3) Державні цільові Фонди:

а) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'яз­кового державного страхування України на випадок безробіття;

б) платежі до Фонду соціального захисту інвалі­дів;

в) збір за забруднення навколишнього природ­ного середовища;

г) надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

д) інші фонди;

4) Доходи від операцій з капіталом;

Ця група доходів охоплює:

> надходження від продажу основного капіта­лу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгос­подарне майно, скарби, дорогоцінні метали і ка­міння);

• надходження від продажу з державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, над­звичайні і стратегічні запаси);

• надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

• податки на фінансові операції та операції з капіталом;

5) Офіційні трансферти:

Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших орга­нів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні плате­жі), надходження.

Враховуючи постійні зміни законодавчої бази можливі зміни і уточнення в класифікації дохо­дів¹ і видатків Державного бюджету, тому потріб­но постійно слідкувати за цим.

4. За умовами формування державні доходи можуть бути:

1. безповоротні - це власні доходи держави і доходи, які надходять від інших суб'єктів бюд­жетних відносин;

2. поворотні — це державні позики, за користування якими треба платити і вони повинні бути повернені у визначені строки.

5. За рівнем централізації державні доходи діляться на:

1. централізовані — які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави;

2. децентралізовані - які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах і в бюджетних організаціях (прибуток, амортизаційні відрахування).

Фактори, що впливають на формування доходів державного бюджету україни в сучасних умовах

До основних факторів, що впливають на фор­мування доходів Державного бюджету України на­лежать:

1. стан економічної кон'юнктури;

2. недосконалість Податкового законодавства;

3. інституціоналізація тіньової економіки;

4. низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;

5. віртуальний перерозподіл власності;

6. наявність значних пільг в оподаткуванні;

7. криміналізація економічної діяльності;

8. низька конкурентоспроможність продукції;

9) нестабільність національної валюти; 10) інфляційні процеси та інше.

3. Видатки державного бюджету

Державні видатки як економічна категорія - це грошові відносини з приводу розподілу і ви­користання централізованих та децентралізова­них фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соці­ально-економічного розвитку.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. (№ 2542-Ш) у ст. 2 «Визначення основних термі­нів » дає розмежування понять «видатки бюд­жету» і «витрати бюджету».

Видатки бюджету - це кошти, що спрямову­ються на здійснення програм та заходів, передба­чених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - видатки бюджету та кош­ти на погашення основної суми боргу.

Державні видатки визначаються соціально-еко­номічною моделлю, функціями та економічним станом держави.

Видаткову частину Державного бюджету теж поділено на дві складові: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конк­ретну мету (наприклад, цільові фонди включені у бюджет на відповідний рік).

Видатки загального фонду фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету і не мають конкретних (закріплених) джерел фінан­сування. Структуру видатків загального фонду Державного бюджету України за 2001-2002 роки подано у Додатку 3.

Фінансування державних видатків - це плано­вий, цільовий, безповоротний і безоплатний від­пуск грошових коштів для забезпечення виконан­ня загальнодержавних функцій (управління, обо­рона, безпека тощо), утримання соціально-куль­турної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов'язань держави, який здійснюється на основі режиму економії при постійному контролі.

Основними суб'єктами фінансування є держав­ні органи, підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності.

За новою бюджетною класифікацією видаткова частина бюджету має:

• функціональну класифікацію видатків;

• економічну класифікацію видатків;

• відомчу класифікацію видатків;

• програмну класифікацію видатків.

Розмежування видатків за економічними оз­наками, з точки зору впливу державних видатків на рух сукупного продукту і процес розширеного відтворення, базується на визначенні поточних видатків і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визна­чається Міністерством фінансів України.

Поточні видатки - це видатки бюджету на фі­нансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціаль­ного захисту населення.

Вони включають:

• видатки на товари та послуги;

• оплату праці працівників бюджетних установ;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання і матеріалів;

• витрати на відрядження;

• оплату послуг бюджетних установ;

• оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

• виплату процентів;

• трансфертні платежі органам державного управління.

Капітальні видатки (видатки розвитку) - це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме:

1) капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення;

2) фінансування структурної перебудови на­родного господарства;

3) субвенції та інші видатки, пов'язані з роз­ширеним відтворенням.

За бюджетною класифікацією до капітальних видатків відносяться:

• придбання основного капіталу;

• придбання обладнання і предметів довгостро­кового користування;

• капітальне будівництво;

• капітальний ремонт;

• створення державних запасів і резервів;

• придбання землі і нематеріальних активів;

• капітальні трансферти;

• нерозподілені витрати.

В умовах економічної кризи поточні видатки є першочерговими.

Функціональна структура видатків будується відповідно до основних функцій держави. Функ­ції, що виконуються державою, можна розділити

на чотири групи.

До першої групи видатків відносять державні видатки на послуги загального призначення (розділи 1-6 бюджетної класифікації):

• державне управління;

• судова влада;

• міжнародна діяльність;

• фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

• національна оборона;

• правоохоронна діяльність та забезпечення

безпеки держави.

До другої групи видатків можна віднести ви­датки на суспільні і соціальні послуги (розділи 7-13), що надаються суспільству і безпосередньо громадянам:

• освіта;

• охорона здоров'я;

• соціальний захист та соціальне забезпечення;

• житлово-комунальне господарство;

• культура та мистецтво;

• засоби масової інформації;

• фізична культура і спорт.

До третьої групи видатків відносяться видатки, спрямовані на державні послуги, пов'язані з еко­номічною діяльністю, а також видатки на регу­лювання і підвищення ефективності господарсь­кої діяльності (розділи 14-22). У цих розділах відображені завдання держави, пов'язані з еко­номічним розвитком, створенням нових робочих місць, організацією роботи транспорту, охороною навколишнього середовища.

До останньої, четвертої групи видатків, відно­сяться державні видатки на обслуговування внут­рішнього та зовнішнього державного боргу, ви­датки з цільових фондів, які включені до Дер­жавного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповід­ний рік, видатки з Резервних фондів, видатки на проведення виборів та референдумів (розділи 23-25 бюджетної класифікації).

Прогноз розподілу видатків зведеного бюджету України на 2002p. за функціональною структу­рою подано у Додатку 4.

Відомча класифікація видатків бюджету ви­значає перелік головних розпорядників бюджет­них коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за про­грамно-цільовим методом.

В умовах економічної кризи доходна частина Державного бюджету може бути не виконана, що призводить до скорочення видаткової частини. На випадок такої ситуації у Законі про Держав­ний бюджет на відповідний рік передбачаються захищені статті, виплати по яких не скорочу­ються і здійснюються в першочерговому порядку та пропорційно по розпорядниках коштів Держав­ного бюджету.