ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Голосіївського РУ ГУМВС України в місті Києві підполковник міліції

О.О. Жаріков

«__» __________ 2012 року

План – конспект

Тема. Комунікативні особливості професійної діяльності працівників ОВС. Візуальна діагностика та прогнозування поведінки за результатами спостереження.

Навчальна мета: ознайомлення працівників ОВС різних категорій, у тому числі, представників керівної ланки ОВС та кадрових апаратів усіх рівнів з поняттям комунікативної компетенції; усвідомлення ними комунікативних проблем, що виникають у процесі службової діяльності та засвоєння основних прийомів ефективного спілкування і окремих методів невербальної комунікації.

Категорія: особовий склад _________ (назва підрозділу)

Дата проведення: ________________

Тривалість: 1 година

Метод: лекційне заняття

Місце проведення: навчальний клас

Обладнання: конспект лекційного заняття, фліп-чарт (за наявності)

Основні питання, які вивчатимуться:

1. Поняття комунікативної компетенції.

2. Ефекти сприйняття людьми один одного та комунікативні бар’єри, їх вплив на успішність службової діяльності.

3. Основні прийоми ефективного спілкування працівників ОВС.

4. Методи візуальної діагностики, їх використання у службової діяльності.

конспект склав:

Ст. психолог ВКЗ

Голосіївського РУ

ГУМВС України в місті Києві

лейтенант міліції В.В. Красножон

Комунікативні особливості професійної діяльності працівників овс

1. Поняття комунікативної компетенції.

Одним зі значущих компонентів професійного спілкування працівників ОВС є комунікативна компетентність - здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з людьми, яка розглядається як система внутрішніх ресурсів, необхідних для будування ефективної комунікації в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії. Але, потрібно вказати, що останнім часом все частіше зустрічається комунікативна некомпетентність, т.з. «комунікативна незграбність», яка призводить до зниження рівня якості ділової комунікації, що у свою чергу, впливає на успішність професійної діяльності.

2. Ефекти сприйняття людьми один одного та комунікативні бар’єри, їх вплив на успішність службової діяльності.

Важливе місце в успішному процесі комунікації і взаємодії займає об’єктивність сприйняття іншої людини. Частіше за все, наше сприйняття інших людей базується лише на враженнях, а також на тлумаченні та оцінці мотивів їх поведінки в залежності від того, які якості ми в них передбачаємо і в якій ситуації вони знаходяться. Таке явище отримало назву каузальна атрибуція. Якщо ми намагаємося розкрити риси особистості іншої людини на основі первинних власних вражень, ми часто відшукуємо причину її поведінки або у внутрішніх схильностях цієї людини, або, навпаки, в елементах тієї ситуації, в якій вона опинилася.

Наприклад: успіх студентки на екзаменах ми можемо приписати або її розумовим здібностям і старанній роботі, або тому факту, що екзамен був легкий або що під час екзамену їй підказувала подруга – відмінниця. Розлад між подружжям можна пояснити або поганим характером одного з подружжя, або складним матеріальним становищем даної пари.

Таким чином, поведінку людини завжди можна пояснити або внутрішніми, або зовнішніми причинами.

Існує три ефекти сприйняття людини одна іншою:

• Ефект ореолу – загальне позитивне враження призводить до позитивних оцінок і невідомих якостей людини, що сприймається, і, навпаки, загальне негативне враження сприяє переваженню негативних оцінок невідомої людини.

• Ефект новини та первинності – при сприйнятті незнайомої людини переважає раніше надана інформація. Наприклад, якщо повідомити, що дана чоловік – порушник дисципліни, а потім сказати, що він передовик виробництва, буде переважати перша інформація (ефект первинності). При сприйнятті знайомої людини діє ефекти новини – остання інформація, тобто, більш нова, стає більш значущою.

• Ефект стереотипу – наше сприйняття інших людей залежить і від того, як ми їх «класифікуємо» - підлітки, жінки, викладачі, негри, гомосексуалісти, безробітні, політичні діячі тощо. (Приклад: Шарапов відпускає Фокса, тому що той був військовим з орденом на груді).

Стереотипи часто призводять до надто умовного сприйняття інших людей.

Наші висновки та оцінювання зовнішнього світу базуються на ставленнях, які формуються в нас протягом усього життя. Ставлення мають 3 виміру: когнітивний (думки, впевнення), афективний (позитивні та негативні емоції) та поведінковий (реакції людини). Наприклад, якщо викладач здається мені надто строгим (когнітивне ставлення), а я дуже не люблю, коли мене примушують будь-що робити (афективне ставлення), то вірогідно, що я рідко буду відвідувати його заняття, де мене може чикати примушення(поведінкове ставлення).

Для ілюстрації вищевказаних ефектів при сприйнятті людьми одна одну цікавими є результати дослідження, де виявлено, що такий показник обліку людини, як зріст, при зовнішній оцінці сторонніх осіб не завжди дорівнює фактичному. П’ятьом різним групам студентів представили одну й теж саму людину, кожен раз надаючи їй нові титули та звання, а потім попросили студентів визначити приблизно її зріст. Результати виявилися вражаючими. Коли незнайомець був відрекомендований як студент, його зріст сягав 171 см., але варто було назвати його асистентом кафедри, як його зріст піднявся до 178 см., при званні старшого викладача зріст збільшився до 180 см., і, нарешті, «зріст професора» дорівнював 184 см.

Комунікативні проблеми в працівників ОВС проявляються частіше за все через нерозуміння комунікативних бар’єрів. Причиною виникнення комунікативних бар’єрів стає соціально-культурна різниці між партнерами по спілкуванню, різний рівень освіти, професійної приналежності, що призводить до різної інтерпретації тих самих понять в процесі комунікації, а також важливим фактором є авторитетність комунікатора для реципієнта. Чим вище авторитет, тим менше перешкод виникає на шляху сприйняття інформації. Саме небажання прислухатися до думки тієї чи іншої людини часто пояснюється його низькою авторитетністю.

Виникнення комунікативних бар’єрів пов’язано ще й з тим, що більшість наших ставлень обумовлені упередженнями відносно тих чи інших явищ або людей, які нам складно обмірковувати раціонально. Упередження передбачає поділення людей на «поганих» та «хороших», навіть якщо нам не відомі ані самі люди, ані мотиви їх вчинків.

Саме упередженнями пояснюються ставлення деяких білих людей до негрів, мешканців великих місць - до сільських жителів, представників домінуючої культури – до представників культури меншості, молодих – до людей похилого віку, чоловіків – до жінок і навпаки тощо.

Упередження дозволяє людям спрямовувати власну агресивність на «групу-ціль», призначаються «цапи відбувала», які стають винуватими в усіх економічних проблемах, хворобах, гальмуванні прогресу тощо. Найбільш відомий приклад – геноцид євреїв, винищування аборигенів Америки – індійців тощо.

Слід вказати, що зі всієї інформації стосовно групи, що нас цікавить, ми схильні сприймати до уваги лише ту інформацію, що узгоджується з нашими очікуваннями. Так, наприклад, якщо серед 10 водіїв, що мають порушення, буде 1 жінка-водій, то це автоматично «підтверджує» упередження, що жінки не уміють водити машини.

Таким чином, усвідомлення комунікативних бар’єрів, упереджень та недопущення їх проявів в професійної взаємодії працівників ОВС буде сприяти оптимізації їх діяльності.

Усі ми пам’ятаємо художній фільм «Місце зустрічі змінити неможна», де один з головних героїв Гліб Жеглов навчав свого молодого колегу основам спілкування зі людьми. Ці 6 правил Гліба Жеглова чудово показують механізм привертання до себе співрозмовників, тобто передбачає успішну комунікацію:

1. Коли розмовляєш з людьми, частіше посміхайся. Люди це полюбляють. Бажано запам’ятати ім’я людини і звертатися до нього на ім’я, звучання особистого імені людям подобається.

2. Умій уважно вислухати людини і намагайся підштовхнути його до розмови про нього самого.

3. Як можна скоріше знайди в розмові тему, яка співрозмовнику близька та цікава.

4. З першої хвилини виявляй до людини щирий інтерес, намагайся з усіх сил зрозуміти її, перейнятися нею, з’ясувати, чим вона живе, що з себе уявляє.

5. Навіть «здоров будь» можна сказати так, щоб смертельно образити людину.

6. Навіть «сволота» можна сказати так, щоб людина розтанути від задоволення.

Розглянемо декілька прийомів ефективного спілкування і важливість їх застосування більш докладно.