
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду ( див. Рис. 1)
- •Контрольні питання
- •Методика проведення досліду
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Методика проведення досліду
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Методика проведення досліду (рис. 7)
- •Методика проведення досліду (див. Рис. 8)
- •Методика проведення досліду (рис. 1)
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9 Визначення кількості залишкової (зв’язаної) води в породі
- •Необхідні прилади та реактиви
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Опис установки
- •Методика проведення досліду
- •Опис установки
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна работа № 13 Методи визначення хімічного складу пластових вод
- •Хід визначення
- •Хід визначання
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Хід визначення
- •Література
- •Додатки Додаток а Основні літерні позначення
- •Додаток б Формули для перерахунку в’язкості в умовних одиницях у в’язкість кінематичну
- •36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
Додатки Додаток а Основні літерні позначення
т – пористість;
Vо і Vз – об’єми зразка і зерен;
Р1 – маса запарафіненого зразка;
Р2 – маса сухого зразка;
Р3 – маса зразка без парафінової оболонки;
ρп та ρв – щільність води і парафіну;
Р1 – маса сухих частинок;
Р" – маса пікнометра з водою і частинками;
Р' – маса пікнометра, заповненого водою (без породи);
та – абсолютна пористість;
R' і R – радіуси кривизни менісків глобул у звуженій і розширеній частинах каналу;
Qж – витрата рідини через пористе середовище, см3/с;
µж – динамічна в’язкість рідини, мПа·с;
F – площа фільтрації пористого середовища, см2;
l – довжина пористого середовища, см;
p1 та p2 – перепад тиску, МПа;
ρн і ρв – перепад тиску між зовнішньою і внутрішньою поверхнями кільцевого зразка, МПа;
rн та rв – зовнішній і внутрішній радіуси кільця, м;
h – висота циліндра, см;
Q б – витрата газу, зміряна на виході із зразка при барометричному тиску рб;
Δр – падіння тиску пласта, Па;
βп1 – коефіцієнт стисливості пор, 1/Па
k – проникність;
σ – поверхневий натяг на межах фаз;
grad p │ – модуль градієнта тиску;
k´н(Sн), k´в(Sн) – відносна фазова проникність для нафти і води;
Sн – нафтонасиченість;
а, b, c, d, а1, b1, с1, d1 – коефіцієнти, які визначаються за даними розшифрування фактичних кривих фазової проникності;
Q – об’ємна витрата рідини, см3/с;
µ – в’язкість рідини в пуазах (пуаз дорівнює дина сек/см2);
L – довжина зразка, см;
F – площа поперечного перетину зразка (керна), см2;
Δр – різниця тиску, дина/см2;
Т – звивистість порових каналів;
Q – кіломолей повітря, протікаючих через 1 м2 перетину пористого середовища завтовшки Δх (в м) за одиницю при перепаді тиску Δр, 1Па;
М – відносна молекулярна маса повітря, кг/кмоль;
– об’єм
рідини, що міститься в порах;
– об’єм
пор;
ρ – щільність СО2 при температурі й барометричному тиску, г/см3;
Р – маса зразка, що брав участь у реакції, г;
Sв – коефіцієнт водонасиченості;
VB – об’єм води в зразку породи;
Sн – коефіцієнт нафтонасиченості;
Vн – об’єм нафти в зразку породи;
Vi – об’єм пор зразка.
– гірський
тиск;
р – тиск пласта;
,
βп
і βт
–
коефіцієнти стисливості породи, пор та
твердої фази, Па-1;
;Vп
;Vт
–
об’єми
зовнішнього скелета породи, пор і твердої
фази;
с – питома теплоємність, Дж/кг.град;
Q – кількість тепла, необхідна для підвищення температури з t1 до t, Дж;
Рм – маса породи, кг;
Q – кількість тепла, що проходить через тіло за час Δτ,Дж;
l – довжина тіла, м;
S – площа торця тіла, м2;
Δt – різниця температур на кінцях тіла, °C;
а – температуропровідність, м2/с.
Алкани С1 – С4 – газоподібні; С5 – С1б – рідкі й вище C16 – тверді (парафіни);
рпл – початковий тиск пласта в певній точці покладу, aт;
Н – глибина свердловини або глибина залягання покладу, м;
Γ – питома вага рідини, що заповнює свердловину;
α – коефіцієнт, що враховує ступінь відхилення тиску в пласті від гідростатичного тиску;
ру – тиск на гирлі в затрубному просторі, aт;
е – основа натуральних логарифмів (е приблизно дорівнює 2,718);
γ r – відносна питома вага газу за повітрям (питома вага повітря дорівнює 1);
L – глибина підвіски труб (глибина свердловини), м;
γсp – середня питома вага стовпа рідини висотою ∆Н, г/см3;
Рб – тиск на буфері (біля гирла) закритої водяної свердловини, aт;
γ b – питома вага води;
рв – тиск стовпа води, am;
рн – тиск стовпа нафти, am;
*hB – наведений натиск за водою, м;
*hn – наведений напір за нафтою, м;
а – невідомий стовп води, еквівалентний відомому стовпу нафти, решта величин відома;
t1 – температура, заміряна на заданій глибині Н, м;
t2 – середньорічна температура повітря в місці вимірювання;
f – сила поверхневого натягнення, динах;
l – довжина контура поверхні рідини;
ркaп – додаткомвий капілярний тиск, дина/см2;
g – прискорення сили тяжіння (g = 9,81 см/с2);
h – висота капілярного підйому рідини, см;
Q – кількість теплоти, яка виділилась при згоранні (включаючи теплоту, котра витрачена на випаровування води), Дж.
Р – абсолютний тиск газу, Н/м2;
V – об’єм газу, м3;
т – маса газу, кг;
R – газова постійна, дж/кг·град;
Т – абсолютна температура газу в градусах Кельвіна;
–
щільність,
г/см3;
°Ве – солоність у градусах Боме;
–
коефіцієнт
стисливості води з газонасиченістю;
–
коефіцієнт
стисливості чистої води;
і
– мольні долі компонента в газовій та
рідкій фазах;
аі – коефіцієнт Сєченова, що характеризує вплив солі на розчинність і-того газового компонента;
n – концентрація розчиненої в воді солі, моль/л;
– мольна
доля газового компонента, воді;
Кі – константа рівноваги в мінералізованій воді;
–
молярна
концентрація і-того
компонента в газовій фазі;
Nі – концентрація і-того компонента в системі;
V – число кіломолів (у частках одиниці) вуглеводнів системи, що зна-ходяться в газовій фазі;
–
константа
рівноваги і-того
компонента;
рн – тиск насичення, МПа;
Ст – газовий чинник, м3/м3;
– уміст
у газі азоту і метану, %;
– зміна
об’єму
нафти при зміні тиску й ін.;
ρнта ρсеп.н – щільність нафти пласта й сепарованої нафти, кг/м;
–
об’ємний
уміст розчиненого газу в нафті пласта,
м3/м3;
ρг – відносна щільність газу;
b – об’ємний коефіцієнт;
γ – деформація (зрушення) шарів за час t;
τ – дотична напруга;
–
динамічна
напруга зсуву;
–
пластична
в’язкість,
незалежна від швидкості зрушення і
дорівнює кутовому коефіцієнту лінійної
частини залежності
;
К – міра консистенції рідини (зі зростанням в’язкості величина К зростає);
,
й
– щільність води, нафти і породи;
,
і
–
об’єми
відігнаної води, нафти й об’єм
зразка породи;
Р2 і Р2' – маси зразка до і після екстрагування у приладі ЛП-4 і після висушування;
т – пористість зразка.
– об’єм
газу при тиску
;
– об’єм
газу при тиску
К – показник адіабати;
ср і су – питомі теплоємності газу при постійних тиску й об’ємі;
–
початковий
питомий об’єм
газу при t
= 0
°С;
– об’єм
газу при температурі t;
– температурний
коефіцієнт об’ємного розширення газу;
– температурний
коефіцієнт підвищення тиску;
Т – термодинамічна температура газу;
і
–
час витікання рівних об’ємів
газу;
–
кількість
і-го
компонента, розчиненого в рідині;
Ni – концентрація і-го компонента врозчині;
рі – парціальний тиск і-го компонента в газовій фазі;
α1 – коефіцієнт розчинності і-го компонента;
р – тиск, Па;
n – кількість газу в кмолях;
R – універсальная газова постійна;
Т – термодинамічна температура;
d – молярна щільність;
параметри А0, В0,, а, b, c, α й γ – величини, постійні для індивідуальних речовин;
–
коефіцієнт
стисливості;
і
– летючість при тиску р1
та
р2.
p1 – зовнішній тиск на контакті при радіусі кривизни;
р2 – тиск усередині газової бульбашки;
р3 – зовнішній тиск на контакті при радіусі кривизни;
∆ркап – різниця при великих тисках великої кількості бульбашок.
s – сумарна поверхня двох фаз;