7. Припинення зобов’язань, крім виконання.

Нормальним способом припинення зобов'язань ста­вало їх виконання. Але зустрічалися і винятки: новація; залік; смерть однієї з сторін в зобов'язанні, тісно пов’язана з особою кредитора або боржника; випадкова не­можливість виконання зобов'язання.

Новація – це договір, який відміняє раніше існуюче зобов'язання і породжує нове.

Вона укладається з метою погашення раніше дійсного зобов'язання та містить пе­вний новий елемент в порівнянні з первісним зобов'я­занням.

Можливі два типи новацій.

Зміна підстави договору – наприклад, борг з позики перетворюється на борг з купівлі-продажу (неспроможний боржник замість повернення певної суми зобов'язується передати креди­тору уже певну власну річ, як при купівлі-продажу).

Зміна змісту договору - наприклад, річ передана у винайм, оголошується річчю, даною в позичку (креди­тор змилувався над боржником і погодився вважати оплатну угоду безоплатною, сам предмет договору під­лягає поверненню). Якщо змінюються сторони, це уже цесія, тобто, перевід боргу.

Залік (compensatio) – взаємне зарахування зустрічних вимог.

Для того, щоб залік відповідав вимогам приват­ного законодавства, необхідне поєднання чотирьох умов:

а) вимоги – зустрічні;

б) вони дійсні;

в) однорідні

г) «зрілі», тобто, по обом настає строк платежу;

д) безспірні.

Смерть однієї з осіб не припиняє зобов'язання – на спадкоємців переходять як активи, так і пасиви – уся сукупність прав і боргів померлого.

Не переходять у спадщину борги, які випливають з деліктів (наприклад, штраф за спричинену образу), якщо тільки такий делікт не збагатив спадкоємців (померлий злодій передав у спадщину украдене). За сам делікт збагачені спадкоємці відповідальності не несуть (злодій, згідно норм приватного права виплачував штраф, кратний розміру украде­ного, – в залежності від обставин крадіжки 2-3 чи 4 вар­тості), але украдену річ (гроші) були зобов'язані по­вернути.

Список літератури для самостійної роботи.

1. Бартошек М. Римское право (понятие, термины, определения). - М, 1984.

2. Гіжевський В.К., Трофанчук Г.І. Основи римського цивільного права.-К., 2000.

3. Гриценко С.П. Латинська мова й основи римського права. – К., 2006.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. - М, 1997.

5. Макарчук В.С. Основи римського приватного права. - К., 2000.

6. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. - К.. 1997.

7. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право. Підручник. – К.: Юрінком Інтер. – 2006 8. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права. Курс лекцій. – К., 2000.

9 Черниловський З.М. Римское частное право. Елементарний курс. – М., 2000.

10. Методичні вказівки та завдання до проведення практичних та семінарських занять з курсу “Основи римського права” усіх форм навчання. . – Суми: Вид-во СумДУ, 2006.-17с.

11. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни “Основи римського цивільного права” усіх форм навчання – Суми: Видавництво СумДУ, 2007.- 20с