Дезинфекція та утилізація відходів в стоматологічних установах

Для організації контролю в крупних і середніх стоматологічних установах наказом керівника призначається відповідальний фахівець (епідеміолог, головна сестра, заступник головного лікаря по технічним питанням), який зобов'язаний пройти навчання в державному центрі Держсанепіднадзора або спеціалізованому центрі по поводженню з відходами і отримати свідоцтво (сертифікат) встановленого зразка на право організації роботи по поводженню з відходами. У невеликих установах , в приватних клініках і кабінетах навчання проходить керівник або його заступник. Крім того, в кожній лікувальній установі повинна бути розроблена «Інструкція про порядок збору, зберігання і видалення відходів», затверджена керівником установи.

Порядок збору, зберігання і видалення відходів в лікувально- профілактичних установах регламентується Санітарними Правилами і Нормами «Правила збору і зберігання відходів лікувально-профілактичних установ» СанПіН 2.1.7.728-99.

Згідно Лондонської інструкції щодо відходів від 1988 року Медичні відходи – це будь-які відходи, що повністю або частково складаються з тканин людини або тварин, крові або інших рідин тіла, екскрементів, наркотиків або ін. фармацевтичних продуктів, бинтів або одягу, або предметів медичного відходу і стоматологічної практики, або шприців, голок, або ін. гострих предметів, які були у контакті з кров'ю або екскрементами і, у випадку, якщо їх не знешкоджувати, можуть бути небезпечними для будь-якої людини, що увійшла з ними до контакту, зокрема інфікувати її.

Всі відходи розділяються по ступеню їх епідеміологічної, токсикологічної і радіаційної небезпеки на 5 класів небезпеки: А, Б, В, Г, і Д.

Клас А. Безпечні відходи. Відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними хворими, нетоксичні відходи. Харчові відходи всіх підрозділів ЛПУ, окрім інфекційних (в т.ч. шкірно- венерологічних,фтізіатричних);

Клас Б. Небезпечні відходи. Інфіковані відходи. Матеріали і інструменти, забруднені виділеннями, в т.ч. кров'ю. Патологоанатомічні і органічні операційні відходи (органи, тканини і тому подібне). Всі відходи з інфекційних відділень (в т.ч. харчові). Відходи з мікробіологічних лабораторій, що працюють з мікроорганізмами 3-4 груп патогенності (Згідно СанПіН 1.2.036-95 «Порядок обліку, зберігання, передачі і транспортування мікроорганізмів 1-4 груп патогенності»). Біологічні відходи віваріїв;

Клас В. Надзвичайно небезпечні відходи. Матеріали, що контактують з хворими особливо небезпечними інфекціями. Відходи з лабораторій, що працюють з мікроорганізмами 1-2 груп патогенності. Відходи фтизиатрических, мікологічних лікарень. Відходи від пацієнтів з інфекцією аероба;

Клас Г. Відходи, по своєму складу близькі до промислових. Прострочені лікарські засоби, відходи від лікарських і діагностичних препаратів, дезінфікуючі засоби , що не підлягають використанню, з закінченням терміну придатності. Цитостатичні і інші хімічні препарати та такі,що містять ртуть предмети, прилади і устаткування;

Клас Д. Радіоактивні відходи. Всі види відходів, що містять радіоактивні компоненти.

Користуючись даним класифікатором, а також правилами утилізації різних відходів пропонуються наступні методи утилізації медичних відходів:

- відходи класу А (до них відносяться фракції: тверде побутове сміття, харчові відходи) піддаються термічному знешкодженню або похованню на полігонах після дезінфекції;

- відходи класів Б і В (до них відносяться фракції: біологічні відходи (патологоанатомічні відходи, гістологічний матеріал і тому подібне), трупи лабораторних тварин, полімерно-пластикові матеріали) піддаються термічному знешкодженню;

- відходи класів Г і Д (до них відносяться фракції:відходи ,що містять ртуть, фармацевтичні відходи, радіоактивні відходи) збираються по відпрацьованій схемі і утилізуються спеціальними підприємствами.

Аналізуючи дані, отримані в результаті вивчення проблеми збору, зберігання і видалення відходів ЛПУ, необхідно відзначити, що дані методи або не застосовуються, або приводять до негативних наслідків: відходи класу А, як і Б, і В (через відсутність сміттєспалювальних установок), а часто і Г, дезінфікуються і викидаються як звичайні господарські відходи (складування в міжкорпусних контейнерах, з подальшим вивозом на полігони, змивання в каналізацію), причому хімічна дезінфекція не гарантує знищення можливого джерела інфекції. До того ж на полігони потрапляють відходи, до складу яких входять матеріали і інструменти, що мали контакт з кров'ю, відходи лабораторій, лікарські препарати з закінченням терміну придатності і т.і. Виникає створення потенційної екологічної і епідеміологічної небезпеки або унаслідок їх використання особами,що несанкціоновано відвідують полігони, або виділення в навколишнє середовище шкідливих для людини речовин, в результаті дії природних умов (сонце, дощі, сніг і тому подібне).

Комплексне вирішення проблеми по створенню в ЛПУ цілісної системи збору, транспортування і утилізації відходів повинно передбачати ряд основних організаційних аспектів:

правильну організацію місць первинного збору у відділеннях; місця збору повинні бути максимально зручні для роботи персоналу і забезпечувати простоту і надійність дотримання правил протиепідемічного режиму;

продуманий комплекс пакувальної тари, надійні методи її герметизації, визначення потреби в ній залежно від профілю лікувально- діагностичних відділень і характеру збираних відходів.

В даний час ця проблема може бути вирішена за рахунок одноразових пластикових пакетів або баків різної ємкості і системи їх герметизації (за допомогою кліпс або термічного запаювання);

Епідеміологічно безпечне транспортування герметизованих пакетів з місць первинного збору до місць їх тимчасового зберігання і накопичення у відділеннях. Для цих цілей необхідно передбачати транспортні візки і контейнери для тимчасового зберігання відходів у відділеннях.

Транспортування відходів з відділень ЛПУ до корпусного контейнерного майданчика.

Термічну утилізацію відходів ЛПУ і організацію вивозу зольних шлаків з подальшим їх похованням на спеціальних полігонах;

Виділення в процесі збору відходів окремих фракцій і укладення договорів із спеціалізованими установами на вивіз і утилізацію відповідної фракції відходів.

Система включає декілька етапів:

1-й етап – збір відходів. Відходи повинні збиратися в одноразові пакети, розташовані усередині багаторазових баків, пакети герметизуються і маркіруються написом відповідно класу відходів з нанесенням коду підрозділу ЛПУ, назви установи, дати і прізвища відповідальної за збір відходів особи або в одноразові контейнери, призначені для збору відходів, що колють і ріжучих (СанПіН 2.1.7.728-99). Відходи, що не підлягають збору в пакети (голки і ін. металеві одноразові інструменти, а також органічні і мікробіологічні відходи) збираються в одноразові ємкості-контейнери. Для зручності збору пакет укладаються в бак для збору відходів, що закривається кришкою.

2-й етап транспортування відходів з місць збору в місця тимчасового зберігання на території відділення. Після заповнення одноразові герметично закриті ємкості і пакети транспортуються в місця тимчасового зберігання на території відділення, для чого під бак розроблений маневрений візок. Транспортування здійснює спеціально навчений персонал, відповідальний за збір відходів (СанПіН 2.1.7.728-99).

3-й етап – збір відходів в місцях тимчасового зберігання і накопичення на території відділення. Передбачається виділення кімнати, в якій знаходяться контейнери для тимчасового зберігання і накопичення відходів. Доступ в дану кімнату дозволений тільки відповідальним за збір відходів особам, що пройшли спеціальне навчання.

4-й етап – транспортування відходів від місць тимчасового зберігання і накопичення відходів усередині ЛПУ до місця тимчасового зберігання і накопичення відходів за територією корпусу.

5-й етап – утилізація. Утилізація може проводитися спеціально розробленими препаратами.

Виходячи із ступеня небезпеки відходів, до процесу утилізації відходів кожного з класів пред'являються різні вимоги.

У стоматологічних лікувальних установах в основному утворюються відходи що відносяться до класів А, Б, і Г.

Дезінфекція необхідна тільки відходам класу «Б», а саме потенційно інфікованим відходам: матеріалам і інструментам, забрудненим виділеннями, в т.ч. кров'ю, а так само виділеннями пацієнтів. З погляду вибору дезінфектанту, знезараження має тільки одну спрямованість – економічну вигоду. Як правило, найдешевшими препаратами є хлоровмісні дезінфектанти. Персонал безпосередньо дезінфікуючий відходи і той, що займається їх транспортуванням зобов'язаний використовувати засоби індивідуального захисту при проведенні подібних процедур.

Таблиця 5. Медичні стоматологічні відходи

Класифікація відходів лікувально- профілактичних установ	Категорії небезпеки	Характеристика морфологічного складу
Клас А Безпечні відходи (Біла маркіровка) Відходи, що не мають контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними хворими.	Нетоксичні відходи*	Меблі, інвентар, несправне діагностичне устаткування, що не містить токсичних елементів.** Неінфікований папір, будівельне сміття . Харчові відходи всіх підрозділів ЛПУ, окрім інфекційних
Клас Б Небезпечні відходи (Жовта маркіровка)	Потенційно інфіковані відходи	Матеріали і інструменти, забруднені виділеннями, в т.ч. кров'ю, виділення пацієнтів. Патологоанатомічні відходи. Органічні операційні відходи (органи, тканини і тому подібне) Всі відходи з інфекційних відділень (в т.ч. харчові) Відходи з лабораторій, що працюють з мікроорганізмами 3-4 груп патогенності. Біологічні відходи віваріїв
Клас В Надзвичайно небезпечні відходи (Червона маркіровка)	Матеріали, що контактують з хворими особливо небезпечними інфекціями	Відходи з лабораторій, що працюють з мікроорганізмами 1-4 груп патогенності Відходи фтізіатричних, мікологічних лікарень. Відходи після пацієнтів з анаеробною інфекцією.
Клас Г (Чорна маркіровка)	Відходи, по складу близькі до промислових	Прострочені лікарські засоби. Відходи від лікарських і діагностичних препаратів. Дезінфікуючі засоби, що не підлягають використанню. Цитостатичні та ін. хімічні препараты. Такі ,що містять ртуть предмети, прилади і устаткування.

* жирним шрифтом виділені категорії небезпеки медичних стоматологічних відходів;

**курсивом - морфологічний склад відходів, що утворюються в стоматологічній практиці.

Додаток 1

Діючі накази МОЗ

МОЗ СРСР від 31.07.1978 р. №720 «Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посиленням заходів в боротьбі з внутрішньо-лікарняною інфекцією».*

МОЗ СРСР від 31.07.1978 р. № 720 « Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посиленням заходів в боротьбі з внутрішньо-лікарняної інфекцією».

МОЗ СРСР від 23.03.1976 р. №288 « Про затвердження інструкції про санітарно-протиепідемічний режим та про порядок здійснення органами санепідеміологічної служби держави санітарного режиму».

МОЗ СРСР від 01.01.1986 р. ОСТ 42-21-2-85 « Стерилізація та дезінфекція виробів медичного призначення, методи, засоби та режими дезінфекції та стерилізації».

МОЗ СРСР від 12.07.1986 р. № 408 « Про заходи зниження

захворювань вірусним гепатитом».

МОЗ УКРАЇНИ від 25.05.2000 р. №120 « Про вдосконалення

організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію (СНІД)».

МОЗ УКРАЇНИ від 22.12.1997 р. № 410 « Методичні вказівки до проведення протипедікульозних заходів».

МОЗ УКРАЇНИ від 22.10.1993 р. №223 «Інструкція про

збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних

виробів одноразового застосування із пластичних мас».

МОЗ УКРАЇНИ від 16.12.200З р. №584 « Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах».

МОЗ СРСР від 02.06.1987 р. № 747 « Про затвердження інструкції по обліку медикаментів, перев’язочних та лікарських виробів у лікувально-профілактичних закладах».

МОЗ УКРАЇНИ від 15.12.2000 р. № 344» Про затвердження методичних рекомендацій удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД».

МОЗ УКРАЇНИ від 28.03.1994 р. № 38 «Інструктивно-методичні вказівки щодо проведення протипедикульозних заходів».

МОЗ УКРАЇНИ від 1997 р.

Методичні рекомендації «Організація проведення трансфузійної терапії в лікувальних закладах»

МОЗ УКРАЇНИ від 05.07.1999 р. ІНСТРУКЦІЯ № 164

«Переливання компонентів та препаратів крові».

Кабінет Міністрів УКРАЇНИ від 10.01.2003р Постанова № 58

«Про затвердження контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів».

МОЗ УКРАЇНИ від 18.12.1997 р. від 18.12.1997р № 356 «Про затвердження Порядку обліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України».

МОЗ УКРАЇНИ від 14.05.2003 р. № 211

« Про внесення змін і доповнень до наказів МОЗ України».

МОЗ УКРАЇНИ від 07.07.2004 р. № 344 « Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів».

МОЗ СРСР від 30.08.1991 р. № 245 « О нормативах потребления этилового спирта для учреждений здравоохранения, образования и социального обеспечения».

МОЗ СРСР від 29.06.1990 р. СанПиН 5/79-90 «Санитарные правила устройства, оборудоваиия и эсплуатации больниц, родильних домов и др. лечебных учреждений».

МОЗ України від 04.04.2012 р. № 236

Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.06.2012 р. за № 912 / 21224 ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ СПРИЧИНЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ , РЕЗИСТЕНТНИМИ ДО ДІЇ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ.

*Відповідно до постанови Верховної Ради України « Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» № 1545- XII від 12.09.1991 р., документи зберігають свою актуальність до моменту прийняття Україною відповідних законодавчих актів,регламентують діяльність у цій сфері.

Додаток 2.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке асептика?

2. Що таке антисептика? Характеристика основних антисептичних засобів.

3. Антисептичні заходи (перерахувати).

4. Фізичні та хімічні методи асептики (назви речовин, вміст в розчинах або сумішах у відсотках, час стерилізації).

5. Особливості асептики і антисептики в хірургії щелепно-лицевої ділянки.

6. Підготовка рук хірурга-стоматолога перед операцією в умовах поліклініки і стаціонару.

7. Підготовка операційного поля в щелепно-лицевій ділянці до операції (обробка шкіри обличчя і слизової оболонки порожнини рота).

8. Як провести контроль стерильності?

9. Способи проведення контролю якості дезінфекції

10. Профілактика сироваточного гепатиту "С" і ВІЛ.

11.Прилади для дезінфекції повітря в стоматологічних приміщеннях.

12.Правила асептики та антисептики при проведенні стоматологічних маніпуляцій.

13.Дезінфекція,передстерилізаційна обробка, стерилізація. Санітарно-гігієнічна обробка стоматологічного кабінету.

14.Правила особистої безпеки під час проведення стоматологічного прийому.

15.Стерилізація інструментів , перев’язувального матеріалу.

16.Асептика і антисептика при втручаннях на обличчі та в порожнині рота.

17.Підготовка порожнині рота до втручання. Обробка операційного поля.

18.Асептичні та антисептичні аспекти профілактики ВІЛ-інфекції і вірусного гепатиту в поліклінічній практиці лікаря-стоматолога.

19.Способи підготовки рук лікаря-стоматолога до втручань в амбулаторних умовах та стаціонарі.

20.Документація стосовно контролю за етапами стерилізації.

Додаток 5.

МОЗ України

Найменування установи Код форми за ЗКУД

Код установи за ЗКПО

Медична документація.Форма № 257/о.

Затверджена Мінздравом СРСР 04.10.80 № 1030

ЖУРНАЛ

Обліку роботи стерилізаторів повітряного,парового (автоклава)

Розпочато « » 200 р. Закінчено « » 200 р.

Дата	Марка, № стерилі- затора	Вироби,що стерилізуються		Упаковка	Час стерилізації (хв)		Режим		Тест-контроль			Підпис
		найменування	кількість		початок	кінець	тиск	темпе­ратура	біологічний	термічний	хімічний
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

Додаток 6.

МОЗ України

Найменування установи Код форми за ЗКУД

Код установи за ЗКПО

Медична документація.Форма № 366/о.

Затверджена Мінздравом СРСР 04.10.80 № 1030

ЖУРНАЛ

обліку якості передстерилізаційної обробки

Розпочато « » 200 р. Закінчено « » 200 р.

Дата	Спосіб обробки	Засіб, що використовувався	Результати вибіркового хімічного контролю виробів,що піддавались обробці				Підпис особи,що проводила контроль
			Найменування виробів	Кількість штук	З них забруднених
					кровью	Миючими засобами

66