2. Структура і зміст "Положень"і "Посадових інструкцій"

Положення про структурні підрозділи розробляються на основі міжгалузевих типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України, або відповідних керівних організацій. Основою для розробки посадових інструкцій управлінських працівників є примірне положення про основні функції керівників і спеціалістів сільськогосподарського підприємства.

"Положення" повинні мати такі структурні підрозділи:

1. загальна частина (місце і значення даного підрозділу, рівень його самостійності, підпорядкованість, основна задача в системі управління);

1. функції підрозділу - встановлюють на основі поділу обсягу робіт;

2. права підрозділу, котрі необхідні для виконання поставлених завдань;

4) відповідальність (дисциплінарна і матеріальна) керівника підрозділу за своєчасне й ефективне виконання функціональних обов'язків, організацію праці співробітників, а також розробку і здійснення заходів, спрямованих на вирішення питань відповідно до їх компетенції.

На відміну від "Положення" "Посадова інструкція" адресується безпосередньо виконавцям, на яких покладається виконання визначеного кола обов'язків.

"Посадова інструкція" повинна мати такі розділи:

1) загальні положення (вказується основна задача даної посадової особи, кому вона підпорядковується (ким призначається і звільняється), хто їй підпорядкований, якими документами користується у практичній діяльності);

2. обов'язки (відображаються загальні і специфічні функції посадової особи (з планування, організації виробництва, контролю, приводиться перелік задач по діловодству, що знаходяться в її компетенції, задачі з впровадження досягнень науки і передового досвіду у виробництво, підготовки кадрів, фінансової діяльності, оперативного управління тощо);

3. права (викладається коло питань, які спеціаліст повинен вирішувати самостійно): в галузі контролю, організації роботи підлеглих, представлення інтересів господарства та ін.;

4. відповідальність (указується, за що керівник або спеціаліст персонально відповідає (виконання планів з виробництва с.-г. продукції, правильну виплату заробітної плати, організацію обліку основних засобів, витрату матеріальних цінностей тощо).

З. Методика і принципи розробки "Положень" і "Посадових інструкцій"

Методика розробки "Положень" і "Посадових інструкцій" включає певні підготовчі роботи з аналізу й удосконалювання організаційної структури управління (оптимізація розмірів і структури виробництва, упорядкування системи підпорядкованості органів управління і посадових осіб, штатного розкладу, бюджету часу та ін.). Реформування організаційно-правових структур агроформувань, як правило, супроводжується перерозподілом функцій виробничих підрозділів і службових обов'язків управлінських кадрів, що важливо закріпити в організаційно-правових документах.

Після розгляду і затвердження нової організаційної структури управління розробляють проект "Положень" і "Посадових інструкцій". Перша редакція цих документів розмножується в необхідній кількості примірників і передається на розгляд управлінським працівникам, для яких вони призначені. Ці документи краще вивчати й обговорювати з кожним підрозділом і посадовою особою окремо. Після одержання зауважень здійснюється коригування проектів із врахуванням інтересів господарства. Якщо зауваження тягнуть за собою значні зміни, то після попереднього узгодження документ передається на повторний розгляд.

Уточнені "Положення" і "Посадові інструкції" підписують виконавці, а потім вони погоджуються із зацікавленими підрозділами і службами.

Після затвердження "Положень" і "Посадових інструкцій" керівником підприємства вони тиражуються і надаються підрозділам, службам і окремим виконавцям. Зміст цих документів важливо довести до всіх працівників господарства, щоб кожна посадова особа знала, з яких питань вона приймає рішення, а кожний працівник господарства був ознайомлений з тим, який керівник має право прийняти рішення з того чи іншого питання.

"Положення" і "Посадові інструкції" повинні забезпечувати реалізацію таких принципів: 1) єдиноначальності і персональної відповідальності працівника за доручену ділянку робіт; 2) органічного зв'язку структурних підрозділів та найбільш доцільне поєднання обов'язків і повноважень між ними; 3) чіткої системи підпорядкованості; 4) створення умов для вирішення виробничих питань на можливо нижчому рівні управління; 5) оптимальної норми обслуговування і кількості керівних об'єктів і виконавців.

Список рекомендованої літератури:

1. Завадський І.С. Управління сільськогосподарським виробництвом в системі АПК: Підручник. – К.: Вища школа, 1992. – 367с. С. 58-62.

2. Завадський І.С. Проектування системи управління та менеджменту: Практикум. – К.: Урожай, 1994. – 164с. С. 41-44.

3. Нагаєв В.М. Реформування організаційно-правових структур сільськогосподарських підприємств: Посібник. – Харків: Вид-во ХНАУ, 2002. – 114 с. С. 24-111.

4. Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Менеджмент персонала. – Ростов-на-Дону: Издательство "Феникс", 1997.- 480с.

5. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА-М, 1997.-512с.

6. Щекин Г.В. Теория кадровой политики: Монография. – К.: МАУП, 1997. - 176 с.

7. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. – М.:Бизнес школа ‘’Интел-Синтез’’,1996. – 300с.