1. Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

1. Особа, засуджена за вчинення злочину, вважається судимою за загаль­ним правилом із дня набрання обвинувальним вироком законної сили до по­гашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88 КК).

Відповідно до ст. 91 КК якщо особа після відбуття покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним став­ленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків погашення судимості, передбачених ст. 89 КК.

Законним приводом до розгляду судом питання про зняття судимості є клопотання особи, що відбула покарання.

Клопотання про зняття судимості розглядається судом, який ухвалив ви­рок.

2\ Умовами та підставами прийняття рішення про зняття судимості є: а) відбуття покарання особою у вигляді обмеження або позбавлення волі; б) звернення до суду про зняття судимості після закінчення не менш як полови­ни строкуїтогашення судимості, зазначеного у ст. 89 КК; в) доведеність особою своєї зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці з часу відбуття по­карання як ознаки свого виправлення.

Клопотання про зняття судимості розглядається судом за участі особи, яка порушила це клопотання, та прокурора. У судовому засіданні може брати участь захисник цієї особи.

3. У випадку відмови у знятті судимості повторне клопотання може бути порушене не раніше, ніж через рік з дня постановления судом ухвали.

Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із вико­нанням вироку

1. Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирі­шуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання по­карань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.

2. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із ви­конанням вироку, подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засу­джений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, перед­бачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрис­дикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебу­ває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу;

2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого ви­конується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до час­тини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу;

3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого про­живає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статі і 537 цього Кодексу;

4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення пи­тань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального ко­дексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку

1080

1081

,

із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здій­снює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

3. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із ви­конанням вироку, розглядається протягом десяти днів і дня й«і о надхо­дження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 нього Кодексу, і урахуванням положень цього розділу.

4. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, за­конний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (по­дання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засуджено­го; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку роз­гляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в час­тині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідо­млені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана су­дом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

5. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбу­вання покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.

6. У випадку набрання законної сили ухвалою суду про відмову в за­доволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питан­ня щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлен­ня волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволен­ні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.

7. У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого від­бування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України.

1082

іАЧастина 1 коментованої статті визначає коло осіб, органів та установ, що згідно із законом мають право звернутися до суду з клопотанням та внести подання про вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку.

2. Оирім засудженого, його захисника та законного представника, з таким клопотанням інші особи, зокрема, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач Можуть звернутися лише про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів. Наприклад, член сім'ї за­судженого може звернутися до суду з клопотанням про виключення з акту опи­су майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, якщо у вироку не було вирішено питання про це майно.

3. З-поміж інших органів і установ, окрім органів і установ виконання покарань, що можуть порушувати перед судом питання, пов'язані з виконан­ням вироку, можуть бути лише ті, яким таке право надане законом. Наприклад, відповідно до п. 8 ч. З ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право звертатися до суду з поданням про по­становления ухвали щодо зміни визначеного у виконавчому документі суду на виконання вироку порядку і способу його виконання в частині майнових стяг­нень, конфіскації майна тощо.

4. Щодо положень ч. 2 цієї статті див. коментар до ст. 539 КПК, де дається визначення підсудності місцевому суду кожного окремого питання, пов'язаного із виконанням вироку.

5. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконан­ням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня надходження до суду суд­дею одноособово, за винятком випадків тимчасового залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправ­ного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора у зв'язку з розглядом справи в суді, - судом, який розглядає справу, згідно з правилами судового розгляду (ст.ст. 318-380 КПК), з урахуванням положень розділу VIII КПК, зокрема, щодо процесуального статусу учасників судового розгляду, характеру та видів рішень, що приймають на цій стадії кримінального провадження.

6. Судовий розгляд питань, пов'язаних із виконанням вироку, проводиться з обов'язковою участю засудженого, його законного представника, якщо такий є, захисника, якщо його запрошено засудженим чи іншими особами за згоди на це засудженого, а також прокурора.

7. Прокурор бере участь у судовому засіданні з розгляду питань, пов'язаних із виконанням вироку не як державний обвинувач, а як прокурор, який, з одного ооку, здійснює повноваження на виконання конституційної функції прокурату­ри з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень, а з іншого -ік учасник судового розгляду, на якому у випадках внесення ним подання ле­жить тягар доказування перед судом зазначених у поданні обставин, а у ви­падках розгляду судом клопотань засудженого чи інших осіб та подань органів

установ виконання покарань тощо, - як учасник судового розгляду, участь

-. 1083

якого спрямована на сприяння суду в повному і всебічному розгляді клопотань (подань) та постановленні законних, обгрунтованих і справедливих судових рі­шень.

8. Захисник бере участь у судовому розгляді питань, пов'язаних із вико­нанням вироку, не як професійний суб'єкт сторони захисту від підозри, обвину­вачення особи у вчиненні злочину, оскільки це не є предметом судового розгля­ду, а як представник засудженого, який покликаний згідно із законом надавати йому кваліфіковану юридичну допомогу у відстоюванні перед судом його прав, свобод та законних інтересів.

9. Участь у судовому засіданні інших осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду клопотання або подання (повноважних представників органів або установ виконання покарань тощо), є обов'язковою лише тоді, коли подання внесено цими органами чи установами або коли їх обов'язкова участь була визнана судом.

10. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка за формою та елементами змісту повинна відповідати вимогам, зазначеним в ст. 372 КПК.

11. Можливість оскарження ухвали суду, постановленої за наслідками роз­гляду клопотання (подання), в апеляційному порядку, - один із тих випадків, коли її оскарження прямо передбачене в законі (п. 2 ч. 1 ст. 392 КПК). Апеляцій­ну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, ви­рішувалося судом за їх клопотанням.

12. Ухвала суду набирає законної сили, якщо її не було оскаржено в апеля­ційному порядку, через сім днів з дня її оголошення. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання до моменту перегляду її апеляційним судом.

13. Оскільки фактичними підставами умовно-дострокового звільнення за­судженого від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є поведінка засудженого, його ставлення до праці, які свідчать про те, що він довів своє виправлення, закон встановлює, що у разі набрання за­конної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання з цих питань, розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше ніж через рік з дня постановления ухва­ли суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх за­суджених - не раніше як через шість місяців.

14. Через подібну підставу, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості, розгляд повтор­ного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня постановления ухвали суду про відмову.

1084

"

15. Щодо положень ч. 7 коментованої статті див. п. 6. а) коментаря до ст. 537 КПК.

С т аи т я 540. Зарахування у строк відбування покарання часу пере­бування засудженого в лікувальній установі