Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ Властивості ПЦ 2009.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
200.7 Кб
Скачать

Лабораторна робота 3

ВПЛИВ ДОБАВКИ ГІПСУ НА ТЕРМІНИ тужавІНня

ЦЕМЕНТНОГО ТіСТа

Мета роботи - вивчити вплив різних дозувань гіпсу, що вводиться у цемент при помелі, на терміни його тужавіння.

Основні положення. Двоводний гіпс (СаSO4 2H2O) є основним регулятором швидкості тужавіння портландцементів і вводиться до їх складу при помелі у кількості 3...5%. Клінкер, мелений без гіпсу, характеризується дуже короткими термінами тужавіння. Суть впливу гіпсу полягає в утворенні на поверхні клінкерних зерен при змішуванні з водою плівок гідросульфоалюмінату кальцію 3CaОAl2O33CaSO431H2O, що сповільнюють на якийсь час взаємодію цементу з водою.

Прилади і матеріали: прилад Віка, ПСХ-2, кульовий млин, чаша для затворювання з лопаткою, мірний циліндр до 500 мл.

Хід роботи.

Для дослідження впливу добавок гіпсу на терміни тужавіння портландцементу готують серію цементів на клінкері, подрібненому до питомої поверхні 280...300 м2/кг, з різною кількістю двоводного гіпсу (наприклад, 0,1; 2; 2,5; 3; 3,5 і 4% від маси цементу у перерахуванні на SO3).

Для кожного складу визначають нормальну густоту і терміни тужавіння тіста.

Для виявлення оптимальних добавок двоводного гіпсу у залежності від мінералогічного складу клінкера досліди проводяться з використанням низькоалюмінатних клінкерів (наприклад, клінкер сульфатостійкого цементу) і клінкерів з підвищеним вмістом алюмінатів.

Результати досліджень представляють у виді графіка, відкладаючи на осі абсцис дозування добавок гіпсу (у перерахуванні на SO3), а на осі ординат - нормальну густоту, початок і кінець тужавіння окремо для кожного виду цементу.

Висновки по роботі.

Лабораторна робота 4

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ЦЕМЕНТНОГО ТіСТа НА ТЕРМІНИ

тужавІНня І ПОЯВу “хибного” тужавІння

ПРИ ВИКОРИСТАННІ ГАРЯЧОГО ЦЕМЕНТУ

Мета роботи - ознайомити студентів з явищем "хибного" тужавіння цементу і вивчити вплив температури на терміни тужавіння цементного тіста.

Основні положення. Нерідко на практиці зустрічаються цементи, що характеризуються явищем "хибного" тужавіння, тобто цемент при змішуванні з водою тужавіє майже негайно, але при наступному перемішуванні дає цементне тісто з нормальними термінами тужавіння, що твердне без втрати міцності. Це явище пояснюється наявністю напівводного або зневодненого гіпсу, що утворилися при помелі цементу при підвищених температурах (до 200ºС) чи при тривалому збереженні гарячого цементу в силосах. "Хибне" тужавіння проявляється інтенсивніше при підвищеному вмісті у цементі лугів.

Прилади і матеріали: сушильна шафа, прилад Віка, чаша для затворювання з лопаткою, мірний циліндр місткістю 500 мл, форми зразків-балочок 4х4х16 см.

Хід роботи.

Робота складається з двох частин. При виконанні першої частини готують тісто нормальної густоти на рядовому портландцементі і визначають терміни його тужавіння при кімнатній температурі, а також при 40, 60 і 80ºС.

Для проведення дослідів при підвищених температурах тісто в кільці приладу Віка поміщають у сушильні шафи при заданих температурах і витягають з них лише для занурення голки у тісто через кожні 5 хв до початку тужавіння і через 10...15 хв – після початку тужавіння.

На основі отриманих результатів будують графік, відкладаючи по осі абсцис температуру тіста, а по осі ординат - початок і кінець тужавіння.

Друга частина роботи полягає у визначенні "хибного" тужавіння у цементах, підданих впливу підвищених температур.

Для виконання роботи беруть рядовий портландцемент і нагрівають його у сушильній шафі протягом 1,5 год при температурах 100, 120, 140, 160 і 180ºС. Після охолодження відважують 600 г цементу, 600 г стандартного кварцового піску і 210 мл води (В/Ц=0,35). Цемент і пісок перемішують у чаші протягом 1,5 хв, потім додають воду і знову перемішують 1 хв без розтирання. Приготовлену суміш швидко вкладають у форму (балочки 4х4х16 см) і ущільнюють, постукуючи форму об поверхню стола. Надлишок розчинної суміші зрізають і форму з гладкою поверхнею переносять у прилад Віка з маточкою Тетмаєра. Приводять маточку у зіткнення з поверхнею розчину у центрі форми і вимірюють глибину його занурення у різних місцях через 3, 5, 8, 11 і 15 хв від моменту затворювання суміші. У цементі спостерігається "хибне" тужавіння, якщо при вимірюванні через 15 хв від початку затворювання суміші маточка опускається у розчин не більш ніж на 10 мм.

Після визначень розчин з форми викладають у чашу і повторно перемішують протягом 1 хв. Знову наповнюють форму розчинною сумішшю і вимірюють глибину занурення маточки через 1 хв і 45 хв від початку повторного перемішування. При цьому глибина занурення повинна бути приблизно однаковою.

Результати досліджень кожного цементу зображують графічно у координатах "час затворювання - глибина занурення маточки".

Висновки по роботі.