МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Р. Т. Мартинюк

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ МОНТАЖНИХ РОБІТ ПРИ СПОРУДЖЕННІ ТРУБОПРОВОДІВ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

Івано-Франківськ

2010

622.691.4

ББК 39.71

М 26

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих технічних навчальних закладів (лист 1/11-4057 від 26.02.2012 р.)

Мартинюк Р. Т.

М 26 Контроль якості монтажних робіт при спорудженні трубопроводів: навчальний посібник / Р. Т. Мартинюк – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 358 с.: 23 іл.

ISBN

Навчальний посібник розроблено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Контроль якості монтажних робіт при спорудженні трубопроводів».

В навчальному посібнику розглянуто теоретичні засади контролю якості всіх видів робіт, що проводять при спорудженні трубопроводів. Матеріали розділів відповідають технологічній послідовності та висвітлюють комплекс питань з контрою якості при проведенні робіт зі спорудження та ремонту трубопроводів. Значну увагу приділено нормативним документам. Наведено форми виконавчої документації та взірці їх заповнення.

Призначено для студентів напряму 6.050304 – Нафтогазова справа».

Навчальний посібник може бути використаний студентами всіх форм навчання та слухачами інституту післядипломної освіти, а також інженерно-технічними працівниками, які займаються спорудженням та ремонтом об'єктів трубопровідного транспорту.

Рецензенти:

Грудз В. Я. – завідувач кафедри спорудження та ремонту газонафтопроводів і газонафтосховищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор технічних наук, професор;

Капцов І. І. – завідувач відділу транспортування газом УкрНДІгаз філії ДК «Укргазвидобування», доктор технічних наук, професор;

Білобран Б. С. – кафедра опору матеріалів національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор.

УДК 622.691.4

ББК 39.71

ISBN

© Р. Т. Мартинюк, 2010

© ІФНТУНГ, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………..	6
1 МЕТАЛЕВІ ТРУБОПРОВОДИ………………………	13
1.1 Значення контролю якості під час спорудження трубопровідних систем…………………………………….	13
1.2 Відповідальність інженерних працівників дільниці. Перелік форм виконавчої документації, яку використовують під час приймання трубопроводу в експлуатацію. Поняття про технологічну карту…….....	16
1.3 Контроль якості виконання підготовчих робіт………	20
1.4 Контроль якості приймання труб та фасонних частин трубопроводів……………………………………...	40
1.5 Контроль якості проведення земляних робіт………...	45
1.6 Контроль робіт з безтраншейного та траншейного прокладання трубопроводу………………..	49
1.7 Контроль якості зварювально-монтажних робіт…….	53
1.8 Контроль якості очищення трубопроводів перед нанесенням ізоляційного покриття………………..	75
1.9 Контроль якості ізоляційних робіт……………………	78
1.10 Контроль труб із заводським ізоляційним покриттям…………………………………………………..	82
1.11 Контроль якості укладальних робіт…………………	87
1.12 Контроль якості виготовлення кривих гарячого та холодного гнуття…………………….……………………..	91
1.13 Контроль приймання в експлуатацію засобів захисту трубопроводів від корозії………………………...	94
1.14 Контроль якості робіт з баластування трубопроводу……………………………………………….	99
1.15 Проведення контролю чистоти внутрішньої порожнини, міцності і герметичності трубопроводів…...	102
1.16 Контроль якості проведення та приймання прихованих робіт…………………………………………..	108

1.17 Контроль якості зварювальних з’єднань вузла врізки в газопровід…………………………………………	113
1.18 Контроль за спорудженням підводного переходу….	118
1.19 Контроль якості виконання монтажних робіт під час спорудження балкового переходу……………….	122
1.20 Контроль якості проведення загально - будівельних робіт………………………………………….	125
1.21 Контроль будівництва перемичок…………………..	127
1.22 Контроль електротехнічних робіт…………………..	128
1.23 Контроль берегоукріплювальних робіт…………….	135
1.24 Контроль якості проведення капітального ремонту трубопроводів……………………………………	139
1.25 Контроль робіт для захисту трубопроводу за допомогою скельного листа……………………………	148
1.26 Контроль запірної арматури…….…………………...	155
1.27 Контроль монтажу та зварювання кранових вузлів………………………………………………………..	159
1.28 Контроль якості будівництва меліоративних систем………………………………………………………	163
1.29 Контроль збудованого трубопроводу за допомогою внутрішньотрубної дефектоскопії…………………….	170
1.30 Загальні поняття контролю якості продукції в машинобудуванні………………………………………….	195
1.31 Контрольні запитання………………………………..	203
2 ПОЛІЕТИЛЕНОВІ ТРУБОПРОВОДИ……………..	205
2.1 Загальні відомості про поліетиленові трубопроводи.	205
2.2 Контроль пакування, транспортування та зберігання поліетиленових труб………………………….	213
2.3 Контроль зварювання поліетиленових труб…………	215
2.4 Контроль земляних робіт……………………………...	218
2.5 Контроль укладання довгомірних труб………………	221
2.6 Контроль очищення внутрішньої поверхні……….…	222

2.7 Контроль спорудження поліетиленових трубопроводів у складних інженерно-геологічних умовах………………	223
2.8 Контроль будівництва трубопроводів через природні та штучні перешкоди……………………………	224
2.9 Контроль з’єднання поліетиленових труб зі сталевими…………………………………………………..	226
2.10 Контроль проведення ремонтних робіт…………….	228
2.11 Контрольні запитання……………………………….	231
3 КОНТРОЛЬ МАШИН, МЕХАНІЗМІВ І ОБЛАДНАННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ…………	232
3.1 Контроль машин і механізмів…………………………	232
3.2 Контроль зварювального обладнання………………..	237
3.3 Контрольні запитання…………………………………	243
4 ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЯКУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПІД ЧАС КОНТРОЛЮ СПОРУДЖЕННЯ ТРУБОПРОВОДУ…………………	244
4.1 Контрольні запитання…………………………………	247
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………	248
ДОДАТОК А. Форми приймально-здавальної документації…………………………………………………	250
ДОДАТОК Б. Виконавача виробнича документація і акти проміжного приймання………………………………	260
ДОДАТОК В. Поточна документація…………….……...	327
ДОДАТОК Г. Взірець заповнення документацій……….	341

ВСТУП

Курс на прискорення соціально-економічного розвитку нашого суспільства припускає рішучий крок до інтенсифікації виробництва на основі науково-технічного прогресу, структурної перебудови економіки, ефективних форм управління, організації і стимулювання праці. Абсолютно чітко можна виділити чотири головні напрями, з якими безпосередньо пов'язане прискорення соціально-економічного розвитку. Це, по-перше, науково-технічний прогрес, без високих темпів якого неможливе вирішення ні економічних, ні соціальних завдань, по-друге, зростання продуктивності праці, по-третє, докорінне поліпшення якості продукції і виконуваних робіт, що стало сьогодні проблемою не тільки економічною, але й соціальною і політичною. І, нарешті, це економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Таким чином, одним із засобів інтенсифікації суспільного виробництва, забезпечення якнайповнішого задоволення потреб населення, народного господарства, підвищення обороноздатності країни і поліпшення експорту є досягнення оптимального технічного рівня і якості вітчизняної продукції, у тому числі будівельної.

У постанові Кабінету Міністрів «Про заходи з корінного підвищення якості продукції» підкреслюється, що в сучасних умовах значне підвищення якості продукції є одним з ключових економічних і політичних завдань на прискорення соціально-економічного розвитку країни, найважливішим чинником інтенсифікації економіки з метою якнайповнішого задоволення народного господарства і населення [18].

До проблеми забезпечення необхідного рівня якості продукції прикована пильна увага численних організаторів виробництва, інженерів, технологів, конструкторів, юристів, вчених, соціологів, суспільних і державних діячів. У техніко-економічному значенні категорія якості дозволяє визначити ступінь відповідності продукції вимогам норм споживача (замовника), оцінити ступінь досконалості того чи іншого виду продукції або технології, виявити передову ділянку, підприємство, об'єднання, галузь і, навіть, державу.

В XXІ столітті стрімкий розвиток науково-технічного прогресу у сфері матеріального виробництва (розширення номенклатури і ускладнення технології виготовлення продукції і пов’язана з цим комплексна механізація й автоматизація виробництва) привів до появи нових показників якості і зростання числа чинників, що впливають на процес формування якості продукції, у тому числі будівельної.

Складність забезпечення необхідного рівня якості продукції в нових умовах почала вимагати принципово нових наукових підходів до вирішення цієї проблеми. Спочатку на зміну простому сортуванню продукції прийшли методи статистичного контролю якості (вперше були застосовані у Великобританії в 1924 р.), відтак в середині 60-х років, виникла концепція комплексного системного підходу до проблем забезпечення якості продукції. У 1955 році вперше у світовій практиці в СРСР була створена система бездефектної праці. Потім були створені інші системи – якості, надійності, ресурсу з першого пред'явлення; система наукової організації підвищення моторесурсу двигунів; комплексна система управління якістю на всіх етапах життєвого циклу продукції на основі стандартизації, комплексна система управління якістю продукції з ефективним використанням ресурсів.

Якість спорудження магістральних трубопроводів – це складна наукова проблема, для вирішення якої потрібна постійна інтеграція досягнень в різних галузях науки.

Під якістю спорудження трубопроводу мають на увазі сукупність властивостей, що визначають ступінь його відповідності поставленим вимогам. Вже з цього порівняно загального визначення зрозуміла багатогранність поняття якості, що розкривається у ряді таких властивостей як стійкість, міцність, герметичність, корозійна стійкість, безвідмовність, довговічність тощо. Якщо взяти до уваги, що дослідження кожної з властивостей зокрема або групи властивостей загалом вимагає розробки спеціальних математичних і фізичних теорій, то стає зрозумілою складність проблеми якості магістральних нафтопроводів.

Маючи дуже складну структуру, що постійно розвивається, наука про якість інженерних споруд є цілісним суспільним явищем, якому властиві специфічні закономірності. У зв'язку з цим проблема якості спорудження магістральних трубопроводів формує конкретні методичні принципи наукових досліджень, знакових систем і формалізованих мов, що стосуються математизації наукового знання (моделювання експерименту, співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів пізнання, співвідношення старих і нових теорій тощо).

У даний час формується традиційна методологічна основа побудови наукових досліджень в галузі якості магістральних трубопроводів, що отримала аксіоматичну побудову на базі теорій множин, ймовірностей та математичної статистики. Велике значення в методології якості має питання детермінації явищ, що вивчаються. Якість магістрального трубопроводу є складною науковою і виробничо-технічною проблемою, яка спирається на об'єктивні закономірності подій, що відбуваються.

В основі наукових рішень даних явищ зазвичай лежать жорстко детерміновані моделі, що описують причинну обумовленість і підлеглість цих явищ дії конкретних законів. Проте на даний час намітився виражений перехід від класичної концепції лапласівского детермінізму, що розглядає ймовірність події як міру нашого знання (пов'язану лише з рівнем інформації, якою ми володіємо), до сучасного трактування ймовірності як категорії, що характеризує властивості самого об'єкта. Згідно першою концепцією ймовірність стосувалася, як правило, методу пізнання, зокрема для раціональної оцінки гіпотез. Друга точка зору випливає з поняття ймовірності як характеристики об'єктивного світу. Мабуть, правомірно розглядати вміст ймовірності в цих двох діалектично пов'язаних, взаємо-доповнювальних формах, що збагатили одна одну.

Практично, всі явища (події), супутні процесу будівництва трубопроводу, однозначно детерміновані причинами, що їх породжують. Але причини ці можуть бути різними. Одні з них – регулярні, діють постійно або періодично, інші – непостійні, нерегулярні та випадкові. Кожна з цих причин відіграє певну роль у здійсненні того або іншого процесу формування якості. Може виявитися, що домінуючого значення набудуть постійні причини, а випадкові, які також завжди мають місце, не чинитимуть істотного впливу. Але може виникнути й інша ситуація, коли дія випадкових причин буде настільки великою, що їх вже можна буде вважати неістотним, оскільки вони значною мірою впливають на перебіг процесу, а в інших випадках навіть визначають його результат. Ці два протилежні види взаємодії регулярних і випадкових причин обумовлюють необхідність застосування до них різних методів пізнання. В науковому відношенні проблема якості спорудження магістральних трубопроводів має дві групи гносеологічних завдань:

1) вивчення дії випадкових причин, що породжують закономірні наслідки;

2) дослідження механізму формування випадкових подій, обумовлених дією закономірних чинників (причин). Вирішення завдань і розвиток необхідних досліджень проводиться в рамках галузевої системи управління якістю.

Галузева система управління якістю будівництва – це комплекс взаємозв'язаних, взаємодіючих елементів (підсистем), що функціонують в оптимальних режимах управління. Причому, під управлінням якістю розуміють систему постійного контролю і цілеспрямованої дії на умови і чинники, що впливають на якість об'єктів з метою встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня якості в процесі проектування, будівництва й експлуатації. Система управління якістю будівництва магістральних нафтопроводів функціонує в розвитку таких основних підсистем.

До підсистем конструктивно-технологічного потенціалу відносяться інженерні дослідження і роботи підготовчого періоду, земляні, зварювально-монтажні та ізоляційно-укладальні роботи, електрохімічний захист, приймально-здавальні випробування, конструктивні і технологічні рішення, висхідні матеріали будівництва тощо. До цих підсистем входять елементи управління, безпосередньо пов'язані з процесом формування якості будівництва магістральних нафтопроводів.

До підсистем контролю якості будівництва магістральних трубопроводів відносяться вхідний контроль (якості вихідних матеріалів), операційний контроль (технології будівництва), приймальний контроль (закінчених будівництвом об'єктів). Основні вимоги до підсистем контролю: точність, достовірність, оперативність, безперервність, повнота.

До підсистем кількісної оцінки якості спорудження трубопроводів відносяться одинична оцінка якості праці окремих виконавців, комплексна оцінка якості праці будівельно-монтажних підрозділів, оцінка якості закінчених будівництвом об'єктів тощо. Підсистеми кількісної оцінки якості базуються на результатах фактичних вимірювань і контролі якості на всіх етапах виробництва робіт.

До підсистем інформаційного забезпечення управління якістю відноситься збір первинної інформації про якість будівництва, автоматизоване передавання даних, накопичення, обробка інформації тощо. Вказані підсистеми відіграють важливу роль у проведенні аналізу динаміки будівництва магістральних нафтопроводів, прогнозування їх надійності й формування ефективних дій.

До підсистем метрологічного забезпечення й обслуговування: забезпечення єдності й необхідної точності вимірювань, модернізація засобів вимірювань, випробувань й контролю, метрологічна експертиза, проектів, технічних умов, нормативно-технічної документації з будівництва тощо. Комплексне вирішення завдань метрологічного забезпечення й обслуговування будівництва на основі розробки й впровадження раціональних структур інформаційного забезпечення є реальною передумовою зростання ефективності управління якістю спорудження магістральних трубопроводів.

До підсистем ергономічного забезпечення відноситься комплексний аналіз гігієнічних, антропометричних, фізіологічних, психофізичних і психологічних властивостей людини, що виявляються на різних етапах виробничої діяльності, конструктивно-технологічні рішення будівництва, що задовольняють ергономічні критерії тощо.

До підсистем екологічного забезпечення відносяться наукові принципи охорони природи у процесі спорудження магістральних нафтопроводів, раціональне природо-користування, збереження і відтворювання природних ресурсів, планування заходів щодо охорони довкілля тощо. Розвиток вказаних підсистем допускає розробку екологічних показників, пов'язаних з нормами будівництва магістральних трубопроводів.

До підсистем організаційно-методичного потенціалу відносяться облік виробничого браку і непродуктивних витрат, моральне і матеріальне стимулювання виконавців щодо підвищення якості спорудження нафтопроводів, претензійно-позовна робота тощо.

Взаємодія вказаних вище підсистем впливає на прийняття комплексних рішень у рамках галузевої системи управління якості будівництва. Забезпечення функціонування галузевої системи якості будівництва в оптимальних режимах має на меті отримання максимального ефекту в домінуючих напрямах. Вказана мета досягається забезпеченням оптимальної синхронності функціонування елементів управління з урахуванням реально діючих внутрішніх (у рамках кожної підсистеми) і зовнішніх (між підсистемами) зв'язків.

Гносеологічний аспект якості споруд розкривається в його визначенні як філософської категорії. З цієї позиції якість будь-якої інженерної споруди виступає як внутрішня, істотна визначеність об'єкта, що є функціональною єдністю його найважливіших властивостей і вказує на його основні відмінності від усіх інших об'єктів. Причому, істотна визначеність має чітко функціональне розмежування для будь-яких однотипних (в конструктивно-технологічному відношенні) об'єктів, оскільки в якості втілений нерозривний зв'язок його основних властивостей.