19. Загальна характеристика змісту заяви до Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

20. Витрати заявника при зверненні до Європейського суду з прав людини.

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безко-штовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання за-явникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

21. Загальна характеристика правового регулювання виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні.

Виконання рішень Європейського суду по правам людини в Україні регламентуються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Регламентом Європейського суду по правам людини, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Законом України «Про виконавче провадження», Цивільним процесуальним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства та іншими нормативно-правовими актами.

Основним нормативно-правовим актом є Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виконання рішення може проводиться в двох формах, перша це - вжиття заходів загального характеру, а друга - виплата стягувачу відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру.

22. Заходи загального характеру по виконанню рішень Європейського суду з

прав людини в Україні.

Заходи загального характеру вживаються для забезпечення дотримання державою положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушення яких встановлено рішенням Суду, а також для забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Таким чином заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні Суду системної проблеми та її першопричини.

Заходами загального характеру є:

- внесення змін до чинного законодавства і практику його застосування;

- внесення змін до адміністративної практики;

- забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

- забезпечення професійної підготовки прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

- інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції про захист прав людини та забезпечення максимального відшкодування.