§ 5. Видавничий репертуар
Види Видавнича продукція років Української
і тематика державності вражає своєю розмаїтістю і
видань високими накладами. Попит на українську
книгу був настільки великим, що заняття цією справою ставало прибутковим. Статистичні дані також засвідчують цю тенденцію. Якщо 1917 року у Східній і Центральній Україні було видано 747 назв українських книг, то 1918 року — 1084. 1919 року, коли значну частину території України зайняли більшовики і білогвардійці, у світ вийшло лише 665 книг. Варто окреслити цю розмаїтість за видами видань у такій послідовності відносно попиту: » навчальна література для шкіл, вищих навчальних закладів та самоосвіти;
твори українських письменників-класиків, заборонені донедавна цензурою;
твори сучасних вітчизняних письменників та переклади зарубіжних класиків;
довідкова література (передусім двомовні термінологічні словники за галузями знань); !■;..
газетна і журнальна періодика; г;;
портрети, плакати;
листівки, відозви;
популярні видання з питань кооперації, економіки, сільського господарства.
Заходами видавництв "Всеувито", а згодом — "Книго-спілки", почалася реалізація видавничих проектів щодо видань творів українських і зарубіжних письменників-класиків, які вивчалися за новими програмами в школах. Скажімо, видавництво "Сяйво" конкретизувало цю ідею у власних серіях "Бібліотека української повісті", "Дешева бібліотека красного письменства", "Бібліотека всесвітньої літератури". Із значної кількості різножанрових новинок видавництва "Криниця", що на цей час уже мало й власну друкарню, варто виділити "Музичну бібліотеку" за редакцією О. Кошиця.
Забороінчіий радянською нладою критико-бібліографічний місячник "Книгарі."
Щодо фахової газетної і журнальної періодики, то тут варто найперше виділити критико-бібліографічний місячник "Книгарь", засновником і видавцем якого протягом 1917—1920 років був "Час". Про потребу й програмні цілі цього непов-
310
ВИДАВНИЧИЙ РУХ ДОНИ УМИ
Запитання і лаіиаіппі. Рекомендована література 31 1
ПРАКТИЧНА БІБЛІОТЕКА. Ч. 1
Як друкується книжку
СТАНИСЛАВА - КОЛОМИЯ 1921.
ОРЕСТ КУЗЬМА
управитель друкарні О. В. К.
Ш друкується
|
кн |
|
Зміст: |
1. 4. |
Історичний огляд. Манускрипт, Коректа. Добір ПИСЬМО, |
5. fi. N. |
Ілюстрування, Папір. Машини лруклрш Переплет. |
С Т А Н И С Л А В І В - к О Л О М И Я 1921. Няклало/е В-м „БИСТРИЦЯ''
увагу різноманіття термінологічних словників. Вийшли друком: вісім словників з правничої та адміністративної термінології, по чотири словники з медичних, фізико-математич-них та технічних наук, три — з природознавства та географії, два — з мовознавства, один — військової термінології.
Взірцем для такого активного словникотворення стало чотиритомне видання "Словаря української мови", який упорядкував з додаванням власного матеріалу Борис Грінчен-ко, узагальнюючи багаторічну працю доброї когорти справжніх ратаїв українського слова з редакції журналу "Київська старовина". Цей словник вийшов друком у Києві протягом 1907-1909 рокі в і на багато літ слугував для всіх, хто був при -четний до написання і видання книг, найповнішим зібранням і доступним тлумаченням на конкретних прикладах багатої української лексики.
Один ,ч перших підручникім з поліграфії д.иі українських ииданції! і редакторш — "Як друкується книжку'' Орсета Кузьми
торного в історії не лише видавничої справи, а й української культури в цілому видання найкраще зазначено в першому числі часопису, що побачив світ у вересні 1917 року: "...Виявляється справді пекуча потреба в спеціяльному періодичному органі, який би займався виключно справами видавництва, був би спокійним і безстороннім літописом нашого письменства і давав би змогу кожному, кому близькі інтереси нашої літературної творчості, бути в курсі цієї справи".
Словникові 3 найкращих набутків цього періоду варто
видання виділити словниковотворчу працю авторів
нової доби і видавців. Лише за два роки (1917-1919)
в Україні з'явилися значними накладами кілька десятків словників. Серед них — 15 російсько-українських, три — українсько-російських, що є переконливим підтвердженням думки, що за останні 200 років справа вживання української мови на рівні державного апарату, освіти, науки таки добре зрушила з місця. Привертає
Запитаний і завдання для самоконтролю : >
Чим пояснити відновлення цензури українського друкованого слова з початком Першої світової війни?
Назвіть найхарактерніші видання, здійснювані українськими видавцями в напівлегальних умовах до 1917року.
На яких засадах стали засновуватися українські видавництва нового типу напередодні постання нової України ? Поясніть це на прикладі конкретного видавництва.
Якою була причина появи в Москві книги "Українське питання "та яке її значення в минулому і тепер?
Охарактеризуйте початкову структуру українського книговидання на етапі становлення вперше в легальних умовах.
Хто були засновники українських видавництв періоду 1917— 1920 років?
Дайте коротку характеристику політики урядів Центральної Ради, Гетьманату і Директорії щодо видавничої справи.
Якою була законодавча база українських урядів у питаннях друку?
Чому центром книговидання в Україні з початку 1919року стає Кам 'янець-Подільський ?
Що вам відомо про Фонд українських видавництв 1919 року?
Яким був видавничий репертуар доби визвольних змагань українського народу?
Яке місце в історії української видавничої справи посідає часопис "Друкарь"?
312
ІЯ1ДЛНІІІ1ЧИИ РУХДОЬИ МІР
Рекомендована література до теми
Грицак Є. З історії книжкового руху на Великій Україні: 1917— 1922//Літературно-науковий вістник. — 1923. — Кн. IX і X.
Биковськиіі J]. Книгарні, бібліотеки, академія: Спомини. — Мюнхен-Денвер, 1971.— 180 с.
Ківшар Т. Український книжковий pvx як історичне явище (1917-1923).- к.: Логос, 1996.-344 с
Левчук О. Книгоспілка: Становлення кооперативного книговидання в Україні. — К.: 2001. — 158 с
Миронюк Д. Видавнича діяльність редакції журналу "Украинская жизнь" < 1912—1917) //Друкарство. — 2003. — № 2. -С. 92-95.
Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. — К.: Україна, 1994. — 420 с
Сірий Ю. \:$ спогадів про українські видавництва / УВАН. Серія: книгознавство. — Аусбург (Німеччина), 1949. — 28 с
Скоропадськии Павло. Спогади. — К.-Філадельфія, 1995. — С 232.
Скрипник Т. Висвітлення розвитку вітчизняного друкарства в 1917—1920 pp. (за матеріалами часопису "Друкарь") // Вісник Книжкової палати. -- 1998. — С. 30-32.
Тимошик Л?. Про українське питання — з болем і надією // Берегиня. — 1996. — №3-4. - С 64-77.
Українську питання / Пер. з рос, упоряд., передм., та приміт. М. Тимошика. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. — 220 с
Шевельов /0. Українська мова в першій половині XX століття: стан і статус. -. Нью-Йорк, 1987. - 260 с