1.28 Контроль якості будівництва меліоративних систем

При організації будівництва меліоративних систем і споруд необхідно передбачити своєчасне будівництво під'їзних шляхів і причалів, створення складського господарства, розвиток виробничої бази будівельних організацій і підготовка приміщень житлового та соціально-побутового призначення і комунального господарства, необхідних для потреб будівництва, з урахуванням можливостей тимчасового використання запроектованих постійних будівель і споруд [17].

На кожному об'єкті будівництва необхідно вести таку документацію:

- журналом ведення робіт та спеціальними журналами на проведення окремих видів робіт. Їх перелік встановлює генпідрядник за узгодженням з субпідрядними організаціями і замовником, та журналами авторського нагляду проектних організацій;

- актами обстеження прихованих робіт, проміжного приймання відповідальних конструкцій, випробовування устаткування, систем, мереж і пристроїв;

- виробничою документацію за окремими видами робіт та виконавчою документацією;

- комплектом робочих креслень;

- записами про зміни, що виникли в ході спорудження трубопроводу, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт за узгодженням з проектною організацією.

До початку виконання робіт потрібно провести контроль за:

- відчуженням земель під постійні та тимчасові лінійні споруди у терміни, передбачені проектом виконання робіт і календарним планом будівництва об'єктів; під насосні станції та інші гідротехнічні споруди меліоративної системи, якщо вони не входять у смугу відчуження під лінійні споруди;

- закріпленням на місцевості знаків геодезичної розбивки споруд у терміни, передбачені календарним планом будівництва об'єктів (елементів) меліоративної системи;

- передачею генпідрядній організації кар'єрів для будівництва земляних гідротехнічних споруд;

- надходженням робочої сили;

- отриманням кам'яно-щебеневої продукції та збірного залізобетону;

- можливістю забезпечення будівництва бетонною сумішшю заводами або вузлами, якщо це передбачено проектом виконання робіт.

Під час проведення підготовчих робіт слід проводити контроль за роботами, що пов’язані з організацією режимних спостережень (сейсмометричних, гідрологічних, гідрогеоло-гічних, геохімічних, геодезичних тощо) за спеціальними програмами, а також створення за потреби випробних полігонів, метрологічних пунктів та вимірювальних станцій. Програми дослідних робіт, випробувань конструкцій і елементів споруд та режимних спостережень мають розробляти замовник і генеральна проектна організація одночасно з розробкою проектів організації будівництва і проектів виконання робіт.

Під час розробки проекту організації будівництва слід проводити контроль за:

- техніко-економічними розрахунками, що обґрунто-вують господарську необхідність і економічну доцільність будівництва даного об'єкта, або проекту (робочий проект) та завдання на його розробку;

- матеріалами інженерних пошуків (при реконструкції об'єктів – матеріали технічного обстеження) і дані режимних спостережень на територіях, що зазнають впливу несприятливих природних явищ і геологічних процесів;

- плановими документами, що встановлюють терміни будівництва;

- узгодженими рішеннями між генеральною підрядною і субпідрядною організаціями щодо застосування матеріалів і конструкцій, засобів механізації будівельно-монтажних робіт;

- порядком забезпечення будівництва енергетичними ресурсами, водою, тимчасовими інженерними мережами, а також місцевими будівельними матеріалами;

- відомостями про умови постачання і транспортування з підприємств-постачальників будівельних конструкцій, готових виробів, матеріалів і обладнання;

- відомостями умов виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах, що реконструюються;

- конструктивними рішеннями будівель і споруд та принципових технологічних схем основного виробництва об'єкта, що будується (його черги), з розбивкою на пускові комплекси;

- відомостями про умови будівництва, передбачені контрактами (за наявності таких) з іноземними фірмами.

При здійснені контролю якості будівництва гідротехнічних споруд слід перевіряти відповідність проекту і нормативним документам:

а) для меліоративних каналів:

- проектних параметрів (допустимих величин відхилень параметрів каналів від проектних;

- щільності ґрунту відкосів і дна зрошувальних каналів;

- міцності бетонного та залізобетонного облицювання зрошувальних каналів;

- облаштування швів збірних залізобетонних облицювань зрошувальних каналів;

- цілісності плівки в екранах зрошувальних каналів;

- дотримання технології будівництва каналів, встановленої проектом виконання робіт, що забезпечує необхідну якість будівництва;

б) для дамб:

- якості підготовки основи дамби (греблі);

- механічного складу ґрунту, з якого будують дамбу (греблю);

- щільності ґрунту, який укладають у тіло дамби (греблі);

- параметрів дамби (греблі), (допустимих величин відхилень параметрів дамб від проектних;

в) для зрошувальних трубопроводів:

- підготовки основи під трубопровід;

- якості зварювання металевих труб;

- якості гідроізоляції металевих труб;

- якості монтажу запірно-регулювальної арматури;

- якості монтажу та наладки пристроїв електрохімічного захисту від ґрунтової корозії та корозії блукаючими струмами.

г) для горизонтального та вертикального дренажу:

- застосованої технології будівництва дренажу, особливо в умовах високого стояння ґрунтових вод;

- якості влаштування зворотних фільтрів горизонталь-ного дренажу та фільтрів свердловин вертикального дренажу;

- параметрів дренажу.

Всі приховані роботи підлягають огляду із складанням актів.

Під час проведення підготовчих робіт слід проводити контроль за:

- винесенням на місцевість траси трубопроводу із закріпленням кутів повороту, створних знаків на прямолінійних ділянках, установки висотних реперів не рідше, ніж через 5 км по довжині трубопроводу, розбивкою пікетажу;

- визначенням ширини смуги відведення землі під будівництво трубопроводу та розчищанням від деревно-чагарникової рослинності;

- улаштуванням тимчасових і постійних доріг. Тимчасові дороги будуються одно-смуговими з шириною проїжджої частини 3,5 м, з роз'їздами завширшки 6 м кожні 500-600 м;

- проведенням заходів щодо відведення вод поверхневого стоку за межі траси трубопроводу.

Під час виконання земляних робіт слід проводити контроль за:

- проведенням заходів, що передбачаються для збереження рослинного шару ґрунту;

- проведенням розробки траншеї екскаваторами безперервної дії (роторними, багатоковшовими) та одноковшовими (для розробки траншей на горизонтальних і вертикальних кутах повороту траси, на переходах через усі види штучних і природних перешкод);

- остаточним засипанням траншеї після випробування трубопроводу на міцність та герметичність за мінімальних добових температур з метою уникнення його деформації;

- якість ґрунтів. На ґрунтах другого типу трубопроводи потрібно укладати на ущільнену основу. На ґрунтах, що набрякають, трубопроводи потрібно укладати на піщану «подушку» завтовшки не менше 20 см. Зворотне засипання траншеї та підбивання пазух слід проводити ґрунтами на 25-30 см вище верхньої твірної труби;

- укладанням трубопроводів у заболочених місцях і на ділянках з несучою здатністю ґрунту менше 0,025 МПа. При цьому потрібно влаштовувати штучну основу, щоб запобігти осіданню укладеного на неї трубопроводу після засипання ґрунту.

- якістю скреперних доріг призначених для вивезення ґрунту і зворотного ходу з однаковими ухилами 0,12 і 0,25, для одномоторних і двомоторних скреперів відповідно;

- місцями складання ґрунту із зазначенням розмірів їх поперечного перерізу, виходячи з умов максимального збереження родючості земель;

- захист ґрунту від вітрової ерозії;

- контролем щільності ґрунту, укладеного в якісні насипи (греблі з ґрунтових матеріалів, канали в напівнасипі і насипі, огороджувальні та захисні дамби тощо).

Під час будівництва каналів у зимовий період слід передбачати заходи для захисту ґрунту від промерзання. Земляні роботи доцільно проводити у дві зміни, безперервним циклом.

Будівництво осушувальних каналів при заляганні рівня ґрунтових вод вище дна необхідно починати з розробки по всій довжині каналу траншеї. Розробку каналу до проектного перерізу слід проводити після зниження рівня ґрунтових вод на 75 см нижче від проектної позначки дна каналу.

Площа поперечного перерізу при розкопуванні траншеї визначається розрахунками на пропуск витрати води в період будівництва. При несучій здатності болотних і заболочених ґрунтів від 0,02 до 0,03 МПа (від 0,2 до 0,3 кгс/см²) будівництво каналів, як правило, слід здійснювати технікою з розширено-подовженим гусеничним ходом. У ході виконання робіт звичайною технікою необхідно передбачити застосування щитів, настилу або підстилок з місцевих ґрунтів.

Торф, що укладається у насип, повинен бути ущільнений до передбаченого проектом ступеня ущільнення кулачковими або пневмоколісними катками масою не більше 50 кН.

Контроль параметрів каналів під час їх приймання потрібно проводити вибірково на різних ділянках загальною довжиною не менше 5 відсотків довжини каналу. Поздовжній ухил каналів слід перевіряти у місцях повороту і кожні 500 м на прямих ділянках. Перевищення позначок дна каналів не допускається.

Відхилення параметрів осушувальних каналів від проектних не повинно перевищувати допустимих величин, зазначених у таблиці 1.44.

Таблиця 1.44 – Допустимі величини відхилень параметрів осушувальних каналів від проектних

Найменування	Допустимі відхилення
Вісь каналу	± 20 cм
Позначка дна	- 20 см
Поздовжній ухил дна	± 10 %
Ширина каналу по дну, м	+ 10 %
Радіус повороту	± 5 %
Крутість ухилу	+ 15 %
Рівність поверхні ухилу	± 10 см

Контроль щільності та вологості торфу необхідно проводити шляхом відбирання однієї проби на кожні 200 м³ ущільненого ґрунту. Перевірку параметрів дамб під час їх приймання слід проводити вибірково на різних ділянках загальною довжиною не менше 15 відсотків довжини дамби. Відхилення параметрів дамб від проектних не має перевищувати допустимих величин, зазначених у таблиці 1.45.

Таблиця 1.45 – Допустимі величини відхилень параметрів дамб від проектних

Найменування	Допустимі відхилення
Ширина по гребеню	± 5 %
Крутість укосів	+ 15 %
Рівність поверхні укосу	± 10 см

Під час зварювання трубопроводу потрібно проводити контроль за:

- температурою навколишнього середовища. За температури навколишнього повітря нижче плюс 5 °С зварювальні роботи слід виконувати з підігріванням у спеціальних кабінах, температуру в яких слід підтримувати не нижче вищевказаної, або проводити підігрівання на відкритому повітрі кінців зварюваних труб на довжину не менше ніж 200 мм до температури не нижче плюс 200 °С;

- перевіркою зварних стиків. Перевірку суцільності зварних стиків з виявленням внутрішніх дефектів слід проводити одним з неруйнівних (фізичних) методів контролю: радіографічним (рентгено- або гамаграфічним) чи ультразвуковим.

На трубопроводах, які будують, підлягають прийманню із складенням актів огляду прихованих робіт такі етапи і елементи прихованих робіт: підготовка основи під трубопроводи, улаштування упорів, величина зазорів і виконання ущільнених стиків з'єднань, улаштування колодязів і камер, протикорозійний захист трубопроводів, герметизація місць проходження трубопроводів через стінки колодязів і камер, засипання трубопроводів з ущільненням тощо.

Контроль якості будівельно-монтажних робіт повинен здійснюватись атестованими службами, створеними в будівельних організаціях і оснащеними технічними засобами, що забезпечують необхідну достовірність і повноту контролю. Система якості підприємства повинна відповідати вимогам стандартів ДСТУ ISO серії 9000.