- •1.1. Основные понятия и определения.
- •1.2. Классификация аис.
- •1.3. Информационные и расчетные задачи в составе программного обеспечения и их классификация.
- •2.1. Основные требования и принципы разработки ирз и их комплексов.
- •2.2. Содержание работ на этапах создания ирз и их комплексов.
- •3.1. Стандарты информационной безопасности.
- •3.2. Способы и средства защиты информации.
- •3.3. Шифрование - специфический способ защиты информации.
- •3.4. Защита информации от компьютерных вирусов.
- •5.1. Основные понятия и определения.
- •5 .2. Описательная модель предметной области и концептуальные модели данных.
- •7.1. Локальные вычислительные сети (лвс).
- •7.2. Всемирная информационная сеть Интернет.
- •7.3. Корпоративная сеть Интранет.
- •7.4. Сети электронных досок объявлений.
- •Глава 12
- •12.1. Основные понятия и определения теории интеллектуальных систем.
- •13.1. Знания и их свойства.
- •4.1. Технічна, економічна та оперативна ефективність іс
- •8.1. Методи підвищення надійності іс
- •8.1.1. Апаратне резервування
- •8.1.2. Резервування функцiональне
- •8.1.3. Часове резервування
- •8.1.4. Iнформацiйне резервування
8.1. Методи підвищення надійності іс
Ефективність інформаційної системи в значній мірі залежить від рівня її
надійності, в першу чергу від рівня її безвідмовності. Досвід експлуатації
показує, що рівень надійності систем не завжди відповідає сучасним вимо-
гам, тому дуже актуальною є проблема розробки методів, які б забезпечу-
вали необхідні рівні характеристик надійності системи. Надійність системи
можна підвищити, використовуючи різні методи. При цьому щоразу слід
вибирати придатний метод з врахуванняям вартості, вагових, габаритних та
інших характеристик системи.
Методи підвищення надійності можна класифікувати за сферою їх ви-
користання (рисунок 8.1).
Методи
Конструктивні Виробничі Експлуаційні
- Cтворення надійних
ел е ментів;
- Створення сприятливого
режиму роб о ти;
- Методи раціонального
прое к тування систем;
- Методи введення
надлишковості:
1) нагрузочна,
2) параметрична,
3) функціональна,
4) резервування структури.
- Методи захисту елементів
від руйнуючих факт о рів
- В досконалення т ехно л ог ії;
- А втоматизація виробництва ;
- Т рену вання е лементів і
модулів системи.
- Метод и п опе реджен н я відмов ,
основані на прогнозу ванні
момент і в ї х поя в и ;
- Метод и п опе реджен н я відмов ,
основані нас татистич ни х д аних
пр о довгов і чн і ст ь е леме н тів;
- П ідвищення квал і ф ікац ії
обслу говуючо го персон а л у;
- Н ау кові методи експлуа тації.
Головними видами резервування є:
• апаратне (елементне);
• функцiональне;
• часове;
• iнформацiйне.
8.1.1. Апаратне резервування
Розрiзняють два основних способи з’єднань елементiв в систему: по-
слiдовне (основне) i паралельне (резервне).
З’єднання елементiв називається послiдовним, якщо вiдмова хоча б од-
ного елемента приводить до вiдмови всiєї системи.
Система послiдовно з’єднаних елементiв працездатна тодi i тiльки тодi,
коли працездатнi всi її елементи. Елементи такої системи називаються ос-
новними. Структурна схема системи з послiдовно з’єднаними елементами
З’єднання елементiв в систему називається паралельним (резервним),
якщо вiдмова в системi наступає тiльки пiсля вiдмови всiх елементiв. Таким
чином, системи з паралельним включенням елементiв володiють структур-
ною надлишковiстю, що забезпечує пiдвищення надiйностi. Спосiб
пiдвищення надiйностi за рахунок введення структурної надлишковостi на-
зивається резервуванням.
При правильному виборi способу резервування надiйнiсть, в загально-
му, збiльшується, але при цьому збiльшуються зусилля на обслуговування,
перевiрку i профiлактику, оскiльки потiк вiдмов елементiв збiльшується за
рахунок збiльшення числа елементiв. Ввiд надлишковостi за рахунок дода-
ткових функцiональних зв’язкiв збiльшує надiйнiсть, але цьому процесу
протирiчить процес зменшення надiйностi за рахунок безпосереднього
збiльшення об’єму апаратури. Тому необхiдне таке проектування, яке в ре-
зультатi забезпечило б суттєве пiдвищення надiйностi всього виробу.
В резервованiй системi розрiзняють основний елемент i резервнi елеме-
нти, якi пiдключенi паралельно основному i беруть на себе функцiї основ-
ного елемента в разi вiдмови (рисунок 8.3).
