Поняття „право Європейського Союзу”, його особливості.

На сьогоднішній день серед науковців точаться суперечки щодо визначення поняття права Європейського Союзу. Основна полеміка виникає з приводу тлумачення понять „право Європейського Союзу” і „право Європейського Співтовариства”. Який же термін є більш правильним і більш повним?

Право Європейського Союзу (EUlaw; EuropeanUnionlaw) - унікальний правовий феномен, що склався в ході розвитку європейської інтеграції в рамках Європейських співтовариств і Європейського Союзу, результат реалізації наднаціональної компетенції інститутів Європейського Союзу. Правом Європейського союзу є специфічний правопорядок, правова система , що склалася на стику міжнародного права і внутрішньодержавного права держав-членів Європейського Союзу, володіє самостійними джерелами і принципами. Автономність Права Європейського Союзу підтверджена рядом вирішеньЄвропейського Суду.

Так, британський професор Е. К. Хартлі наголошує на вживанні терміну „право Європейського Співтовариства”. Таке найменування міститься у заголовку його праці, перекладеної і виданої в 1998 р. Проте, сам термін "Європейське Співтовариство" використовується найчастіше як збірний, а не просто для позначення одного з трьох об'єднань. Важливо, звичайно, мати на увазі, що загальні принципи побудови Співтовариства, його мета, інституціональна структура і, що особливо важливо, правова система закріплені насамперед у Договорі про Європейське Співтовариство. Вони відтворені в двох інших договорах - про Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС) і про Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом), що представляють інтерес скоріше з погляду виявлення їхніх особливостей. 

Вітчизняні дослідники найчастіше використовують такий термін, як "право Європейського Союзу". Це було зроблено, наприклад, таким автором як І.А. Грицяк у його навчальному посібнику „Право та інституції Європейського Союзу” виданого в 2004 році. Крім того, даний термін вживається і зарубіжними авторами. Так, британський дослідник В. Кернз у своїй праці перекладеній у 2002 році на українську мову „Вступ до права Європейського Союзу” застосовує саме даний термін. 

Крім того, можна відзначити і ще одну точку зору, відповідно до якої право Європейського Союзу включає в себе як право самого Європейського Союзу в якості інтеграційного утворення, так і національне право держав-учасниць. Однак, дана точка зору поки що не отримала широкого поширення і підтримки в доктринальному плані. 

Термін «право Європейського Союзу» увійшов до вживання з початку 1990-х рр. з появоюЄвропейського Союзу, до цьогоправовиймасив, щосклався, позначався як «право Європейськихспівтовариств», «право Європейськогоспівтовариства», хочаостанніпоняття не рівнозначніпоняттю «Право Європейського Союзу». Деякіученірозглядаютьпоняття «Право Європейського Союзу» як синонімширшогопоняття «Європейське право», використовуваний у вузькомузмісті. Поняття „європейське право“ є важким для визначення та багатозначним. Тому часто розрізняютьпоняття „європейське право (у широкому значенні) та (у вузькомузначенні). У широкому значенні - включає всі правові системи держав-членів союзу (27) та право ЄС, правовий порядок Ради Європи.. У вузькомузначенні - це право, пов'язане з діяльністю ЄС. У минулому частовиділяютьще так званеєвропейське право Спільнот, якестосуєтьсявиключнофункціонуванняЄвропейськихСпільнот.

Вітчизняні дослідники найчастіше використовують такий термін, як "право Європейського Союзу". Це було зроблено, наприклад, таким автором як І.А. Грицяк у його навчальному посібнику „Право та інституції Європейського Союзу” виданого в 2004 році.

На нашу думку, право Європейського Співтовариства і право Європейського Союзу багато в чому співпадають, але не ідентичні поняття. Назва „право Європейського Співтовариства” (згідно з Договором про заснування Європейського Співтовариства від 25 березня 1957 р.) до прийняття Маастрихтського договору (Договору про Європейський Союз від 7 лютого 1992 p.) мала статус загальновизнаного терміну.Таким чином, поняття права Європейського Союзу можна охарактеризувати як сукупність правових норм, що регулюють взаємовідносини, які складаються в рамках Європейського Союзу та різноманітних європейських інтеграційних співтовариств.