- •Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля.
- •Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •А) Електричне поле всередині рівномірно зарядженої кулі.
- •Електричне поле ззовні рівномірно зарядженої кулі.
- •Б) Електричне поле нескінченої рівномірно зарядженої прямої.
- •В) Електричне поле нескінченної рівномірно зарядженої площини.
- •Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал. Зв'язок між напруженістю і потенціалом
- •А) Потенціал поля рівномірно зарядженої кулі
- •Б) Потенціал поля нескінченної рівномірно зарядженої прямої
- •В) Потенціал поля нескінченої рівномірно зарядженої площини
- •Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§4.1. Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •§4.2. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •§4.3. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Вихровий характер магнітного поля. Поле довгого соленоїда
- •§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
- •§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
- •§4.6. Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •§4.8. Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •§4.10. Магнітне поле в речовині
- •1.2. Фізичні основи принципу запису на магнітний носій та читання з нього
- •1.3.1.Пам’ять на магнітній дротині
- •1.3.2. Пам’ять на магнітній стрічці
- •1.3.3. Пам’ять на магнітних осердях
- •1.3.4 Пам’ять на магнітних дисках
- •1.3.5 Підвищення щільності запису магнітних дисків за допомогою технології afc
- •31. Накопичувач на гнучких магнітних дисках
- •32. Пам’ять на циліндричних магнітних доменах (цмд)
- •33. Види головок запису/читання
- •34. Головки mig (головки з металом в зазорі)
- •35. Магніторезистивні (мr) головки
- •37. Явище зміни магнітоопору
- •36. Гігантські магніторезистивні головки
- •38. Система паралельного (горизонтального) зберігання даних
§4.4. Дія магнітного поля на струм; сила Ампера. Магнітна взаємодія струмів
Я
Рис.
4.12
,
вміщений в магнітне поле індукцією
,
діє сила (сила Ампера)
(4.22)
або в скалярній формі
, (4.23)
де α – кут між напрямками струму та магнітної індукції. Напрямок сили Ампера можна визначити за правилом лівої руки (рис. 4.12).
Сила, що діє на провідник зі струмом скінченої довжини, знаходиться з (4.22) або (4.23) інтегруванням по всій довжині провідника:
(4.24)
Зокрема, для прямолінійного провідника довжиною в однорідному магнітному полі
. (4.25)
Розглянемо тепер взаємодію двох довгих прямолінійних провідників, паралельних один одному і по яких протікають струми однакового напрямку. Ділянки таких провідників зображені на рис. 4.13.
Сила, з якою магнітне поле першого струму діє на ділянку другого провідника довжиною , згідно з (4.25)
.
Згідно з (4.13)
Рис. 4.13
(d – відстань між провідниками).
Як
видно з рис. 4.13, кут α
між напрямком струму в другому провіднику
і вектором магнітної індукції поля
першого провідника – прямий; отже,
.
Тоді одержимо
.
(4.26)
Це
і є вираз для сили взаємодії провідників
зі струмом (адже так само можна отримати
і вираз для сили
).
Напрямки сил
знайдені за правилом лівої руки і вказані
на рис. 4.13. Отже, струми однакового
напрямку притягуються. Аналогічно,
можна показати, що антипаралельні струми
будуть відштовхуватись.
Із
формули (4.26), вважаючи в ній всі величини
одиничними (за винятком
),
отримаємо визначення одиниці сили
струму: ампер
– це сила такого постійного струму,
який при проходженні по двох прямолінійних
паралельних нескінченно довгих
провідниках, розміщених на відстані 1м
у вакуумі, викликає між ними магнітну
взаємодію силою
на кожен метр довжини. Це визначення
використовувалось в СІ до 90-их років
минулого століття.
§4.5. Сила Лоренца. Рух електричних зарядів у магнітному полі
Досліди показують, що на електричний заряд, який рухається в магнітному полі, діє з боку поля сила (сила Лоренца), що напрямлена перпендикулярно до швидкості і пропорційна величині заряду і векторному добутку його швидкості та магнітної індукції:
(4.27)
або в скалярній формі
, (4.28)
де
α
– кут між
і
.
Д
Рис.
4.14
Окремо відмітимо, що на нерухомий заряд магнітне поле не діє; в цьому його принципова відмінність від електростатичного поля. Якщо ж на заряд q діють одночасно і електричне, і магнітне поле, то результуюча сила (що також називається силою Лоренца)
,
(4.29)
де – напруженість електростатичного поля. Очевидно, що (4.27) є окремим випадком (4.29) у разі, коли електростатичне поле відсутнє.
Я
Рис.
4.15
або
.
Згідно з (4.28) у цьому випадку
магнітне поле на частинку не діє, і вона
рухається рівномірно і прямолінійно.
Якщо ж швидкість частинки
,
то
– максимальна. Оскільки
перпендикулярна до швидкості, то вона
надає частинці нормального прискорення;
отже, частинка буде рухатися по колу в
площині, перпендикулярній до напрямку
магнітного поля. Згідно з 2-м законом
Ньютона
,
звідки радіус кола
, (4.30)
а період обертання
Рис.
4.16
Якщо
ж швидкість частинки
складає довільний кут α
з напрямком магнітної індукції
,
то її рух можна розглядати (рис. 4.16) як
суперпозицію рівномірного прямолінійного
руху вздовж поля зі швидкістю
і рівномірного руху по колу радіуса
в площині, перпендикулярній до поля.
Результатом суперпозиції буде рух по
спіралі (рис. 4.16). Крок спіралі
. (4.32)
Напрямок, в якому закручується спіраль, залежить від знаку заряду частинки.
З попереднього розгляду видно, що сила Лоренца при русі заряду в магнітному полі роботи не виконує; вона перпендикулярна до швидкості, отже змінює лише напрямок швидкості, не змінюючи її модуля.
20
