2.5 Контроль укладання довгомірних труб

Труби, які постачаються в бухтах або на котушках, мають незначні погонну вагу і модуль пружності. Це дає змогу суміщати процеси риття траншей і укладання трубопроводів.

Укладати трубопроводи із бухти в попередньо підготовлену траншею можна одним із двох способів:

- розмотуванням труби із нерухомої бухти і укладанням її в траншею шляхом розмотування;

- розмотуванням труби з рухомої бухти і укладанням її в траншею шляхом бокового насування.

Перший спосіб можна застосовувати за наявності в траншеї або над нею поперечних перешкод (газопроводів, ліній зв'язку, ліній електропередач тощо).

З бухти в траншею можна укладати одночасно два газопроводи. При цьому труби розмотують одночасно з двох бухт, встановлених по обидва боки траншеї.

Труби з бухти можна розмотувати, якщо температура зовнішнього повітря не нижча плюс 5 °С. Допускається розмотування і за нижчих температур, якщо створено умови для попереднього підігрівання труби, при цьому не рекомендується робити перерви в роботі до повного вкладання нитки з бухти.

Якщо нитка газопроводу охолодиться нижче від допустимого рівня, укладання труб необхідно припинити, а бухту знову підігріти.

Щоб запобігти підвищеній овальності труб і надати прямолінійності по усій довжині застосовують ручні або гідравлічні випрямлячі.

Вузькі траншеї (щілини), викопані роторним і ланцюговим екскаватором або щілинорізними машинами, можуть бути засипані відразу після укладання труби. Рекомендована швидкість розмотування бухти поліетиленової труби – від 0,8 до 1,0 км/год.

2.6 Контроль очищення внутрішньої поверхні труби

Внутрішні поверхні газопроводів очищують шляхом продування крізь них повітря. Допускається пропускання очисних поршнів із еластичних матеріалів.

Продування здійснюють швидкісним потоком (від 15 до 20 м/с) повітря під тиском, що дорівнює робочому тиску трубопроводу. Продування повинно тривати не менше 10 хв., якщо проектна документація не містить інших вимог.

Діаметр вихідного патрубка і повнопрохідного крана на ньому має становити не менш ніж 0,3 діаметра трубопроводу.

Продування вважається завершеним, якщо із патрубка, який продувається, починає виходити струмінь незабрудне-ного сухого повітря. Під час продування газопроводу, місця де існує ймовірність затримки бруду (переходи, відводи), рекомендується простукувати неметалевими предметами (дерево, пластмаса), які не пошкодять поверхню труби.

2.7 Контроль спорудження поліетиленових трубопроводів у складних інженерно-геологічних умовах

Сейсмічні райони. У районах із сейсмічністю 7 балів і вище допускається прокладання газопроводів тільки з поліпропіленових труб. Газопроводи високого та середнього тисків, призначені для газопостачання населених пунктів, потрібно закільцьовувати з поділом на секції, додатково укомплектуючи їх вимикальними пристроями.

На підземних газопроводах потрібно передбачати контрольні трубки в місцях врізки, на кутах поворотів та в місцях перетину з підземними інженерними мережами, прокладеними в каналах.

Ділянки з набрякаючими ґрунтами. Глибина прокладання поліетиленових газопроводів у ґрунтах з однаковим ступенем набрякання або просідання по трасі повинна бути меншою від розрахункової глибини промер-зання, що визначається за СНиП 2.02.01, але не меншою 1 м.

У проектах колодязів слід передбачати заходи щодо захисту ґрунтів в зимовий період часу (гравійне або гравійно-піщане засипання пазух, обмазування зовнішнього боку стін гідроізоляційними або незамерзаючими покриттями, наприклад залізнення тощо). Над перекриттям колодязів слід передбачати асфальтове вимощення, що виступає за межі пазух на відстань 0,5 м.

Ділянки з водонасиченими ґрунтами. Під час проектування підземних газопроводів на ділянках з водонасиченими ґрунтами (території, що підтоплюються та затоплюються, ділянки з високим рівнем ґрунтових вод, заболочені ділянки тощо) необхідно перевіряти стійкість газопроводів проти спливання та необхідність їх баластування згідно з вимогами СНиП 2.02.01.

Типи баластів, їх кількість та розміщення вздовж газопроводу, заходи із захисту поверхні поліетиленових труб від пошкоджень визначаються проектною організацією. Коефіцієнт запасу міцності для газопроводів із поліетиленових труб та з’єднувальних деталей повинен бути не менше 3,15.

Виштовхуючу силу води, [Н/м], що припадає на одиницю довжини цілком зануреного у воду газопроводу за відсутності течії води визначають за формулою

, (2.1)

де D_з – зовнішній діаметр труб трубопроводу, м;

γ_в – густина води з урахуванням розчинених у ній солей [кг/м³], або щільність розрідженого ґрунту, яку визначають за даними інженерно-геологічних вишукувань;

g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с².