3.3. Правила безпечної експлуатації електроустановок

Сфера застосування.

Допуск до роботи з електрикою.

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм

Сфера застосування.

Основні причини ураження електричним струмом: безпосереднє дотикання до частин установки, до якої підведено струм; дотикання до металевих елементів обладнання. Які випадково опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; наближення до обірваного дроту, який впав на землю (крокова напруга).

На ймовірність ураження електричним струмом і тяжкість наслідків впливає навколишнє середовище: висока температура, підвищена вологість, струмопровідна підлога, наявність агресивних газів або пари, що зменшують опір ізоляції і тіла людини.

Вмикання людини в електромережу може бути: однофазне, коли вона доторкається до одного проводу; двофазне, коли людина одночасно доторкається до двох фаз; крокове, коли людина підходить до місця замикання струму на землю. Найбільш небезпечним, звісно, є двохфазне вмикання, коли лінійна напруга в 1,73 рази більша за фазну.

У випадку падіння фазового проводу на землю або замикання фази на корпус заземленого обладнання утворюється зона розмічання струму у землі. Небезпечною вважається зона радіусом 10 м.

Технічні засоби електробезпеки зводяться до захисту від дотику до струмоведучих частин і захисту в разі переходу напруги на неструмоведучі частини електроустаткування.

Захист від дотику передбачає недоступність струмоведучих частин, що досягається: їх надійною ізоляцією, розташуванням їх в оболонках (корпусах) з ізоляційних матеріалів, розміщення їх на недоступній висоті, використанням загороджувальних конструкцій, запобіжної сигналізації, блокування, знаків безпеки, та інших засобів захисту.

Захист від переходу на неструмоведучі металеві частини електроустаткування вимагає: захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу.

Основною умовою безпечного користування електроенергією у побутових приміщеннях є справний стан ізоляції і апаратів, запобіжних щитків, вимикачів, лампових патронів і світильників, а також шнурів. Тому необхідно слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт силами спеціалістів.

Заміна заводських запобіжників „жучками” недопустима.

Для уникнення пошкодження ізоляції проводів не допускається підвішування їх на цвяхах чи інших предметах, перекручувати, закладати шнури за газові, водопровідні та опалювальні труби та батареї, вішати будь-що на провід, витягати за шнур штепсельну вилку з розетки, зафарбовувати і білити проводи і шнури.

У будинках, де квартирна електропроводка виконана схованим способом під штукатуркою, вбивання у довільних місцях стіни цвяхів і костилів для підвішування картин, килимів, а також пробивання отворів і борозен можуть привести до пошкодження проводки.

Вимикачі повинні бути на фазному, а не на нульовому проводі.

Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати ремонтувати тільки без напруги.

При користуванні переносними світильниками, приладами, електроінструментами, електроприладпми небезпечно одночасно торкатися батарей опалення, водопровідних труб і інших заземлених металоконструкцій, тому що при ушкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде небезпечний струм.

Небезпека ураження струмом може виникнути у таких випадках: при користуванні електроприладами з порушеною ізоляцією, електроплитками з відкритою спіраллю, саморобними електротягами, електроводонагрівачами, при заповненні водою електрочайників та кавоварок, самоварів, увімкнених в мережу; при порушенні порядку ввімкнення приладу в електромережу, згідно якому шнур спочатку приєднують до приладу, а потім – до мережі; при застосуванні оголених кінців проводів замість штепсельних вилок.

Особливу обережність слід проявляти у сирих приміщеннях, у приміщеннях з земляними, цегельними і бетонними підлогами.

Тому в таких приміщеннях не допускається встановлювати вимикачі і розетки, користуватися різними електронагрівальними приладами. Електробритвами, пральними машинами, переносними світильниками.

Поза приміщенням, на відкритому повітрі, де під ногами знаходиться земля, дотик людини до оголених або погано ізольованих частин електропроводки призводить до електротравм.

Статистика свідчить, що біля третини всіх випадків електротравмування серед населення коїться через зімкнення людей з обірваними чи такими, що провисли, дротами. Найчастіше такі випадки трапляються з дітьми, тому батькам необхідно постійно їх нагадувати про правила поведінки на вулиці. Необхідно знати, що небезпечно не лише торкатися, але і підходити ближче 5-8 м до лежачого на землі обірваного дроту повітряної лінії електропередач.

Допуск до роботи з електрикою

До електротехнічного персоналу відносяться особи, які зайняті на обслуговуванні та експлуатації електроустановок. Їх умовно поділяють на такі групи: адміністративно-технічний персонал (начальники служб, цехів, майстри); оперативний персонал (черговий персонал, який безпосередньо обслуговує електорустановки); ремонтний персонал (працівники р6емонтно-налагоджувальних служб з обслуговування електорустановок); ремонтно-оперативний персонал 9особи, які оперативно обслуговують електорустановки, де немає чергового персоналу).

До роботи з еклктрикою допускаються особи відповідних кваліфікаційних груп з електоробезпеки із оформленням наряду-допуску або розпорядженням, де визначаються:

• допуск до роботи; нагляд під час роботи;

• оформлення перерви в роботі; переведень на інші робочі місця і закінчення роботи.

Відповідальними за безпеку роботи є особи, які видають розпорядження або наряд-допуск.

Особи, які допускаються до роботи з електрикою, проходять медичний огляд при влаштуванні на роботу і періодично один раз на рік при обслуговуванні діючих електроустановок.

Наряд-допуск – це письмове розпорядження на роботу, в якому визначене місце роботи, час початку і закінчення роботи, склад бригади, особи, відповідальні за безпеку роботи.

До роботи з електрикою не допускаються особи, молодші 18 років.

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, за якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

Згідно з чинними вимогами, власник повинен:

• призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок;

• створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

• розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;

• створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог, своєчасно здійснювали їх огляд, профілактичні, протиаварійні та приймально-здавальні випробування;

• забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки.

На малих підприємствах, за неможливості чи недоцільності створення електротехнічної служби, власник, на договірних засадах, доручає електротехнічним службам споріднених підприємств або фізичним особам, які мають відповідну підготовку, забезпечення справного стану і безпечної експлуатації електроустановок.

Фахівці служби охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки з правом інспектування.

Працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати відповідну професійну підготовку, групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням встановленої форми (І... V), не мати медичних протипоказань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в електроустановках.

Під час виконання службових обов'язків працівник повинен мати з собою посвідчення. За відсутності посвідчення або за прострочених термінів чергової перевірки знань працівник до роботи не допускається. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки, проводяться кожні 12 місяців.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поділяються на три категорії:

• зі зняттям напруги;

• без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них;

• без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин.

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх безпечного виконання поділяються на такі, що виконуються:

• за нарядами-допусками;

• за розпорядженнями;

• в порядку поточної експлуатації.

Роботи, що виконуються за нарядами-допусками, оформляються нарядом встановленої форми, в якому вказується місце робіт, їх обсяг, особи, відповідальні за безпечну організацію і виконання робіт, склад бригад та заходи безпеки.

Роботи, що виконуються за розпорядженнями, реєструються в спеціальному журналі. При цьому встановлюється час виконання робіт, їх характер, організаційно-технічні заходи безпеки, відповідно до чинних вимог, та відповідальні особи.

Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуатації реєструються в журналі реєстрації цих робіт.

На підприємствах наказом затверджується перелік робіт, які ви­конуються за нарядами, за разпорядженнями та в порядку поточної експлуатації, і призначаються особи, відповідальні за безпечну організацію і безпечне виконання цих робіт. При виконанні робіт за нарядами-допусками і розпорядженнями такими особами є:

• працівник, який видає наряд чи розпорядження;

• працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;

• працівник, який готує робоче місце;

• працівник, який допускає до робіти;

• керівник робіт;

• працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт;

• члени бригади.

ДНАОП 0.00-1.21-98 регламентує вимоги безпеки щодо рівня професійної підготовки зазначених вище працівників, їх групи з електробезпеки та заходи і засоби безпечного виконання робіт в електроустановках залежно від їх особливостей.