Технологічні схеми виробництва.

Основний спосіб виготовлення фасадних плиток — шлікерний спосіб підготовки маси із сушінням шлікеру в розпилювальній сушарці, напівсухе пресування плиток із порошкоподібних мас, сушіння та випал плиток на поточно-конвеєрних лініях.

Шлікерний спосіб готування прес порошку застосовують в основному для підготовки багатокомпонентних мас при виробництві плиток на поточно-конвеєрних лініях. Мокрий помел матеріалів ведуть спільним чи роздільним способом.

При спільному помелені в кульовий млин завантажують усі непластичні матеріали з добавкою 5% глини, частини електролітів, води і ведуть помел до залишку на ситі № 0063 не більш 10%. Потім у кульовий млин завантажують глинисті матеріали, електроліти і ведуть помел усіх матеріалів до залишку на контрольному ситі № 0063 не більш 2—4%. Отриманий шлікер вологістю 45—55% піддають електромагнітній сепарації, проціджують через сито № 028 і зливають у басейни з мішалками.

При роздільному помелі непластичні матеріали подрібнюють аналогічно в кульовому млині, а пластичні глини після дроблення в стругачі розпускають у басейні з мішалкою, або в агрегатах для безупинного розпуску пластичних матеріалів. До них доливають готову суспензію непластичних матеріалів і ретельно перемішують протягом 1,5—2 год., після чого шлікер піддають електромагнітної сепарації, проціджують і зливають у басейни запасу. В деяких випадках для прискорення розпуску глинистих матеріалів їх підігрівають до 50—60°С. Для цього у басейн подають пара під тиском 0,1—0,2 МПа. При підготовці маси застосовують також безупинний помел непластичних матеріалів (піску, шлаку) у струминних млинах, а глинисті матеріали — у млинах для безупинного розпуску глин. Отриманий шлікер подають насосом у розпилювальну сушарку відкіля одержують готовий прес-порошок вологістю 5 — 7%. Порошок просівають для видалення грудок і складують у бункери. На деяких заводах застосовують напівсухий спосіб підготовки маси, формування плиток із пластичних мас на стрічкових вакуумних пресах, сушіння плиток у конвеєрних, тунельних чи камерних сушарках, випал — у тунельних печах.

При напівсухому способі підготовки прес порошку застосовують різні технологічні схеми. Якщо до складу маси входить одна глина без добавок, то її, звичайно, попередньо дроблять, висушують у сушильному барабані до вологості 6— 8%, подрібнюють у бігунах сухого помелу, або в ротаційному млині, просівають і складують у бункерах. Якщо до складу маси крім глини входить також шамот чи інші добавки, то прес-порошок готують за більш складною схемою. Шамот дроблять у щокових дробарках, подрібнюють у бігунах сухого помелу і просівають на ситах; глину піддають пластичній переробці на каменевидільних вальцях, бігунах мокрого помелу, вальцях тонкого помелу, у глиномішалках змішують із шамотом, на стрічкових пресах формують валюшку, висушують її в сушарках, подрібнюють на бігунах сухого помелу чи в ротаційних млинах, просівають і складують у бункерах.

На заводах невеликої продуктивності глину попередньо подрібнюють на стругачах, додають до неї шамот, масу висушують у сушильному барабані до вологості 6—8%, подрібнюють на бігунах сухого помелу чи в ротаційному млині, просівають на ситах-буратах і складують у бункерах. Такий спосіб підготовки маси не забезпечує постійну сполуку шихти, у результаті виготовлені плитки мають різну якість.

У фасадних плиток товщиною 7 і 10 мм у деяких випадках для кращого їхнього кріплення з розчином роблять пази глибиною 2— 3 мм у виді «ластівчиного хвоста». Для одержання цих пазів використовують штамп із гумовими кернами.

Для пресування рельєфних плиток використовують прес-форми зі збірними пуансонами, лицьова поверхня яких являє собою пластмасові кліше з негативним зображенням заданого рельєфу. Таке кліше виготовляють у такий спосіб. Зразок із заданим рельєфом роблять із пластиліну чи дерева з урахуванням усадки керамічної маси в процесі сушіння та випалу. Потім із нього знімають гіпсову негативну модель і виготовляють із гіпсу модель-позитив, що служить для виготовлення пластмасових кліше, що вставляються в пуансони.

Пуансон виготовляють у такий спосіб. На лицьовій поверхні сирого, не минуле загартування пуансона фрезерують коритце глибиною 6—10 мм і шириною крайки не більш 0,3—0,5 мм. У дні коритця фрезерують канавку зі злегка похилими стінками глибиною близько 10 мм і розміром 60 Х 30 мм, (для плитки розміром 125 Х 60 Х 8 мм). У цю канавку входить менша за розміром (20 Х 50 мм і завтовшки 6 — 8 мм) пластин-замок із зубцями по краях (для кращого зчеплення з пластмасою) і двома отворами з різьбленням. На тильній стороні пуансона проти цих отворів просвердлені два канали, у які проходять два гвинти з утопленими в тілі, пуансона з циліндричними голівками. Після виготовлення коритця, канавки та отворів для гвинтів, пуансон гартують.

Пластмасове кліше-негатив виготовляють у спеціальній пакет-формі, що складається з двох металевих пластин, що стягаються чотирма болтами. У рамку пакет форми встановлюють коритцем нагору пуансон із пластиною-замком. Коритце та канавку заповнюють свіжо приготовленою сирою пластмасою для виготовлення кліше, при цьому заливають також і металеву пластину-замок. На поверхню маси накладають гіпсову модель рельєфу.

Зібраний у такий спосіб пакет затискають болтами між металевими пластинами форми. Пакет-форму протягом 40—60 хв. нагрівають до температури 160—170°С, потім прохолоджують спочатку при кімнатній температурі, потім під струменем холодної води, після чого розбирають. Установивши пуансон лицьовою поверхнею нагору, обережно зрізують віджимки і видаляють зашпори і дрібні забруднення. Гвинти щільно притискають замок і кліше до тіла пуансона. Відгвинтивши гвинти, кліше можна вийняти та замінити його іншим, котрий відливають у цьому ж коритці.

При виготовленні плиток із складним рельєфним малюнком використовують також суцільнометалеві пуансони, на які рельєф наносять на металообробних верстатах із наступним доведенням вручну. При зборці прес-форми пуансон, що пресує лицьову сторону плитки, розташовують внизу, а той, що пресує тильну сторону, — нагорі.