§ 3. Ствердження друкаретва як чинник кардинальних :шін в організації редакційно-видавничої справи

Як випливає з попереднього параграфа, Йоган Гутенберг помер у злиднях і фактичному забутті сучасниками. Такою, мабуть, є доля багатьох геніїв, талановитих, принципових і чесних особистостей, заслуги яких, за свідченням тієї ж історії, поціновуються суспільством, на жаль, лише після завершення їхнього земного життя.

По смерті першодрукаря залишилися його дивовижні витвори, а ще — учні, послідовники, які після погрому в Майнці розійшлися по всіх краях, стверджуючи і примножуючи силу дітища свого Учителя. Цікаво, що одним з перших відновив Гутенбергову друкарню у Страсбурзі його учень Йоган Ментель, де незабаром видрукував справжні книжкові фоліанти — велику за розмірами Біблію латинською мовою, а також твори світських авторів, з-поміж яких — Вергілія.

Поширення За даними "New Encyclopedia" Функа і

друкарства Вагнала (США), лише протягом першого

в Європі півстоліття від часу виходу в світ Гутенбер-

гового першодруку (1450-1500 роки) в світі було видруковано способом, запропонованим німецьким винахідником, понад шість тисяч назв книг. А за підрахунками російського дослідника В. Люблінського, загальний наклад таких видань за цей період міг сягнути 12 млн примірників ("На заре книгопечатания". Ленінград, 1959). Звичайно, що найшвидше нова справа пускала корені в країнах, що межували з Німеччиною. Наведена нижче таблиця наочно демонструє темпи та географію покриття великих і малих європейських міст друкарнями протягом другої половини XV століття.

Крупним центром випуску і світової торгівлі книгами стала до кінця XV століття, скажімо, італійська Венеція. Перший друкарський прес було тут встановлено 1469 року, і вже До 1500 року в місті нараховувалося понад 400 друкаргв. З ^ЦІЄі кількості варто згадати імена братів Йогана та Вінделі-

ПК

початий друкарства її світі

Ствердження друкарства в Свроні і світі

119

Кількість міст, Кількість

Країна Рік заснування _де працювали друкарень у цих

друкарств друкарні містах

Німеччина	1450	75	201
Італія	1464	74	586
Франція	1470	40	157
Голландія	1473	21	66
Іспанія	1474 •	32	77
Англія	1480	4	12

на Спірів. Так, протягом лише одного року (1476) вони надрукували 17 назв книг, з-поміж яких — "Божественна комедія" Данте, "Сонети" Петрарки.

Наведений приклад спростовує поширену раніше тезу, шо в перші десятиліття свого існування західноєвропейське друкарство "працювало" виключно на релігійні потреби. Справді, друкарі країн Північної Європи випускали переважно Біблії, Псалтирі, Молитовники. Проте епоха Просвітництва внесла свої корективи не лише в роботу майстрів пензля, скульпторів, архітекторів, а й друкарів. Італійці, скажімо, друкували здебільшого твори римських та грецьких класиків, оповідання світських письменників сучасності. З'явилися такі види друкованої літератури як памфлет, полемічний трактат, відозва.

Відмінності Відомо: щоб надрукувати якийсь текст на

технології будь-якому матеріалі, потрібно мати під

друкарства руками кілька складних за конструкцією

на Заході і рецептурою виготовлення засобів:

і Сході • шрифт (вирізаний з дерева чи вилитий

з металу); • кольорову суміш (чорнило, фарбу), здатну змащувати літери, а відтак залишати їх відбиток на папері, пергаменті, папірусі, тканині;

• самі ці матеріали;

• прилад для нанесення фарби;

• форму для впорядкованого розміщення шрифтового матеріалу;

• прилад для притискування паперу до форми.

Маючи такі засоби, можна розробляти і вдосконалювати свою технологію. Та, яка була запропонована Йоганом Гутенбергом, дещо відрізнялася від технології друкарів Близького і Далекого Сходу.

Які ці відмінності?

92

По-перше, у способі закріплення перевернутих літер. У Китаї їх утримували шнурками, перепущеними через спеціальні отвори кожної літери, або ж глиною. Європейці досягнули такої техніки лиття літер, що

ВОНИ СТИСКувалиСЯ ПО боках за Ручний друкарський нерстат

допомогою пресів у межах металевого лотка формату заданої сторінки. Така технологія вимагала особливої філігранності передусім у виготовленні шрифтів. Якщо якась буква була більшою, або меншою від сусідніх бодай на частку міліметра, така матриця могла розсипатися у процесі її наповнення і фіксації. Коли ж її вдавалося все ж утримати під час виготовлення відбитків, ширина текстових шпальт виходила нерівною.

По-друге, у способі одержання відбитків. На Сході папір притискували до форми вручну за допомогою плоских дерев'яних заготовок, у Європі для цього вже використовували прес на зразок такого, який поширювався у виноробстві.

По-третє, у рецептурі виготовлення фарб. Східні друкарі барвники розчиняли у воді, тоді як у Західній Європі від самого початку для розведення фарби брали олійну основу. За такої умови текстові відбитки не "вигорали" від часу, а виявляли здатність протягом століть не змінювати відтінків свого кольору.

Противники Незважаючи на те, що після винаходу Гу-

Друкарства тенберга Західна Європа швидко вкрилася

цілою мережею досі небачених специфічних цехів і підприємств, продукт, який

120

ПОЧАТИМ ДРУКАРСТВА 15 СІЯТІ

і'|)ДЖРііия друкарства п Сиропі і світі

121

виходив звідти, — друковану книгу — не скрізь і не завжди зустрічали прихильно. Наведемо кілька промовистих історичних прикладів.

1485рік. Німеччина. Архиєпископ-курфюст міста Майнца, де зародилося друкарство, звернувся до магістрату Франк-фурта-на-Майні з вимогою суворого контролю всіх книжок, привезених до цього міста на ярмарок, і негайного вилучення та знищення тих, які, на думку архієпископа, мали підозрілий зміст. Як результат, незабаром у цих містах були створені спеціальні органи, які піддавали суворій перевірці усі книги, що друкувалися там чи завозилися для продажу. Це були прототипи перших у Європі цензурних комітетів, які згодом почали виникати й в інших містах Європи. А першим цензурним циркуляром майнцького архієпископа стала заборона друкувати Біблії народною, так званою живою, мовою.

Кінець XVстоліття. Франція. У Парижі серед міщан поширюються друковані листівки, в яких критикуються дії матері майбутнього короля Франції Людовіка XIV Антуанети Австрійської та її радника кардинала Мазаріні. Зокрема, найбільші заворушення викликали дві брошури, випущені майже одночасно в двох різних друкарнях столиці Франції. Архівні матеріали зберегли ім'я одного з цих друкарів — Мар-ло — та назву його брошури — "Охоронець постелі королеви". Начальникові таємної поліції Ла Турнелю швидко вдалося розшукати двох друкарів і арештувати. Другого дня вони були засуджені до страти через повішення. Вирок мав виконуватися неподалік тодішньої королівської резиденції — Лувру — публічно, на очах тисяч парижан. На одного з друкарів уже було накинено зашморг, як раптом він голосно звернувся до натовпу: надруковані в брошурі вірші стосуються не королеви, а ненависного парижанам Мазаріні. Повіривши словам друкаря, розлючений натовп враз змів охорону, кинувся до шибениці й звільнив з-під рук катів сміливих друкарів.

1566 рік. Росія. Перша друкована книга в цій країні — "Апостол", випущений у світ 1564 року російським першодрукарем Іваном Федоровим, розлючує не лише тамтешніх релі-гійників, а й боярську верхівку. Друкар звинувачується в єретицтві. Однієї ночі сп'янілий натовп спалює друкарню Федорова, а його самого разом з помічником Петром Мсти-славцем назавжди вигонить з Москви. Пізніше, через десять

років, сам Іван Федоров у післямові до львівського "Апостола" назве причину свого вигнання з Москви: "Зависть и ненависть (оть многіхь началь-никъ и священноначальникъ, и учитель), сія убо насъ от земля и отечества, и от рода нашего изгна, и в ины страны незнаемы пресели".

Всі мінський друкар Ьрсполс, страчений завойовниками :іа випуск листівок із закликом до народу захистити Иітчизну

Кінець XVстоліття. Близький Схід. Духовні провідники ісламської релігії забороняють будь-де і будь-кому в мусульманському світі друкувати книги. Ця заборона, як відомо, діяла аж до XIX століття.

1671 рік. США. Історією збережений один цікавий документ, в якому зафіксовано "філософські" міркування губернатора американського штату Вірджинія Томаса Берклея з приводу "шкоди" друкарень. Це — фрагмент офіційного листа губернатора, надісланого ним до Лондона 1671 року¹: "Дякуючи Богові, у нас тут немає ані вільних шкіл, ані друкарень і, сподіваюся, що так буде ще довго. Наука породила на світ лише непослух, єретицтво та сектанство, а друкарство було слугою всіх цих страхіть. (Виділення авт. — М. Т.) Нехай береже нас Бог від того й другого!"

Кінець XVIII століття. Бельгія. Молодий підприємець Бре-полс засновує в маленькому бельгійському містечку Турнаут друкарню, основним видом діяльності якої є випуск у світ гральних карт. Одначе під час чергової спроби французів підкорити його країну молодий друкар зупиняє картярське виробництво й організовує випуск листівок із закликом до

Друкарство в Америці виникло значно пізніше від Європи. 1628 року слюсар за фахом Стівен Бей, прибувши до Массачусетса, виготовив так званий Кембриджський прес, яким і започатковано було тамтешнє друкарство. Через десять літ на цьому обладнанні було віддруковано значним накладом "Клятву вільної людини", а згодом — повну "Книгу Псалмів".

122

ІІОЧЛТКИ ДІ'УКЛІ'СТВЛ В СВІТІ

(/гін'|>дж°іііія друкарства в Сиропі і гніті

123

народу захистити Вітчизну. Саме це викликало ентузіазм у бельгійців, що дало змогу не допустити на свої землі завойовників. І саме це стало причиною страти молодого друкаря під час чергового переможного наступу французів, що стався через деякий час.

Отож, противниками поширення друкарської справи на зорі його виникнення були:

/. Релігійні кола

Раніше створення й поширення релігійних текстів через рукописні книги вважалося винятковою прерогативою монастирів, які не могли не перебувати під контролем церкви. Активне поширення друкарства, перетворення його в рід занять значної кількості світських людей зробило майже неможливим контроль за змістом релігійної літератури. Крім того, новий спосіб множення книг спонукав до появи нових жанрів і нових тем, з-поміж яких — полемічні твори, памфлети, які викликали найбільше занепокоєння в релігійних колах. Тому спроби приборкати друкарів, обмежити їхню діяльність, спрямувати у вузьке русло релігійних потреб виглядають закономірними.

2. Світська влада

Причини незадоволення владною верхівкою становленням друкарства були здебільшого такими, як і в першому випадку. Вельможі та їхні прислужники, переважно з числа диктаторів або невігласів, швидко переконалася в силі і небезпеці друкованого слова. Особливо, якщо воно не було підконтрольним і йшло врозріз з їхніми інтересами. Тому поява перших друкованих текстів, що були владі невгодними, призвела до масових і жорстоких санкцій проти друкарів.

3. Творці й прихильники рукописної книги

З виникненням і поширенням друкарства рукописна кни га не відходить відразу на задній план. Навпаки, вона певний час активно розвивається, знекровлюючись, щоправда, у нерівній конкуренції зі своєю новоствореною посестрою. Рукописання, як і друкарство, особливо в епоху Просвіт ництва, стало для значної частини людей формою бізнесу: продажна ціна рукописних книг була значно вищою від дру кованих. Тому майстри-каліграфи й численні представни ки їхніх цехів чинили на початку справжній опір своїм но вим конкурентам. ..,,, ,

Значення Нині, з висоти кількох столітьтріумфаль-

друкарстка: ного ходу планетою Земля друкарського

редакційно- винаходу, важко переоцінити його значен-

видавничий ^ня Для цивілізайційного поступу людства.

аспект Раптове вторгнення техніки в царину духу

кардинально змінило напрямок розвитку і матеріального виробництва в цілому, і матеріальної культури зокрема. У відкритті Йогана Гутенберга, звичайно ж, було більше позитивів на противагу тим обмеженим застереженням, про які йшлося вище.

Маємо тут справу з цілим рядом значеннєвих аспектів, які потребують ґрунтовного розгляду, але в цьому контексті їх варто лише окреслити: економічних, культурно-історичних, політичних, соціальних, наукових, мистецтвознавчих, мовних.

Змістове наповнення кожного з них можна легко зробити, розмірковуючи, скажімо, над цими влучними висловлюваннями видатних мужів різних епох і країн:

Академік В. Вернадський:

"Книгодрукування виявилося тим могутнім знаряддям, яке зберегло думку особи, збільшило її силу стократ... Ми можемо і повинні починати історію нашого наукового світогляду з відкриття книгодрукування".

Франсуа Рабле:

"Нині входу вишукане і вправне тиснення, винайдене в мій час за навіюванням Бога, тоді як гармати були вигадані за спонукою диявола".

Стефан Цвейг:

"Ні одному джерелу енергії не вдалося створити такого світла, який випромінює іноді маленький томик, і ніколи електричний струм не володітиме такою силою, якою володіє електрика, закладена удрукованому слові".

Віктор Гюго:

"Винайдення друкарства — видатна історична подія. У ній — зародок усіх революцій. Вона є зовсім іншим засобом вираження людської думки; мислення набуває нової форми, відкинувши стару... Воістину, друкарство — це та ж споруда, яка росте вгору нескінченними спіралями; у ньому таке ж переплетення мов, невпинна діяльність, невтомна

124

НОЧЛТКИ ДРУКЛРСТНЛ IS С.ШТІ

:}ііііитіііііія і :ші)длііііи. Рекомендована література

125

праця, завзяте змагання всього людства; в ньому — обітова-ний притулок для думки на випадок нового всесвітнього потопу, нового нашестя варварів. Це друга Вавілонська вежа роду людського".

У контексті ж редакційно-видавничої справи значення запровадження нового способу творення і множення текстів полягає в наступному:

1. Друкарство розпочало переломну добу в бутті книги.

2. На відміну від рукописного книготворення тут поступово здійснюється спеціалізація працівників на окремих етапах підготовки і друкування книги, що пізніше призвело до відокремлення видавничих та друкарських процесів і паралельного розвитку двох взаємно залежних, але самостійних підрозділів — видавництв і друкарень.

3. Із збільшенням обсягу книговидань від друкарень поступово відокремлюються допоміжні виробничі підрозділи, які згодом розростаються в цілі підприємства, працюючи з друкарями за угодою, — словолитні, палітурні, граверні майстерні, папірні.

4. Відбулося спрощення і скорочення процесу книгови-робництва, здешевлення його вартості.

5. Закладалися нові принципи редагування і виправлення текстів.

6. З'явилися спеціальні видання, адресовані для редакторів, коректорів, правщиків.

7. Започатковувалися елементи одності, уніфікації (висловлюючись сучасною термінологією, стандартизації) тексту.

8. Окреслювалася типова для наслідування зовнішня конструкція і внутрішня структура друкованого продукту.

9. Утвердилися нові засади видавничої естетики.

10. Прискорився процес оформлення і ствердження правопису тієї чи іншої мови.

11. Виникла необхідність у підготовці кадрів друкарів і редакторів.

12. Слідом за творенням книг друкарство спонукало виникнення періодичних друкованих органів, а відтак і становлення журналістики і як однієї з форм суспільно-політичної діяльності, і як професії.

Запитання і закдання для самоконтролю

Назвіть суспільно-політичні й економічні передумови виникнення друкарства.

Яким чином друкувалися тексти до появи рухомих літер?

Назвіть випадки використання штампів і печаток напередодні виникнення друкарства.

Що таке ксилографія ?

Чим відрізняється метод набиття візерунків від ксилографічного способу множення текстів?

Якою є роль китайських винахідників у поширенні не рукописного способу множення текстів?

В чому полягає специфіка перших китайських друків?

Назвіть переваги й недоліки вирізьблення на дереворитах текстів та ілюстрацій з метою їх тиражування.

Чи можна вважати Фестський диск першим у світі друкованим текстом ? Якщо так, то чому?

Завдяки якому винаходу ввійшов в історію видавничої справи китаєць Бі Шен ? Чому цей винахід не прижився на Далекому Сході?

Якою є Ваша думка щодо дискусій учених з приводу першості в історії друкарства Лауренса Костера та Йогана Гутенберга?

Коротко охарактеризуйте друкарську діяльність Лауренса Костера.

Де й коли Й. Гутенберг змайстрував перший друкарський верстат ?

В чому полягали "Гутенбергові нещастя "?

Коротко охарактеризуйте книжкові шедеври Йогана Гутенберга.

Як ширилася в Європі друкарська справа після смерті першодрукаря ?

Які матеріали і засоби потрібні були давнім майстрам для друку?

Чи були відмінності в технології друкарства, запровадженого в Західній Європі й на Близькому та Далекому Сході? Якщо так, то які?

Назвіть чинники, які стримували розвиток друкарства у XV— XVIII століттях:

Значення друкарства в контексті цивілізаційного поступу людства.

Значення друкарства в контексті розвитку редакційно-видавничої справи.