Контроль якості проведення дезінфекції стоматологічного інструментарію

Контроль якості дезінфекції здійснюють бактеріологічним і хімічним методами. Проводять планово центри Укрспоживчнагляду - 1 раз на 2 роки і за епідеміологічними показаннями.

Самоконтроль в лікувально-профілактичних установах (ЛПУ) проводять:

• бактеріологічний - 1 раз на 4 місяці;

• хімічний - під час надходження дезінфікуючих засобів в ЛПУ і щомісячно в процесі їх зберігання

• робочих дезінфікуючих розчинів - 1 раз на тиждень.

Бактеріологічний метод - дослідження змивів на золотистий стафілокок, синьогнійную паличку і бактерії групи кишкової палички.

Хімічний метод - аналіз дезінфікуючих, стерилізуючих засобів і робочих розчинів на визначення відсоткового вмісту речовини, що діє. Використовуються титрометричні методи визначення активної речовини - це визначення масової частки активного хлора, перекису водню. З урахуванням препаратів упроваджуються в практику титрометричні методи визначення масової частки глутарового альдегіду, хлоргексидину биглюконату, катіонних поверхнево- активних речовин.

В цілях оперативного використання результатів досліджень концентрацій речовини дезінфікуючих розчинів, що діє, необхідно застосовувати індикатори експрес-контролю: «Метолова проба», «Хлор-тест», «Пероксид-тест» і сучасні індикатори - «Дезіконт» (НПФ «Вінар»).

Випускається шість типів індикаторів експрес-контролю: для дослідження хлораміну, хлорного вапна, гипохлорита кальцію, гипохлорита натрію (виробляється в електролізних установках), нейтрального аноліта (виробляється в електролізних установках), перекису водню.

Передстерилізаційна обробка стоматологічного інструментарію

• II етап обробки виробів медичного призначення є передстерилізаційна обробка, що проводиться з метою видалення з виробів білкових, жирових і механічних забруднень, а також залишків лікарських препаратів.

Подальша обробка стоматологічних виробів здійснюється після їх дезінфекції і ретельного змивання залишків дезінфікуючих засобів проточною питною водою.

Передстерилізаційну обробку проводять з використанням засобів і режимів очищення, регламентованих ОСТУ 42-21-2-85, а також препаратів нового покоління, згідно інструкції щодо застосування.

Здійснюється:

• ручним способом;

• механізованим способом.

При ручному очищенні процес включає ряд операцій:

• Замочування в миючому розчині при повному зануренні виробу в розібраному вигляді з обов'язковим заповненням всіх каналів і порожнин на 15-60 хвилин залежно від вживаного засобу (мал..8) (згідно методичним рекомендаціям, розробленим при апробації засобів перед дозволом на використання в ЛПУ).

• Очищення кожного виробу в миючому розчині за допомогою йоржа або ватно - марльового тампона, тканинної серветки в на протязі 0,5–1 хвилини. Забезпечення необхідного температурного режиму, якщо дана умова зазначується в методичних рекомендаціях. Обробка йоржами гумових виробів не допускається.

• Обполіскування під проточною водою (0,5–10 хвилин). Здійснюється в ємкостях (ванні, раковині) за допомогою пристроїв для струменевої подачі води, протягом часу, передбаченого інструкцією до вживаного засобу. Не допускається застосування раковини для обполіскування інструментів для миття рук медичного персоналу.

• Обполіскування дистильованою водою протягом 0,5 хвилин (мал..9;10).

• Висушування гарячим повітрям при температурі 85°С до повного зникнення вологи в повітряному стерилізаторі при відкритому вентиляційному отворі; у шафі сушильній стерилизаційній – при нещільно закритих дверцятах.

Мал.8. Ємності для замочування ВМП.

Мал.9 Ємність для дистильованої води.

Мал.10. Дистилятор з ємністю для збору дистильованої води.

За наявності у засобу, разом з миючими, також і дезінфікуючих властивостей, етап передстерилізаційної обробки може бути суміщений з етапом дезінфекції («Аламінол» (ГНЦ РФ НІОПІК, Росія) 5,0% або 8% - 60 хвилин, «Велтолен» (АОЗТ Велт, Росія) 2,5% - 60 хвилин, «Деконекс Денталь ББ» (Борер Хемі АГ, Швейцарія) - 30 хвилин, «ІД-212» (Дюрр Денталь-орохим, Німеччина) 4% - 30-60 хвилин і ін.).

Удосконалення процесу передстерилізаційної обробки, замість раніше вживаного ручного способу чищення з використанням миючого розчину, можливо за рахунок розробки і впровадження установок, процес очищення в яких здійснюється шляхом обробки виробів миючими або миючидезінфікуючими засобами у поєднанні з ультразвуковим впливом. Для цих цілей допускається тільки те обладнання, яке дозволене в установленому порядку до промислового випуску і застосування, а у разі імпортного обладнання дозволеного до використання на території України.

У стоматології обробка за допомогою ультразвукового впливу дозволяє добитися повного очищення борів, ендодонтичного і іншого інструментарію від залишків дентину, крові, ротової рідини, пломбувальних матеріалів, чого неможливо досягти при ручному очищенні щітками навіть після тривалого замочування в миючому розчині.

Застосування ультразвукових ванн для передстерилізаційної обробки дозволяє:

- скоротити тактильный контакт рук медичного персоналу з оброблюваним інструментарієм, що гарантує зниження ризику інфікування і розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій;

- запобігти пошкодженням медичного інструментарію і виробів та збільшити термін їх служби;

- значно поліпшити якість очищення медичного інструментарію і виробів складної конфігурації;

- значно скоротити час обробки при великому об'ємі інструментарію і виробів.

Стерилізація проводиться для виключення перехресного інфікування під час стоматологічних маніпуляцій. Для досягнення повної стерильності необхідно, щоб всі органічні речовини заздалегідь були видалені з інструментів.

Якщо інструмент не був заздалегідь очищений, процес стерилізації може виявитися не ефективним. Ручне миття інструментів може призвести до подрібнення органічного субстрату і забруднення може потрапити в більш недоступніші місця (зазублені краї, насічки на рукоятках, нарізці гвинтів, тонких подряпинах)

Для передстерилізаційної обробки можуть використовуватися такі засоби: «Аламінол» (ГНЦ РФ НІОПІК, Росія) - 8%4;

«Деконекс-50 ФФ» (Борер Хемі АГ, Швейцарія) - 1,5%;

«Велтолен» (АОЗТ Велт, Росія) - 1,0% або 1,5%;

«Деконекс Денталь ББ» (Борер Хемі АГ, Швейцарія);

«ІД-212» (Дюрр Денталь-орохим, Німеччина) - 2,0% або 4,0%;

«Септабік» (Абік, Ізраїль) 0,15% або 0,2%;

«Септодор» (Дарвет ЛТД, Ізраїль) 0,4% та ін., згідно щодо вимог методичних вказівок по застосуванню даних препаратів.

Таблиця 2. Засоби для передстерилізаційної обробки стоматологічних інструментів

Найменування засобу перед стерилізаційної обробки, фірма - виробник, країна походження	Область застосування
Аламінол («НИО-ЛИК», Росія.)	Дезинфекція і перед стерилізаційна обробка виробів медичного призначення (в т.ч. суміщені в одному процесі). Дезинфекція поверхонь приміщень, меблів, медичного устаткування, посуду, білизни, сантехобладнання прибирального інвентаря
Вапусан-2000 («Наутімекс Індастрім», Швеція)
Віркон («КРКЛ», Словенія)
Дезеффект (Саніфект-128) («Лікватех Індастрієз Інк», США)
Септабік («Абік, Ізраїль)
Септодор-форте («Дорве Лтд», Ізраїль)
Лізафін (ЗАТ «Петроспірт». Росія)
Деконекс 50 ФФ («Борер Хсміє АГ», Швейцарія)	Дезинфекція і очищення передстерилізаційна виробів медичного призначення (суміщені в одному процесі)
Деконекс Денталь ББ («Борср Хеміє АГ», Швейцарія)
Дюльбак Дтб/л («ПФК Петтенс- Хімія», Франція)
Лізетол ЛФ («Шюльке і Майр ГМБХ», Німеччина)
Гротанат Борербад («Шюльке і Maйр ГМБХ», Німеччина)
ІД-212 («Дюрр- Денгаль- Орохим», Німеччина)
Бромосепт 50 («Абік», Ізраїль)	Передстерилізаційна обробка виробів медичного призначення. Дезинфекція поверхонь приміщень, білизни, посуду, сантехобладнання
Ника-екстра М (ПКФ Геникс, Росія)
Септодор («Дорве Лтд», Ізраїль).
Бланізол (АОЗТ Петроспірт, Росія)	Передстерилізаційна обробка виробів медичного призначення, включаючи інструменти, що обертаються
Векс-сайд (Вексфорд Лебз. Інк, США)
Ерінокс (Оріон Корпорейшн НОЙРО, Фінляндія)

Контроль якості проведення передстерилізаційної обробки стоматологічного інструментарію

Контроль якості передстерилізаційної обробки виробів медичного призначення проводять планово центри Укрспоживчнагляду - 1 раз на 2 роки і за епідеміологічними показаннями.

Самоконтроль в ЛПУ проводять в централізованому стерилізаційному відділенні (ЦСВ) - щодня, у відділеннях - не рідше за 1 разу на тиждень старшою медичною сестрою.

Контроль якості передстерилізаційної обробки здійснюють до проведення стерилізації шляхом постановки азопірамової або амідопиринової проб, а також шляхом постановки фенолфталеїнової проби (мал.).

Азопірамова проба.

Азопірам виявляє наявність слідів крові, піроксидаз рослинного походження, хлоровмісних препаратів, прального порошку з вибілювачем і іржі. Азопірам містить 10% амідопірин, 0,1–0,15% солянокислий анілін і 95% етиловий спирт, зберігається в щільно закритому флаконі при кімнатній температурі (10-23°С) не більше 1 місяця. Перед постановкою азопірамової проби змішують азопірам і 3% розчин перекису водню в рівних за об'ємом кількостях і працюють цим реактивом протягом 1-2 годин. Проба з азопірамом по чутливості в 10 разів перевищує амідопиринову (мал.11).

Мал.11. Азопірамова проба.

Амідопірінова проба.

Робочий розчин для постановки амідопиринової проби є сумішшю рівних кількостей 5% спиртного розчину амідопірину, 30% оцтової кислоти і 3% розчину перекису водню. За допомогою цієї проби визначають якість відмивання інструментів від залишків крові.

Фенолфталєїнова проба.

Дозволяє виявити наявність залишкової кількості лужних компонентів миючого препарату. Для реакції використовують 1% розчин фенолфталеїну.

На виріб,що піддається контролю, наносять 2-3 краплі реактиву і протирають його стерильним тампоном. При позитивній азопірамовій пробі виникає фіолетове забарвлення, швидко, протягом декількох секунд, трансформується в рожево-бузкове і буре. Забарвлення, що наступило пізніше чим через 1 хвилину, не враховується. Буре забарвлення з'являється за наявності іржі і хлоровмісних окислювачів, в решті випадків фарбування рожево - бузкове.

При позитивній амідопіриновій пробі виникає синьо-зелене забарвлення. Фенолфталеїнова проба за наявності невідмитих компонентів синтетичних миючих засобів дає рожеве фарбування.

При позитивних пробах вся партія виробів,що піддавались контролю підлягає повторній обробці до отримання негативних результатів.

Контролю підлягають: у централізованих стерилізаційних - 1% від кожного найменування виробів, оброблених за зміну;

у відділеннях - 1% одночасно оброблених виробів, але не менш 3-х одиниць (перед кожним завантаженням медичних виробів на стерилізацію).

Результати контролю відображають формою №366/О, затвердженою наказом МЗ СССР 04.10.1980г. №1030 «Журнал обліку якості передстерилізаційної обробки ».