Методи визначення вологості

Визначення вмісту вологи має велике значення і пов'язано з якістю сировини, умовами її зберігання та виходом цільового продукту. Від кількості вологи також значною мірою залежить харчова та енергетична цінність товарних продуктів. Чим більше води у продукті, тим менше в ньому корисних сухих речовин на одиницю маси.

Вологість зерна визначає умови І строки його зберігання. Надлишкова вологість сприяє самозігріванню зерна, стимулює розвиток мікроорганізмів, прискорює біохімічні і хімічні процеси.

З урахуванням значущості цього показника стандартами передбачені норми вмісту вологи у відповідних продуктах.

Визначення вологості зерна за допомогою вологоміра "Гігрорекорд"

Метод базується на закономірній залежності електропровідності зерна від і місту в ньому води.

Прилади і посуд: вологомір «Гігрорекорд», технічні ваги, термометр, шпатель.

Хід роботи.

На вагах зважують 100,00 г зерна. Вмикають вологомір у мережу змінного струму, а потім вимикач живлення. Після цього встановлюють розрахункову шкалу відповідно до виду і сорту зерна. Подрібнений дослідний зразок висипають у електрод-посуд і вставляють пресо-поршень. Далі електрод-посуд вставляють у патрон вимірювального посуду на панелі приладу і з'єднують його з вимірювальними клемами. Термометр вводять в електрод-посуд, через 2 хв. встановлюють ручку "Установка С" відповідно до температури зерна. Після цього ручкою "Установка нуля" встановлюють- стрілку індикатора на нуль, натискують на кнопку "Измерение", вибирають одне з положень перемикача межі вимірювання. Далі повертають ручку "Измерение влажности" і знову вставляють індикаторний прилад на нуль. За шкалою проводять вимірювання, взявши до уваги межу вимірювання. За спеціальною лінійкою покази вимірювання переводять у вологість.

Приклад. Встановлюємо індикаторний прилад на нуль, зняті за шкалою покази для зерна ячменю дорівнюють 53,0. За допомогою лінійки переводимо покази приладу у вологість - 14,0 %.

Визначення вологості за методом Чижової

Метод заснований на прогріванні дослідного зразка тепловими променями, які виходять з темного нагрітого тіла, Швидке зневоднення досягається тим, що дослідний зразок розподіляється тонким шаром і прогрівається з обох боків масивними плитами, які мають високу теплопровідність і теплоємкість.

Прилади і посуді: прилад Чижової, технічні терези, ножиці, папір, щипці, секундомір, ексикатор.

Хід роботи.

З газетного, паперу вирізають аркуші розміром 16x16 см, складають два пакети у вигляді трикутника, розташовують їх між нагрітими до 160°С пластинами і висушують протягом Зхв. Після цього пакети охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури, зважують і беруть наважку борошна ячменю масою 4,00 г, яку висушують протягом З хв. З закінченням висушування пакети з наважою охолоджують до кімнатної температури в ексикаторі і повторно зважують. Вологість - V/ розраховують за формулою

W= (а-Ь) • 100/4 = 25 (а-Ь)

де а, Ь - маса пакета з наважкою відповідно до і після висушування, г.

Визначаючи вологість матеріалів, що перевищує 20 %, наприклад хлібопекарських дріжджів, масу наважки беруть 5,00 г, а час висушування - 7 хв.

Метод прискореного висушування при температурі 130°С.

Метод заснований на інтенсивній циркуляції сушильного агента, який випарюванням відводить вологу з матеріалу.

Прилади і посуд: сушильна шафа СНОЛ, технічні терези, бюкси, щипці, ексикатор.