1.25 Контроль робіт для захисту трубопроводу за допомогою скельного листа

Скельний лист – це виріб з нетканого синтетичного матеріалу просоченого синтетичною смолою. Скельний лист призначений для захисту та футерування ізольованої поверхні трубопроводів:

- під час транспортування і будівельно-монтажних робіт;

- під час засипання скельним, мерзлим або мінеральним ґрунтом з включенням жорстви, гальки, окремих кам’яних глиб;

- у разі експлуатації трубопроводу в скельному ґрунті при поздовжніх та поперечних переміщеннях підземного трубопроводу;

- у місцях переходу через залізничні колії, автомобільні шляхи, комунікації тощо;

- у місцях повітряних переходів (через річки, струмки, яри тощо) в захисному кожусі;

- в підводних переходах на ділянках, що вкладаються методом сплавлення чи протягування, а також на ділянках, де використовуються привантажувачі;

- під час виготовлення термостійких поясів для захисту ізоляційного покриття трубопроводу в процесі зварювання і захисту зварного шва від швидкого охолодження.

Завдяки таким своїм якостям, як вогнетривкість, висока біологічна та хімічна стійкість, простота і монтування, скельний лист успішно витісняє звичні засоби захисту (футерування дерев'яними рейками, транспортерна стрічка). Підтвердженням цього може бути, хоча б, те, що в 2002 р. (в перший же рік випуску продукту) було реалізовано понад 80 000 м² скельного листа лише на території України [17].

Скельний лист випускають окремими листами, розмір яких залежить від діаметра трубопроводу, і постачають на об'єкт у плоскому вигляді в компактних піддонах, що досить зручно під час транспортування. Закріплювати скельні листи на ізольованій поверхні труби рекомендовано на трубозварювальній базі бандажними стяжками, дротяними скрутками чи полімерними стрічками із зусиллям, що виключає можливість зміщення.

Контроль якості робіт із захисту трубопроводу за допомогою скельного листа включає:

- вхідний контроль;

- монтаж скельного листа;

- транспортування та зберігання.

Вхідний контроль. Скельні листи постачають на піддонах. Піддони покривають чохлом з поліетиленової плівки, на якому нанесено маркування з вказанням:

- назви підприємства-виробника;

- назви матеріалу та його марки;

- номера ТУ на виготовлення скельного листа (ТУ 17.5-003006644-119-2002);

- дати виготовлення.

З метою проведення приймального контролю із партії методом випадкової вибірки вибирають 0,5 відсотка скельних листів, але не менше трьох листів.

Зовнішній вигляд скельних листів перевіряють візуально. Скельний лист не повинен мати тріщин і розривів, пробоїн, сторонніх включень, налипань. Перевіряють також відсутність злипання листів у пакетах.

Допускаються мікротріщини, які утворюються в процесі закріплення листів на поверхні трубопроводу.

Композитний (наповнений смолою) шар скельного листа повинен бути однорідним за структурою з рівномірним розподілом смоли по площі та товщині листа: не допускаються наявність згустків затверділої смоли і наявність непросочених смолою ділянок. Допускаються волосяні поверхневі тріщини з величиною максимального зазору між верхньою точкою хвилі та горизонтальною поверхнею не більше 15 мм.

Для визначення лінійних розмірів скельних листів застосовують металічний вимірювальний інструмент – рулетки. Вимірювання товщини виконують штангенциркулем. Вологість визначають висушуванням зразків розміром 250250 мм. Вологість взірця повинна бути не менше 20 відсотків. Такі показники як опір удару, розривне навантаження, відносне видовження під час розриву, продавлювання гострими фракціями скельного і мерзлого ґрунту при статичному вертикальному тиску вказані у паспорті. В сумнівних випадках дані випробування проводять в спеціалізованій організації, яка має право ліцензованого контролю і сертифікації матеріалів.

Монтаж скельного листа. Скельні листи закріплюють на ізольованій поверхні труби бандажними стяжками, дротяними скрутками (в'язальний дріт діаметром від 5 до 6 мм), чи полімерними стрічками через 200 мм із зусиллям, що виключає можливість зміщення листа по поверхні труби на всіх стадіях робіт. Дані роботи виконують одночасно чотири робітники. На ділянках трубопроводу з нахилом більше 3 потрібно вкладати скельні листи з напуском не менше 5 см, в бік схилу, і натяг стяжок чи скруток не ослаблювати.

При недостатній довжині скельного листа на вимушений зазор по всій довжині трубопроводу необхідно накласти полосу із скельного листа шириною від 150 до 200 мм та закріпити її хомутами кожні 200 мм. Зазор обов'язково розміщувати у верхній частині трубопроводу. Замок (поздовжній шов) виконувати із напуском верхнього краю листа на нижній не менше 5 см. Перед остаточним засипанням трубопроводу стяжки чи скрутки бажано послабити, що забезпечить можливість вільного переміщення трубопроводу в середині кожуха із скельного листа в процесі експлуатації.

Перед укладанням трубопроводу в траншею, яка виконана з попереднім розпушуванням скельних ґрунтів вибухом, дно траншеї підсипають м'яким ґрунтом без твердих включень (уламків скелі, валунів, гравію тощо) розміром понад 70 мм. Засипку трубопроводу скельним ґрунтом з розміром фракції до 70 мм рекомендовано проводити за допомогою екскаватора до рівня на 300 мм вище верхньої точки трубопроводу. Подальшу засипку виконують за допомогою бульдозера.

Для засипання скельного ґрунту з розміром фракції до 100 мм поверхню трубопроводу рекомендуються захистити додатковим шаром скельного листа.

Для створення суцільного (монолітного) покриття при футеруванні трубопроводу краї скельного листа на стиках вздовж осі трубопроводу, перед закріпленням листа скрутками чи стяжками, промазують спеціальною клеєвою композицією. Після закріплення на трубі скельного листа поперечні стики також обробляють клеєвою композицією з армувальною стрічкою із синтетичного нетканого матеріалу і обгортають смужкою скельного листа, яка фіксується двома додатковими стяжками.

Після закінчення періоду полімеризації клеєвої композиції утворюється суцільний монолітний кожух. Схема монтажу скельного листа (рисунок 1.10) та вигляд ізольованої труби показано на рисунку 1.11.

Рисунок 1.10 – Монтаж скельного листа

Рисунок 1.11 – Вигляд заізольованої труби за допомогою скельного листа

Транспортування та зберігання. Для зберігання скельних листів на закритих складах необхідно забезпечити їх вентиляцію і дотримання правил пожежної безпеки:

- не зберігати листи поблизу нагрівальних пристроїв (печей), вибухонебезпечних та легкозаймистих матеріалів;

- в складських приміщеннях не користуватись відкритим вогнем;

- електропроводка повинна бути пожежобезпечною;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.

В місцях будівництва пачки скельних листів повинні зберігатися на настилах під наметом, у вертикальному положенні, в один ряд по висоті або в горизонтальному положенні в два ряди по висоті (піддони) з виключенням безпосереднього контакту другого піддона з пачкою листів, яка лежить нижче (між першим і другим рядом піддонів покласти прокладки – дерев'яні бруски).

Пачки скельних листів допускається зберігати на відкритому повітрі.

Транспортне маркування – ГОСТ 14192-77 з вказанням додаткових даних:

- назви підприємства – виробника та його адрес;

- марки скельних листів і номера даних ТУ;

- кількість скельних листів (штук, кг, нетто);

- номера партії;

- дату виготовлення.

У процесі навантаження та розвантаження скельних листів не допускаються удари по них і скидання їх з будь-якої висоти.

Технічні характеристики скельного листа зведена до таблиці 1.39.

Таблиця 1.39 – Технічна характеристика скельного листа

Назва показника, одиниця вимірювання	Показник
	СЛП	СЛП-П
1	2	3
Маса 1 м²/кг	Від 3,0 до 3,6	Від 3,6 до 4,4
Товщина листа, мм	Від 3,0 до 4,0	Від 4,9 до 6,1
Ударна міцність, Дж; не менше: 1 скельний лист: до пробою ізоляційного покриття трубопроводу до пробою скельного листа 2 скельних листи: до пробою ізоляційного покриття трубопроводу	45 42 125	74 68 142
Міцність при розриві в поздовжньому і поперечному напрямах (смуги 5×200 мм), кгс, не менше	160	200

Продовження таблиці 1.39

1	2		3
Відносне видовження при розриві, %, не менше	20		25
Продавлювання гострими фракціями скельного ґрунту при статичному вертикальному тиску 0,85 кгс/см2	Відсутність наскрізних пошкоджень	Відсутність наскрізних пошкоджень
Продавлювання гострими фракціями скельного ґрунту при статичному вертикальному тиску 0,85 кгс/см2 при спільній дії вертикального і зсувного навантажень (0,85 кгс/см2, 250 циклів переміщень)	Відсутність ознак руйнування	Відсутність ознак руйнування
Вологість, %	20	22