1.14 Контроль якості робіт з баластування трубопроводу

Контроль якості баластування трубопроводів закріпленими ґрунтами полягає в систематичному спостереженні і перевірці відповідності робіт, проектній документації та вимогах нормативно-технічних документів.

Контроль якості робіт необхідно проводити силами будівельної організації, що виконувала роботи. Він повинен включати поточне спостереження за дотриманням технології і якості баластування трубопроводу закріпленими ґрунтами.

У процесі приготування ґрунтової суміші необхідно перевірити якість розпушування ґрунту і його перемішування з продуктом.

У процесі виконання робіт з баластування трубопроводу необхідно контролювати:

- геометричні розміри перемичок в плані, поздовжньому і поперечному профілі;

- ступінь ущільнення;

- відстань між перемичками.

Візуально потрібно контролювати ущільнення ґрунту.

Під час проведення робіт зі встановлення анкерних пристроїв на трубопроводі необхідно витримувати допуски на:

• глибину установки анкерів у ґрунт (менше проектної не допускається);

- збільшення відстаней між анкерними пристроями порівняно з проектними не допускається. Можливе скорочення відстаней між вказаними пристроями до 0,5 м;

- зміщення анкерів між собою не повинно перевищувати 25 см;

- відстані від труби до анкерної тяги не повинні перевищувати 50 см.

Контроль за несучою здатністю анкерних пристроїв необхідно здійснювати шляхом їх контрольного висмикування. Випробуванню підлягає не менше двох відсотків анкерів від загальної кількості встановлених на трубопроводі.

Результати випробувань слід оформляти паспортом (актом) на приховані роботи.

Укладання на трубопровід залізобетонних привантажувачів та анкерних пристроїв без футерувальних або захисних обгорток не дозволяється. Конструкція футерувальних матів або тип обгортки встановлюється проектом.

При груповому методі установлення привантажувачів на трубопроводі, або кущовому способі установлення анкерних пристроїв відстані між сусідніми групами не повинні перевищувати 25 м.

Для баластування підводних трубопроводів застосовують чавунні кільцеві привантажувачі та суцільні покриття із звичайного або важкого бетону. Баластні покриття, або штучні баластні привантажувачі, повинні відповідати заданим допускам за масою, розмірами і якістю виготовлення поверхні (таблиця 1.30).

Таблиця 1.30 – Контрольні параметри баластових покриттів, що використовуються під час баластування трубопроводу

Баласт	Маса, тонн	Довжина, м	Внут-рішній радіус, мм	Тов-щина, мм	Тов- щина захис-ного шару, м
Суцільне бетонне покриття (на 1 трубу)	Від 2,0 до 2,7	До 10	Від 330 до 1440	Від 25 до 260	Від 2,5 до 4,0
Залізо-бетонні кільцеві приван-тажувачі	Від 0,23 до 0,85	Від 1,2 до 2,4	Від 200 до 770	Від 120 до 230	Від 3,5 до 4,0

Характеристику параметрів, що контролюються при виконанні робіт з баластування трубопроводу, наведено в таблиці 1.31.

Таблиця 1.31 – Характеристика контрольних параметрів з баластування трубопроводу

Контрольований параметр	Межі вимірювання		Сумарне відхилення, %	Засоби вимірю-вання
	міні-мальні	макси-мальні
Щільність початкових матеріалів, кН/м	12	60	5	Щільно- мір
Лінійні розміри конструкції баласту: довжина, м товщина, мм	1,0 50	10 20	3 5	Лінійки, шаблони, рулетки, товщи-номір

Крім параметрів наведених у таблиці 1.31 під час приймання покриття для баластування контролюють зовнішній вигляд, розміри і міцність бетону. Для залізобетонних виробів, додатково при монтажі, контролюють місце розташування монтажних петель і отворів. Якість поверхні бетонного покриття допускає наявність раковин діаметром до 15 мм та завглибшки до 5 мм, при усадкових технологічних тріщинах шириною до 0,1 мм.

Лінійні розміри слід визначати з абсолютним відхиленням до 1 мм за допомогою металевих вимірювальних лінійок, а також вимірювальних металевих рулеток 2-го класу типу РЗ-2 та РЗ-5.