2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити від­повідну експертизу цього документа.

1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових зна­ків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як докази фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Документи є процесуальним джерелом доказів. У кримінальному провадженні лише той документ відповідає вимогам належності, якщо він прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. ст. 91 КПК), та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недосто-вірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

2. До документів, за умови наявності в них відомостей, що встановлю­ються під час кримінального провадження, належать: а) протоколи слідчих (розшукових) дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за до­помогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; б) матеріали фото­зйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі елек­тронні); в) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; г) висновки ревізій та акти перевірок; ґ) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про проти­правні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

3. Всі ці документи за рішенням суду повинні бути долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки в них викладені і посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального прова­дження.

4. За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження документи повинні бути оголошені в судовому засіданні та пред'явлені для озна­йомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності іншим учас­никам кримінального провадження в будь-який момент судового розгляду. До­кумент може оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи.

744

5. Сторони кримінального провадження, потерпілий зобов'язані на­дати суду оригінал документа. Наданий стороною документ спочатку пред'являється для ознайомлення іншій стороні, яка повинна висловити своє ставлення стосовно необхідності долучення його до матеріалів провадження, і тільки після цього допустимо його огляд та оголошення. У випадках, коли це особисті документи - паспорт, свідоцтво, водійські права тощо, до справи до­лучаються їх копії. Якщо суду надано дублікат документа, який виготовлений гаким само способом, як і його оригінал, суд може визнати його як оригінал документа.

6. Якщо документ є великим за своїм обсягом, що може створити відпо­відні незручності у його дослідженні під час судового розгляду, сторона кримі­нального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції та узагальнення цих документів. У разі необхідності на вимогу суду зобов'язані надати документ у повному обсязі. Під час дослідження документа він може бути оголошений повністю або частково, залежно від обставин, які на той мо­мент досліджуються у судовому провадженні або на що вказує учасник судо­вого засідання.

7. У разі виникнення потреби, у зв'язку з дослідженням документів, мо­жуть бути допитані свідки, потерпілий та обвинувачений, а також поставлені відповідні запитання свідкам, експертам та спеціалістам.

8. Недопустимим є посилання у вироку на документ, який не досліджував­ся під час судового розгляду.

9. Якщо під час судового розгляду виникнуть сумніви у достовірності доку­мента, який долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, що бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлен­ня, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів. У разі встановлення очевидної недопустимості цього доказу суд визнає його недопустимим і виключає із числа доказів, продовжуючи вирішу­вати справу на підставі інших доказів. В разі наявності сумнів у достовірності документа суд може призначити відповідну експертизу цього документа.

10. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для досліджен­ня сторонами кримінального провадження документів, інформація на яких за­фіксована за допомогою технічних засобів.

Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів

1. Відтворення звукозапису і демонстрація вілеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних тех­нічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження.

2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеоза­пису можуть бути повторені повністю або в певній частині.

745

3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у івуко- і відеозапи-сах, судом може бути залучено спеціаліста.

4. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

1. Значне місце серед документів, що спеціально створені з метою збере­ження інформації, яка може бути використана як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є матеріали звукозапису і відеозапису, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано відповідні процесуальні дії. Одночасно матеріали звукозапису і відеозапису можуть бути додатками до протоколів процесуальних дій, на яких зафіксовано хід проведен­ня тих чи інших слідчих дій під час досудового розслідування.

2. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для дослідження сторонами кримінального провадження звукозапису і відеозапису. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть проводитися в залі судового засідання за умови забезпечення всім учасникам судового розгляду можливості повного і якісного сприйняття відповідної інформації, зафіксованої на цих но­сіях. У разі неможливості створити такі можливості відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в спеціально обладнаному для цього приміщенні.

3. У журналі судового засідання відображаються умови, в яких відбу­вається дослідження звуко- і відеозаписів, повні технічні характеристики об­ладнання, на яких воно здійснюється, та самих носіїв інформації, обсяг і час відтворення (демонстрації), час, місце та підстави переривання таких записів, наявності або відсутності ознак внесення в них змін або доповнень, зауважень учасників кримінального провадження щодо таких даних, які в них виникають під час дослідження записів.

4. Для з'ясування окремих питань за клопотанням учасників судового про­вадження відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути по­вторені повністю або в певній його частині.

5. У разі відсутності даних про походження та автентичність, а також да­них про прилади, із застосуванням яких здійснено такі записи, звуко- і відеоза-писи, які долучені до матеріалів кримінального провадження або надані суду для ознайомлення особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, а також у зв'язку із заявою про їх підробку суд повинен визнати ці записи сумнівними, що тягне за собою неможливість подальшого їх дослідження в судовому засіданні до отримання результатів призначеної судом експертизи, яка охоплює можливості дослідження відеофонограм та звуку, лінгвістичного аналізу цього мовлення.

6. Для з'ясування окремих питань, пов'язаних з відомостями, що містять­ся у звуко-, відеозаписах, характеристиках і можливостях технічних пристроїв, за допомогою яких вони були здійснені, суд може залучити відповідного спе­ціаліста. Учасники судового провадження можуть поставити запитання спеці­алісту стосовно досліджуваних звуко-, відеозаписів. Головуючий у судовому

746

засіданні має право ставити спеціалістові запитання в будь-який час їх дослі­дження.

Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста