Методика проведення досліду

Для проведення досліду використовується проба нафти (газоконденсату) пласта або їх рекомбінована проба. Перед проведенням досліду бомба РVТ-1 вакуумується, і потім в неї подається певна кількість досліджуваної рідини (нафта, газоконденсат). Туди ж із балона подається стислий газ. Закривши верхній вентиль бомби РVТ-1, проводять розгойдування бомби. При цьому тиск у бомбі зменшуватиметься через розчинність газу в рідині. Після закінчення розчинення газу в рідині бомба з’єднується з пресом 2 і тиск у бомбі піднімається вище за тиск насичення на 20 – 20 атм (2 – 3 МПа) шляхом подачі масла в бомбу. Потім, витримавши систему в течію 5 – 1 хвилин у спокої, починаємо ступінчасто знижувати тиск (по 5 або 10 атм) та при цьому фіксуємо свідчення манометра 3 (тиск) й преса 2 (об’єм). Знімається 8 – 10 точок, після чого будується залежність V = V(Р) між тиском і приростом об’єму рідини в результаті зниження тиску. Результати досліду записують у таблицю 11.

Таблиця 11 – Результати досліду

Номер досліду	Показання манометра Р, МПа	Показання преса V, м3	Приріст об’єму ΔV, м3	Тиск насичення Рнас, МПа
1	2	3	4	5

Після цього графічно визначають тиск насичення. Для цього до кривої V=V(P) проводять дві дотичні лінії, й точка їх перетину буде збігатися з тиском насичення.

Контрольні питання

1. Що розуміють під тиском насичення нафти газом і під коефіцієнтом стисливості нафти? Вкажіть одиницю вимірювання цих параметрів нафти пласта.

2. Від яких чинників залежить величина тиску насичення газом і коефіцієнта стисливості нафти?

3. У яких межах змінюється величина тиску насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості пластів нафт на родовищах Башкирії та Татарії?

4. Поясніть використання показань про тиск насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості нафти на практиці.

5. Перерахуйте послідовність операцій із визначення тиску насичення нафти газом.

6. Чому необхідне перемішування нафти в порожнині преса і її термостатування при визначенні тиску насичення?

Лабораторна робота №9 Визначення кількості залишкової (зв’язаної) води в породі

Мета роботи: вивчення приладів і методології проведення досліду за визначенням залишкової води в породі.

Необхідні прилади та реактиви

1. Апарат Діна і Старка або Закса.

2. Електрична плитка з терморегулятором.

3. Зразок породи (керн).

4. Розчинник – толуол або гас.

Прилад Діна і Старка (рис. 14, а) для визначення вмісту води складається з холодильника 1; пастки, що калібрується, 2 та круглодонної колби 3.

Прилад ЛП-4 (Закса) для визначення нафто-, водо- й газоконденсатності порід складається з холодильника 1, пастки 2, воронки Шотта 3 і колби з розчинників (рис. 14, б).

Рисунок 14 – Пристрої Діна і Старка

Загальні поняття

В аналізі кернів зазвичай визначається сумарна кількість нафти і залишкової води без кількісного оцінювання різних їх видів. Для кількісного оцінювання вмісту флюїдів у порах гірських порід використовуються коефіцієнти нафтогазоводонасиченості.

Коефіцієнтом нафтонасиченості кернів називається відношення об’єму нафти в зразку породи до сумарного об’єму пор у цьому ж зразку.

Коефіцієнтом водонасиченості називається відношення об’єму води в зразку породи до сумарного об’єму пор у цьому ж зразку.

Коефіцієнтом газонасиченості називається вміст газу за умов (тиску і температури пласта) пластів в одиниці об’єму пор.

Коефіцієнти нафтоводонасиченості порід визначають різними методами (хлоридним, електропровідності, напівпроникних мембран, центрифугування). Найбільш достовірні результати отримують при застосуванні методу екстрагування порід на апаратах Закса або на приладах Діна і Старка, Сокслета.