передачі імпульсів струму між кільцями.
Таблиця 1.
Вхідний імпульс |
Імпульс тактової обмотки |
М1 |
М2 |
0 |
- |
←0 |
←0 |
- |
1 |
←0 |
←0 |
1 |
- |
→1 |
←0 |
- |
1 |
←0 |
→1 |
0 |
- |
←0 |
→1 |
- |
1 |
←0 |
←0* |
* - інформація „1”передана в комірку, наступну за кільцем М2 |
|||
28
Приклад логічної схеми на феритових кільцях
Н
Рис. 1.16. Логічна операція кон’юнкції на трьох феритових кільцях
а рис. 1.16. показано схему, яка реалізує логічну операцію коньюнкції („ І ”). Цю схему можна назвати також схемою співпадань. Імпульс на виході кільця М3 з’являється тільки при одночасній появі імпульсів на входах А і В. В цьому випадку кільце М2 свого стану не змінює, оскільки сигнал В подано на обмотку заборони. Тому не з’являється сигнал і на обмотці заборони кільця М3, і воно перекидається черговим тактовим імпульсом, даючи на виході імпульс, який відповідає логічній „1”. Якщо ж сигнал В відсутній, то сигнал А перекидає кільце М2, а вихідний сигнал з цього кільця забороняє перекидання кільця М3. Якщо немає сигналу А, то поява сигналу В теж може визвати перекидання М3.Можливі варіанти станів схеми на рис. 1.16 зведені в таблицю 2.
Імпульс на вході |
М1 |
М2 |
М3 |
Тільки А |
1 |
1 |
0 |
Тільки В |
0 |
0 |
0 |
А і В |
1 |
0 |
1 |
29
