1.4 Контроль якості приймання труб та фасонних частин трубопроводів

Приймання труб, деталей і вузлів трубопроводів, фасонної і розподільної арматури від заводів-виготівників проводиться організацією-одержувачем або спеціалізованою службою вхідного контролю у присутності представника організації-одержувача за місцем розвантаження продукції з транспортних засобів. Приймання їх можливе після транспортування від місць розвантаження на майданчики складування.

Огляд і вибракування здійснює комісія, створена наказом по управлінню. До складу комісії повинні входити представники служби матеріально-технічного постачання і служби контролю. Комісія має право на вирішення окремих питань щодо залучення до участі в роботі експертів і представників інших організацій.

Труби й інші елементи або вузли трубопроводів після закінчення гарантійного терміну (12 місяців зберігання в місцях складування на проміжних базових складах) підлягають огляду з метою визначення міри їх придатності для подальшого використання [18].

Огляд слід проводити щорічно за підсумками інвентаризації матеріальних ресурсів.

Кожна партія труб повинна мати сертифікат заводу, в якому вказують номер замовлення, технічні умови або ГОСТ, згідно з яким виготовлено труби, розмір і кількість труб у партії, номера плавлення, що увійшли до партії, результати гідравлічних і механічних випробувань, заводські номери труб і номери партії. Всі деталі, вузли трубопроводів і елементи фасонної та розподільної арматури повинні мати технічні паспорти.

Під час приймання й огляду труби перевіряють на відповідність вказаним у сертифікатах (паспортах) показникам хімічного складу і механічним властивостям металу, що передбачені у даних ТУ або ГОСТ. Також перевіряють:

- візуальним контролем – наявність маркування і відсутність на торцях труб неприпустимих вибоїн і вм'ятин, механічних пошкоджень, металургійних дефектів і корозії;

- інструментальним контролем – товщину стінки, овальність, кривизну труб та відсутність розшарувань на кінцевих ділянках. Вимірювання проводять штангенциркулем.

Труби вважаються придатними для будівництва трубопроводів за виконання таких умов:

- відповідність вимогам технічних умов і стандартів на постачання і наявність заводського маркування і сертифікату;

- відхилення зовнішнього діаметра корпусу труб від граничних значень на довжині не менше 200 мм від торця (для труб діаметром до 800 мм включно), а для труб діаметром від 800 мм − відхилення зовнішнього діаметра корпусу труб від граничних значень на довжині більше 200 мм від торця;

- відхилення товщини стінки на торцях не перевищують граничних значень, що регламентуються вимогами;

- овальність зварювальних труб діаметром 426 мм не перевищує одного відсотка від номінального зовнішнього діаметра (при цьому овальність визначається як співвідношення різниці величин найбільшого і найменшого діаметрів торця обстежуваної труби до номінального діаметра);

- кривизна труб перевищує 1,5 мм на 1 м довжини, а загальна кривизна – не більше 0,2 відсотка довжини труби;

- перекіс торців труб не перевищує 2,0 мм;

- на кінцевих ділянках труб відсутні розшарування будь-якого розміру, що виходять на кромку або поверхню труби;

- глибина подряпин, рисок і задирок на поверхні труб та деталей арматури не перевищує 0,2 мм на тілі, на торцях труби немає вм'ятин;

- у місцях, уражених корозією, товщина стінки труби не виходить за межі мінусових допусків.

За виконання цих вимог існують випадки, коли труби можуть піддаватися ремонту:

- глибина рисок, подряпин і задирок на поверхні труб не перевищує 5 відсотків товщини стінки;

- вм'ятини на торцях труб глибиною не більше 3,5 відсотків зовнішнього діаметра;

- глибина вибоїн і задирок фасок не більша 5 мм;

- розшарування металу на кінцевих ділянках труб можуть бути видалені обрізанням.

Ремонт труб проводять відповідно до вимог «Будівництво магістральних і промислових трубопроводів. Зварювання. ВСН 006-89».

Проведення ремонту і висновок про придатність труб до подальшого використання оформляють актом встановленої форми.

Патрубки фасонної і розподільчої арматури, деталі трубопроводів, що мають дефекти, ремонтують, якщо це дозволено заводом-виготовлювачем.

Товщину стінки вимірюють з торців труб і деталей штангенциркулем не менше, ніж у п'яти рівномірно розподілених по колу точках (з похибкою не більше 0,1 мм). У місцях, уражених корозією, товщину стінки вимірюють за допомогою ультразвукового товщиновимірювача з точністю, не нижчою 0,1 мм.

Отримані при зовнішньому огляді результати та дані інструментального контролю заносять у відомість, де зазначають труби й інші елементи, що підлягають ремонту.

Труби, деталі та елементи арматури, що пройшли огляд, повинні бути промарковані. Маркування проводять на відстані не менше за 100 мм від торця труб фарбою, що не змивається, в такому порядку:

- порядковий номер труби, деталі та елементів арматури;

- індекс категорії, до якої віднесена труба, деталь та елементи арматури.

Маркування проводять буквами, що означають:

- «П» – придатні для використання в газонафто-провідному будівництві;

- «Р» – потребують ремонту для подальшого використання в газонафтопровідному будівництві;

- «У» – придатні для використання в інших галузях народного господарства;

- «Б» – непридатні до подальшого використання.

Індексом «П» маркують труби, що відповідають вимогам норм, індексом «Р» – ті, що підлягають ремонту. Індексом «У» маркують труби, якщо ремонтом неможливо усунути дефекти, що не відповідають вимогам. Індексом «Б» маркують труби, які в результаті огляду визнані абсолютно непридатними для подальшого використання.

За результатами огляду комісія складає акт, в якому вказують кількість оглянутих труб та кількість труб, що визнані придатними для використання під час спорудження газонафтопроводів. Також вказують і кількість труб, що підлягають ремонту, і повністю бракованих труб. У останньому випадку в акті комісія повинна вказати можливість їх подальшого використання в народному господарстві. В акті необхідно вказати причини, через які труби підлягають ремонту або стали непридатними.

Матеріали огляду труб і пропозиції щодо залучення до відповідальності осіб, які допустили порушення їх зберігання і використання, надаються начальникові управління.

Сталеві труби, що використовуються для будівництва трубопроводів, за способом виготовлення можна поділити на безшовні та шовні. Їх характеристики наведено у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Типи та розміри сталевих труб

Назва труб	Діаметр, мм	Довжина, мм
Безшовні	Від 25 до 800	Від 4 до 12,5
Шовні: з прямим швом	Від 219 до 420	Від 6 до 12
спіральношовні	Від 426 до1220	Від 6 до 12
плоскозвертальні	Від 100 до 1200	Від 6 до 12

Всі торці труб калібрують. Допустиме відхилення торців труб залежить від технології виготовлення, однак за зовнішнім діаметром не повинно перевищувати допуску (таблиця 1.8).

Таблиця 1.8 – Допустиме відхилення торців труб

Діаметр труби, мм	Відхилення від номінального розміру, мм
Від 219 до 426	± 1,25
Від 426 до 720	± 1,5
Більше 720	± 2