Сучасне дезінфекційно-стерилізаційне обладнання

На зарубіжному ринку дезінфекційної апаратури розроблена техніка, що забезпечує проведення дезінфекції і одночасного чищення інструментарію, після чого висушений інструментарій є повністю готовим до стерилізації. Всі цикли обробки проводяться автоматично. Прикладом подібної апаратури є настільний термодезінфектор Steelco DS 50 DRS (Ком Денталь), розроблений спеціально для стоматологічного інструментарію, а також призначений для стоматологічних наконечників.

Використання апаратури для перед стерилізаційної обробки інструментарію особливо актуально в стоматології. Маленькі розміри виробів, складна конструкція, великий кількість інструментарію не завжди дозволяють провести якісне очищення ручним способом, тому краще механізувати процес і використовувати ультразвукові установки. Вони широко представлені на сучасному ринку стерилізаційного обладнання. Деякі моделі ультразвукових ванн за умови використання дезінфектантів з миючим ефектом дозволяють з’єднати дезінфекцію і передстерилізаційну обробку в один процес. Що призводить до зниження тимчасових витрат на обробку ВМП і економії дезінфікуючих засобів і так само значно підвищують якість обробки.

Стерилізація стоматологічних наконечників

Великою проблемою в стоматології є повноцінна обробка наконечників. Через свою складну конструкцію, труднодоступну для чищення, використання різних матеріалів в конструкції, що не завжди витримують високі температури, і частого використання в роботі, даний інструмент вимагає особливого підходу до дезінфекції і стерилізації.

Повноцінний догляд за наконечниками включає:

• дезінфекцію після кожного епізоду використання;

• мастило (для моделей більшості типів наконечників);

• стерилізацію;

• зберігання (див. нижче схему обробки стоматологічних наконечників).

Потреба в постійному змащенні даного виробу, без якого неможливе його нормальне функціонування, створюють певні труднощі у догляді за даним видом стоматологічного інструментарію. Для вирішення цієї проблеми фірмою W&H була запропонована «Асистіна» - система догляду за прямими і кутовими наконечниками. «Асистіна» забезпечує очищення інструменту (продування стислим повітрям, очищаючим розчином) і мастило, але при цьому необхідна попередня дезинфекція наконечника як зовнішньої, так і внутрішньої його частини. Після обробки наконечника в «Асистині» вже очищений і змащений інструмент відправляється на стерилізацію. Дана апаратура значно економить витрату масла для мастила і подовжує термін можливого використання стоматологічних наконечників . Але необхідність заздалегідь дезинфікувати наконечник створює відносні незручності у застосуванні.

«Термінатор» (Electro Medical Systems) забезпечує дезінфекцію і передстерилізаційну обробку інструментів, зокрема наконечників. Обробка займає декілька секунд. Єдине, що необхідно зробити, це покласти тільки що використаний інструмент в тунель «Термінатора». Обробка відбувається під тиском, з використанням спеціального дезінфектанта. Даний апарат дозволяє дезінфікувати і очищати всі стоматологічні інструменти, що були використані протягом прийому, причому у присутності пацієнта, що практично повністю виключає передачу внутрішньолікарняній інфекції через ВМП.

Всі перераховані вище апарати призначені для проведення дезінфекції і передстерилізаційної обробки. Автоклав DAC 2000 Universal дозволяє проводити автоматичне обполіскування, струменеву промивку, змащення і стерилізацію турбінних та механічних прямих і кутових наконечників. Протягом приблизно 12 хвилин 6 інструментів можуть бути промиті, очищені, змащені і стерилізовані та повністю підготовлені до повторного використання в клініці після охолодження.

Стерилізація ВМП проводиться з використанням автоклавів (мал..1; 2) або електроповітряних стерилізаторів (мал.3). Сучасна техніка відрізняється повною автоматизацією всіх етапів обробки, можливістю задавати нові режими стерилізацій.

Стерилізаційна апаратура в багатьох варіаціях представлена на сучасному ринку.

Мал.1. Автоклав.

Мал.2. Автоклав.

Мал.3. Електричний повітряний стерилізатор (сухожарова шафа).

Але основну складність представляє не процес стерилізації, а подальше зберігання стерильного інструментарію. При використанні електроповітряного стерилізатора інструментарій найчастіше стерилізується у відкритому вигляді, тому існує велика організаційна проблема під час його транспортування до місця зберігання (стерильного столу). Інструменти ще гарячі, але шафа не розрахована на зберігання, отже, в цей період можливе виникнення повторної контамінації. Виходом з подібної ситуації є використання сучасних індивідуальних пакувальних матеріалів фірми «Рексам», «Віпак Медікал», які гарантують збереження стерильності навіть під час транспортування до місця зберігання. (мал.4;5).Забезпечити зберігання інструментів стерилізованих у відкритому вигляді допомагають бактерицидні шафи (ультрафіолетові бокси) (мал..6). для збереження стерильності інструментарію або спеціальні бактерицидні стоматологічні столи.

Мал.4.Пакувальний апарат.

Мал.5.Матеріал для індивідуального пакування ВМП.

Мал.6.Бактерицидна шафа (ультрафіолетовий бокс).

Існує ще один спосіб фізичної стерилізації стоматологічного інструментарію, а саме, стерилізація у гласперленовому стерилізаторі (мал..5). За рахунок дії високих температур досягається швидкодія приладу, тому виникла можливість стало на очах у пацієнта, провести обробку інструменту. Але істотним недоліком подібної апаратури є необхідність попереднього очищення і дезінфекції інструменту, а так само складністю процесу контролю за стерилізацією. Інструменти простерилізовані в подібній апаратурі вимагають негайного використання і не повинні піддаватися зберіганню.

Мал.7.Гласперленовий стерилізатор

Важливо не тільки придбати необхідне устаткування, що відповідає всім гігієнічним нормам і вимогам, але і правильно організувати простір, що відводиться на проведення обробки ВМП. Новітнім досягненням в області дезінфекції і стерилізації є створення цілого санітарного блоку для обробки ВМП в стоматологічних кабінетах фірми «СТОМЕЛ-К». Блок являє собою набір спеціалізованих виробів медичних меблів з використанням сертифікованого устаткування (ультразвукова ванна, сушильна камера, сухожарова шафа, автоклав, бактерицидна шафа для збереження стерильності інструментів) і дозволяє в умовах невеликого стоматологічного кабінету організувати зону дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації в повній відповідності з вимогами санітарних правил. Практично все устаткування вбудоване і не займає багато місця.

Створення оптимальних умов для підтримки санітарно - дезінфекційного режиму в амбулаторній стоматологічній практиці, поза сумнівом, залежатиме як від потужності стоматологічної установи, тобто об'єму послуг, що надаються ним, так і від фінансових можливостей установи.

Умови дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації виробів в цих апаратах дозволять розширити можливості вибору найбільш відповідних (адаптованих відносно матеріалів виробів, оптимальних за часом дії) методів і режимів для конкретних груп виробів медичного призначення.

Асептика – комплекс заходів, що спрямовані на попередження вторгнення мікроорганізмів у рану, органи і тканини хворого в процесі будь-яких лікарських маніпуляцій. Вона здійснюється шляхом дезинфекції та стерилізації всіх предметів, що контактують з раною або операційним полем.

Асептика в стоматології включає в себе:

– підготовку кабінету (операційної);

– спеціальну обробку рук лікаря-стоматолога;

– дезинфекцію операційного поля;

– стерилізацію стоматологічних інструментів;

– стерилізацію перев’язувального матеріалу та білизни;

– стерилізацію шовного матеріалу;

– стерилізацію імплантованих тканин та речовин, які вводять у тканини хворого;

– дотримання особливих прийомів під час лікувальних маніпуляцій у хірургічній стоматології, що попереджують повітряно-крапельний шлях передачі інфекції;

– організацію роботи персоналу по здійсненню спеціальних гігієнічних та організаційних заходів у хірургічному кабінеті стоматологічних поліклінік і стоматологічних стаціонарів.

Асептика складається з двох основних моментів: дезинфекції і стерилізації. Антисептика – комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з інфекцією в рані.

Антисептика здійснюється механічними, фізичними, хімічними та біологічними методами.

Механічна антисептика полягає у первинній хірургічній обробці рани: висічення країв і дна рани, видалення нежиттєздатних тканин і сторонніх тіл (“Первинна хірургічна обробка ран”). При гнійних ранах, крім того, проводять широке розкриття рани для дренування затьоків. До механічної антисептики відноситься метод промивання ран і порожнин антисептичними розчинами.

Хімічна антисептика забезпечує знищення мікробної флори в рані за допомогою різноманітних хімічних сполук. До групи хімічних антисептиків входять препарати, що застосовуються для знезаражування рук, операційного поля, інструментів і т.д.

Біологічна антисептика спрямована на підвищення захисних сил організму, створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів у рані. До біологічних антисептиків відносяться антибіотики, ферменти, імунні сироватки. Найкращий засіб для стоматолога захистити себе від інфікування – завжди використовувати засоби захисту (одноразові гумові рукавички та пластиковий щиток для захисту очей і обличчя, маски для захисту верхніх дихальних шляхів), ніколи не працювати з ушкодженою шкірою рук та зводити до мінімуму проникаючі поранення при маніпуляціях з голками і ріжучими інструментами, контакти зі слизовими оболонками ротової порожнини пацієнта.

Необхідно також звертати належну увагу не тільки на реальність небезпеки інфікування стоматологів, але і на інфікування здорових пацієнтів, що навіть не здогадуються про це. Для зменшення ризику переносу інфекції на робочому місці рекомендується суворо додержуватися захисних заходів:

• старанно мити руки;

• завжди користуватися рукавичками та змінювати їх перед прийомом кожного пацієнта;

• працювати в масці і надівати пластиковий щиток для захисту очей та обличчя; халати та інший робочий одяг прати в гарячій воді з миючими детергентами, змінювати щодня або негайно, якщо на них з’явилися плями крові;

• особливу увагу звертати на стерилізацію інструментів що важко стерилізується (наконечники, дзеркала та ін.);

• знизити до мінімуму розпилення ротової рідини, використовувати, високошвидкісний слиновідсмоктувач;

• при обробці ріжучих інструментів необхідно дотримувати обережності, щоб не ушкодити шкірні покрови;

• використовувати тільки одноразові шприци та голки;

• не маніпулювати інструментарієм одноразового застосування після його використання (наприклад, надівати ковпачки на використані голки, розбирати шприци, знімати використану голку зі шприца, згинати або ламати голки і т.д.) до їхньої дезинфекції;

• хірургічні ріжучі інструменти стерилізувати після кожного хворого, попередньо піддавши їх механічному очищенню;

• плями крові і слини на бормашинах та іншому устаткуванні потрібно видаляти спеціальними хімічними дезинфектантами (свіжоприготованим розчином гіпохлориту натрію 1:10 або 1:100);

• залишки крові перед спуском в каналізацію слід обробити розчином гіпохлориту натрію протягом 1 години. Білизну та слинявчики слід кип’ятити протягом 20-25 хвилин, замочувати в 9 % розчині хлораміну або в 0,1 % розчині сульфохлорантину або в 5 % розчині хлораміну;

• посуд замочують в 5 % розчині хлораміну або в 3 % розчині хлорного вапна протягом 1 години.

Якщо при наданні стоматологічної допомоги медичний працівник зазнав травми шкіри або забруднення слизових оболонок біоматеріалом пацієнта – це розцінюється як "медичний контакт". В цьому випадку:

• при попаданні крові на відкриті ділянки тіла їх слід ретельно промити теплою водою з милом та обробити тампоном змоченим в 6 % розчині перекису водню або 0,1 % розчині дезоксону чи 70 % розчині спирту;

• при попаданні крові в очі їх промивають теплою водою та 2 % розчином борної кислоти; всі пошкодження шкірних покровів: садна, подряпини необхідно заклеїти пластиром, працювати слід тільки в гумових рукавичках.

Крім того пацієнта необхідно обстежити на ВІЛ, вірусні гепатити В та С. При цьому можливі такі варіанти:

• якщо пацієнт інфікований ВІЛ, медпрацівник обстежується на ВІЛ, вірусні гепатити В та С відразу після виникнення травми, через 6 тижнів, через 12 тижнів, через 6 та через 12 місяців після травми. З метою профілактики призначається прийом азидотимидину (АЗТ) 800 мг/добу протягом 30 днів;

• якщо пацієнт інфікований вірусом гепатиту В, медпрацівник обстежується на маркери до вірусу гепатиту В відразу після травми, через 6 тижнів і через 6 місяців після травми;

• якщо пацієнт інфікований вірусом гепатиту С, медпрацівник обстежується на маркери до вірусу гепатиту С відразу після травми і через 6 місяців після травми;

• якщо пацієнт невідомий або його неможливо обстежити, медпрацівник обстежується на ВІЛ і маркери до вірусів гепатиту В та С відразу після травми, через 6 і 12 тижнів, та через 6 і 12 місяців після одержання травми;

• якщо пацієнт нічим не інфікований, то медпрацівнику немає необхідності обстежуватись.

Доцільно про кожний випадок ушкодження цілісності шкіри, пов'язаного з можливим забрудненням кров'ю або іншими біологічними рідинами при виконанні своїх обов'язків, доводити до відома завідувача відділенням і старшої медсестри відділення та реєструвати їх у журналах реєстрації виробничого травматизму та нещасних випадків, що зберігаються на робочих місцях. Якщо ті самі випадкові травматичні ситуації виникають більш ніж двічі, варто переглянути методику виконання процедури.

Дезінфекція стоматологічного інструментарію

Дезінфекцію проводять з використанням засобів і режимів очищення, регламентованого ОСТУ 42-21-2-85, а також препаратів нового покоління, згідно інструкції щодо застосування.

• I етап обробки виробів медичного призначення

дезінфекція - видалення або знищення збудників інфекційних (паразитарних) хвороб на виробах медичного призначення, а також в їх каналах і порожнинах, яка може здійснюватися різними методами.

Дезінфекція фізичними методами:

• кип'ятіння у дистильованій воді протягом 30 хвилин з моменту закипання;

• кип'ятіння у дистильованій воді з додаванням 2% натрію двовуглекислого протягом 15 хвилин з моменту закипання;

• дія водяної насиченої пари під надмірним тиском в паровому стерилізаторі при t-110°C протягом 20 хвилин;

• дія сухим гарячим повітрям в повітряному стерилізаторі при t-120°C протягом 45 хвилин.

Дезінфекція фізичними методами має ряд обмежень – кип'ятіння призводить до корозії металу,пошкодження гострих поверхнь інструментів, затемнення робочих частин дзеркал.

В повітряному стерилізаторі можна дезінфікувати тільки інструментарій не забруднений білковими і жировими забрудненнями – відповідно першим етапом обробки повинне бути перед стерилізаційна обробка потенційно небезпечного інструментарію, що категорично неприпустимо при ручному способі очищення.

Єдиним прийнятним фізичним методом дезінфекції залишається тільки автоклавування – за даним способом майбутнє дезінфекції, оскільки застосування хімічних речовин завжди залишає можливість отруєнь, появи алергічних реакцій у персоналу і можливість розвитку резистентності у мікроорганізмів. Дезінфекція фізичними методами припускає використання дезінфекційного обладнання,чим забезпечується захист персоналу від роботи з потенційно небезпечними інструментами та профілактика ВЛІ.

Дезінфекція хімічним методом припускає використання дезінфікуючого засобу – дезінфектанту. Треба відзначити, що хімічний метод є найбільш поширеним . Існує велика кількість найменувань дезінфікуючих засобів,що розрізняються:

• за формою випуску - рідкі, у вигляді пігулок, порошкоподібні;

• за концентрацією: в готовому ( розведеному ) вигляді або концентраті;

• за термінами придатності робочих розчинів

При проведенні дезінфекції ВМП з використанням будь-якого дезінфектанту необхідно враховувати наступне :

Промивка виробів під проточною водою до проведення дезінфекції не допускається, оскільки аерозоль, що утворюється в процесі миття, може інфікувати осіб, що займаються обробкою, а також поверхні приміщень.

Якщо при використанні дезінфектанту необхідне попереднє очищення інструментарію від видимих забруднень, необхідно проводитися цей етап з дотриманням протиепідемічних заходів, в спеціальній ємності, «промивні води» знезаражуються.

Відразу після застосування вироби занурюють в ємність з дезінфікуючим розчином так, щоб він повністю накривав інструменти. Вироби складної конфігурації дезінфікують в розібраному вигляді. Канали і порожнини виробів заповнюють дезінфікуючим розчином так, щоб в них не було знаходження бульбашок повітря.

Способи приготування розчинів, режими і умови застосування, терміни використання узгоджуються з методичними вказівками щодо застосування конкретного дезінфектанта.

Після проведення дезінфекції хімічним способом обов'язковим є прополіскуваня інструментарію під проточною водою .

Новий стоматологічний інструментарій перед застосуванням після видалення мастила піддають передстерилізаційній обробці і стерилізації. Дрібний стоматологічний інструментарій, такий ,як наприклад, кореневі голки, пульпоекстрактори, каналонаповнювачі застосовують одноразово після попереднього очищення і стерилізації. Сепараційні та полірувальні диски на паперовій основі застосовуються одноразово.

Для дезінфекції стоматологічних евакуаційних систем застосовують засоби 2 % розчин засобу «Шюльке і Майр-матік» (Шульке і Майер ГМБХ, Німеччина) і 1 % «Оротол Ультра» (Дюрр Денталь-орохим, Німеччина). Робочий розчин вказаних засобів об'ємом 1 літр протягом 2 хвилин пропускають через евакуаційну систему стоматологічної установки, залишаючи в ній на 30 хвилин.

Плювальниці після кожного паціента піддаються обробці 3 % розчином хлораміну або хлорного вапна. В кінці робочої зміни необхідне їх занурення в дезрозчин на 1 годину в спеціально призначеній ємності.

Відпрацьований матеріал з плювальниці та одноразовий дрібний інструментарій занурюється у 20 % хлорновапняний розчин на 1 годину, або 10 % розчин гіпохлориду кальцію, або 3 % розчином хлораміну перед утилізацією.

Дезінфекція стоматологічних відбитків здійснюється після їх попереднього промивання водою з дотриманням заходів протиепідемічного захисту (у рукавичках, захисних окулярах, масках). Під час промивання відбитків слід уникати розбризкування вод, що змивають. Води, що змивають, піддаються знезараженню перед зливом в каналізацію. Дезінфекція відбитків здійснюється способом занурення в розчин дезінфікуючого засобу. Вибір дезінфікуючих засобів обумовлено видом відбиткового матеріалу. Набір дезінфікуючих засобів для знезараження відбитків з матеріалів на основі силікону більш різноманітний , ніж для відбитків з альгінатних матеріалів.

Карпульні металеві ін’єктори після кожного пацієнта знезаражуються методом двократного протиранням стерильним тампоном змоченим 3% розчином хлораміну. По закінченню робочої зміни такий інструментарій піддається всім етапам стерилізації.