До основних ознак права Європейського Союзу належать такі:

норми права Європейського Союзу створюються інститутами ЄС, на базі установчих договорів. їх джерела — регламенти, директиви і рішення;

норми права Європейського Союзу є нормами прямої дії, тобто вони інтегруються в національні системи права без відповідних актів імплементації;

норми права Європейського Союзу мають верховенство щодо норм національного права. У разі колізії норми національ­ного права і норми європейського права потрібно застосо­вувати норму саме європейського права, причому жоден акт не може скасувати або змінити норму європейського права;

складається з інститутів і галузей.

Предметом права ЄС є суспільні відносини, що складуються в ході комплексної інтеграції країн Європейського парламенту, які одночасно є результатом і інструментом інтеграційних процесів.

Методи права ЄС – метод правового регулювання суспільних відносин правом ЄС і методи пізнання аналізу чинного права ЄС, його галузей науки,навчальної дисципліни. – метод скоординованої субординації, метод управління, метод гармонізації, позитивного зобовязання і заборони, імперативний і диспозитивний, колізійний, метод уніфікації.

Право Європейського союзу є специфічний правопорядок, правова система , щосклалася на стикуміжнародного права і внутрішньодержавного права держав-членівЄвропейського Союзу, володієсамостійнимиджерелами і принципами. Автономність Права Європейського Союзу підтверджена рядом вирішеньЄвропейського Суду.

Таким чином, поняття права Європейського Союзу можна охарактеризувати як сукупність правових норм, що регулюють взаємовідносини, які складаються в рамках Європейського Союзу та різноманітних європейських інтеграційних співтовариств.

Особливостями права Європейського Союзу є 1)пряма дія права ЄС – можна звернутися в національний суд держав-членів за захистом порушеного права передбаченого актами ЄС, норма права ЄС діє без погодження держав-членів. 2) верховенство права ЄС на національним правом держав-членів. 3) специфічне коло субєктів права ЄС: фізичні особи громадяни ЄС, іноземні громадяни третіх країн, апатриди і юридичні особи, створені відповідно до законодавства держав-членів, європейські юридичні особи, які здійснюють свою діяльність в межах Союзу. Держави – члени ЄС, іноземні держави, їх компетентні органи. 3-інтегрування в національні правові системи держав-членів. 4-забезпечення дії норм європейського права, а також їх застосування юрисдикційним захистом-захист з боку нац.судів і суду ЄС.

Право Європейського Союзу: основні поняття та категорії.

Європейське право (у вуз.розум.)не дорівнює Праву Євро Союзу.

Європейське право (у шир.розум.)включає нац. правові системи європейських країн + Право ЄС + правова система Ради Європи.

Стрижнем же, конструкцією права ЄС є принципи права ЄС - вихідні положення найбільш спільного характеру, що визначають сенс, вміст, реалізацію і розвиток всіх останніх норм права ЄС. Принципи права ЄС розділяються на функціональні і загальні. До функціональних принципів відносяться принцип верховенства права ЄС і принцип прямої дії права ЄС. Принцип верховенства права ЄС означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми національного права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС. Принцип прямої дії права ЄС означає безпосереднє застосування права ЄС на території держав-членів, дія норм права Співтовариства без якої-небудь трансформації в правопорядок держави-члена. До загальних принципів права ЄС належать принцип охорони прав і свобод особистості, принцип правової визначеності, принцип пропорційності, принцип недискримінації, принцип субсидіарності , а також низка процесуальних принципів.

Право Європейського Союзу володіє оригінальною системою джерел. Форми (джерела) права Європейського Союзу утворюють цілісну систему джерел з властивою для такої системи ієрархією актів. Система джерел права Європейського Союзу включає дві групи актів - акти первинного права і акти вторинного права.До актів первинного права відносяться всі засновницькі договори Європейського Союзу. По своїй юридичній природі акти первинного права є міжнародними договорами. Норми актів первинного права володіють вищою юридичною силою по відношенню до всіх інших норм Європейського Союзу, що містяться в актах вторинного права.До актів вторинного права відносяться акти, що видаються інститутами Союзу, а також всі інші акти, що приймаються на основі засновницьких договорів.

Своєрідність Європейського Союзу зумовлює і структурні особливості права Європейського Союзу. Структуру права Європейського Союзу складають декілька взаємозв'язаних елементів. Елементами даної структури є засновницькі договори Європейського Союзу, положення про права і основні свободи людини, а також право Європейських співтовариств.