Завдання для самоконтролю

1. Що таке маркетингова цінова політика?

2. Назвіть чинники, що обумовлюють значення маркетингової цінової політики.

3. Охарактеризуйте роль маркетингової цінової політики на різних типах ринку.

4. Охарактеризуйте види маркетингової цінової політики залежно від форм її реалізації.

5. Назвіть основні етапи маркетингового розрахунку цін в їх логічній послідовності.

6. Назвіть можливі цілі маркетингового розрахунку цін.

7. Назвіть і охарактеризуйте можливі обмеження маркетингового ціноутворення.

8. Дайте характеристику поняття «цінова еластичність попиту». Поясніть як вона вимірюється.

9. Назвіть та охарактеризуйте види витрат на виробництво та реалізацію продукції.

10. Поясніть сутність таких маркетингових цінових політик:

—  поступового зниження цін;

—  «знімання вершків»;

—  проникнення;

—  диференціювання цін;

—  престижних цін;

—  психологічно комфортних цін;

—  «шикування» цін;

—  послідовного просування сегментами ринку;

—  «збиткового лідера»;

—  гнучких цін;

—  стабільних цін;

—  цін ринкової переваги;

—  цін на товари, зняті з виробництва;

• цін виживання.

11. Дайте характеристику методів розрахунку цін на підставі витрат на виробництво та реалізацію продукції. Назвіть їх переваги та недоліки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Котлер. Ф. Маркетинг менеджмент: Зкспресс-курс. — 2-е изд. / Пер. с англ. под ред. С. Г. Божук. — СПб.: Питер, 2005.

2. Ламбеи Жан-Жак. Менеджмент, ориентированньїй на рьінок / Пер. с англ. под ред. В. Б. Колчанова. — СПб.: Питер, 2005.

3. Павленко А. Ф. Войчак А. В. Маркетинг. — K.: КНЕУ, 2008.

4. Фоксолл Г. Р. Психологические основьі маркетинга. // Теория маркетинга / Под ред. М. Бейкера. — СПб.: Питер, 2002. —С. 131 —150.

5. Котлер Ф. Основи маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. Е. М. Пеньковой. — М.: Прогресе, 2003.

6. Теория маркетинга / Под ред. М. Бейксра. — СГІб.: Пи-тер, 2002.

7. Ткаченко Л. В. Маркетинг послуг: Підручник. — К.: Центр навч. літ., 2003.

Тема 6. Маркетингова політика розподілу.

6.1. Сутність та елементи маркетингової політики розподілу.

6.2. Сутність, види та основні характеристики каналів розподілу продукції.

6.3. Функції каналів розподілу.

6.4. Посередницька діяльність в каналах розподілу.

6.1. Сутність та елементи маркетингової політики розподілу.

Політика розподілу – це організація оптимальної збутової мережі для ефективного продажу товарів, включаючи створення мережі оптових і роздрібних магазинів, складів проміжного збереження, пунктів техобслуговування і виставкових залів, визначення маршрутів товароруху, організацію транспортування, систем навантаження–розвантаження, питання логістики.

Поняття розподілу об'єднує регулювання всіх заходів, спрямованих на переміщення продукту в просторі і часі від місця виробництва до місця споживання.

Політику розподілу зазвичай розглядають у двох аспектах. Перший передбачає пошук відповідей на запитання: як правильно побудувати ефективну систему розподілу, сформувати канали збуту, скільки і яких посередників залучити до збутової діяльності. Другий аспект стосується організації фізичного переміщення товарів, їх транспортування і складування

Існування проблеми розподілу товарів викликане тим, що місце виробництва і місце споживання товарів здебільшого не збігаються. Для процесів виробництва і споживання також характерні часові і просторові невідповідності. Отже, часові і просторові розбіжності між процесами виробництва і споживання ініціюють створення системи розподілу, існування якої дає змогу забезпечувати споживачів товарами та послугами.

Складнощі у вирішенні проблем розподілу зумовлені двома такими моментами:

• у виборі каналів і систем розподілу завжди існують альтернативи, тобто достатньо велика кількість можливих варіантів вирішення цієї проблеми. Фірма повинна вибрати найприйнятніший варіант;

• вибір каналів і систем розподілу належить до стратегічних рішень підприємства. Їхня зміна зазвичай неможлива в короткі терміни.

З розподілом пов'язані всі рішення, які можуть існувати під час організації потоків, які супроводжують рух товару від виробника до кінцевого споживача і користувача. Ці рішення націлені на ефективну взаємодію всіх суб'єктів маркетингової системи щодо забезпечення переміщення підготовленого до продажу конкретного товару певної кількості і якості, в конкретний час і конкретне місце.

Реалізація продукції здебільшого провадиться через посередників, кожний з яких формує відповідний канал розподілу .

Використання посередників у сфері розподілу вигідно передусім для виробників. Вони у цьому разі мають справу з обмеженим колом зацікавлених осіб у реалізації продукції. Крім того, забезпечується широка доступність товару під час спрямування його безпосередньо споживачу. За допомогою посередників скорочується кількість прямих контактів виробника і споживача.

Основні причини, що зумовлюють використання посередників:

• організація процесу розподілу потребує наявності певних фінансових ресурсів;

• створення оптимальної системи розподілу припускає, що суб'єкт ринку, який організовує і здійснює збут, володіє відповідними знаннями і досвідом щодо кон'юнктури ринку, методів розподілу і торгівлі;

• завдяки контактам, досвіду і спеціалізації кваліфікованіші посередники і з меншими витратами забезпечують широку доступність товару і доведення його до цільових ринків.

Різні організації – виробничі, комерційні (спеціалізовані на роздрібній чи оптовій торгівлі), транспортні фірми, страхувальники та багато інших, поєднують свої зусилля, створюючи канали розподілу, які дають їм змогу швидко, ефективно і скоординовано постачати товари промисловим підприємствам і кінцевим споживачам і, відповідно, задовольняти їхні потреби і запити.

Канали розподілу переміщують товари і послуги від виробників до споживачів. Вони долають бар'єри часу, відстані і права власності, які відділяють товари і послуги від тих, хто ними користуватиметься.

Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Якщо виробництво є «серцем» промисловості, то система розподілу — це її «кровоносна система». Завдяки їй купують і продають, зберігають і трансформують товари, здійснюють сервісне обслуговування споживачів, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце у процесі виробництва товарів. Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), надходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності).