Лабораторна робота 3

ВПЛИВ ДОБАВКИ ГІПСУ НА ТЕРМІНИ тужавІНня

ЦЕМЕНТНОГО ТіСТа

Мета роботи - вивчити вплив різних дозувань гіпсу, що вводиться у цемент при помелі, на терміни його тужавіння.

Основні положення. Двоводний гіпс (СаSO₄ 2H₂O) є основним регулятором швидкості тужавіння портландцементів і вводиться до їх складу при помелі у кількості 3...5%. Клінкер, мелений без гіпсу, характеризується дуже короткими термінами тужавіння. Суть впливу гіпсу полягає в утворенні на поверхні клінкерних зерен при змішуванні з водою плівок гідросульфоалюмінату кальцію 3CaОAl₂O₃3CaSO₄31H₂O, що сповільнюють на якийсь час взаємодію цементу з водою.

Прилади і матеріали: прилад Віка, ПСХ-2, кульовий млин, чаша для затворювання з лопаткою, мірний циліндр до 500 мл.

Хід роботи.

Для дослідження впливу добавок гіпсу на терміни тужавіння портландцементу готують серію цементів на клінкері, подрібненому до питомої поверхні 280...300 м²/кг, з різною кількістю двоводного гіпсу (наприклад, 0,1; 2; 2,5; 3; 3,5 і 4% від маси цементу у перерахуванні на SO₃).

Для кожного складу визначають нормальну густоту і терміни тужавіння тіста.

Для виявлення оптимальних добавок двоводного гіпсу у залежності від мінералогічного складу клінкера досліди проводяться з використанням низькоалюмінатних клінкерів (наприклад, клінкер сульфатостійкого цементу) і клінкерів з підвищеним вмістом алюмінатів.

Результати досліджень представляють у виді графіка, відкладаючи на осі абсцис дозування добавок гіпсу (у перерахуванні на SO₃), а на осі ординат - нормальну густоту, початок і кінець тужавіння окремо для кожного виду цементу.

Висновки по роботі.

Лабораторна робота 4

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ЦЕМЕНТНОГО ТіСТа НА ТЕРМІНИ

тужавІНня І ПОЯВу “хибного” тужавІння

ПРИ ВИКОРИСТАННІ ГАРЯЧОГО ЦЕМЕНТУ

Мета роботи - ознайомити студентів з явищем "хибного" тужавіння цементу і вивчити вплив температури на терміни тужавіння цементного тіста.

Основні положення. Нерідко на практиці зустрічаються цементи, що характеризуються явищем "хибного" тужавіння, тобто цемент при змішуванні з водою тужавіє майже негайно, але при наступному перемішуванні дає цементне тісто з нормальними термінами тужавіння, що твердне без втрати міцності. Це явище пояснюється наявністю напівводного або зневодненого гіпсу, що утворилися при помелі цементу при підвищених температурах (до 200^ºС) чи при тривалому збереженні гарячого цементу в силосах. "Хибне" тужавіння проявляється інтенсивніше при підвищеному вмісті у цементі лугів.

Прилади і матеріали: сушильна шафа, прилад Віка, чаша для затворювання з лопаткою, мірний циліндр місткістю 500 мл, форми зразків-балочок 4х4х16 см.

Хід роботи.

Робота складається з двох частин. При виконанні першої частини готують тісто нормальної густоти на рядовому портландцементі і визначають терміни його тужавіння при кімнатній температурі, а також при 40, 60 і 80^ºС.

Для проведення дослідів при підвищених температурах тісто в кільці приладу Віка поміщають у сушильні шафи при заданих температурах і витягають з них лише для занурення голки у тісто через кожні 5 хв до початку тужавіння і через 10...15 хв – після початку тужавіння.

На основі отриманих результатів будують графік, відкладаючи по осі абсцис температуру тіста, а по осі ординат - початок і кінець тужавіння.

Друга частина роботи полягає у визначенні "хибного" тужавіння у цементах, підданих впливу підвищених температур.

Для виконання роботи беруть рядовий портландцемент і нагрівають його у сушильній шафі протягом 1,5 год при температурах 100, 120, 140, 160 і 180^ºС. Після охолодження відважують 600 г цементу, 600 г стандартного кварцового піску і 210 мл води (В/Ц=0,35). Цемент і пісок перемішують у чаші протягом 1,5 хв, потім додають воду і знову перемішують 1 хв без розтирання. Приготовлену суміш швидко вкладають у форму (балочки 4х4х16 см) і ущільнюють, постукуючи форму об поверхню стола. Надлишок розчинної суміші зрізають і форму з гладкою поверхнею переносять у прилад Віка з маточкою Тетмаєра. Приводять маточку у зіткнення з поверхнею розчину у центрі форми і вимірюють глибину його занурення у різних місцях через 3, 5, 8, 11 і 15 хв від моменту затворювання суміші. У цементі спостерігається "хибне" тужавіння, якщо при вимірюванні через 15 хв від початку затворювання суміші маточка опускається у розчин не більш ніж на 10 мм.

Після визначень розчин з форми викладають у чашу і повторно перемішують протягом 1 хв. Знову наповнюють форму розчинною сумішшю і вимірюють глибину занурення маточки через 1 хв і 45 хв від початку повторного перемішування. При цьому глибина занурення повинна бути приблизно однаковою.

Результати досліджень кожного цементу зображують графічно у координатах "час затворювання - глибина занурення маточки".

Висновки по роботі.