
- •Збірник задач
- •З теорії ймовірностей та математичної статистики
- •Навчальний посібник
- •Рекомендовано
- •Міністерством освіти України
- •Рецензенти: член-кореспондент нан України, доктор фізико-математичних наук
- •Передмова
- •Розділ 1. Елементи комбінаторики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 2. Простір елементарних подій, випадкові події та операції над ними
- •Правило де Моргана: Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 3. Ймовірності у дискретних просторах елементарних подій. Класичне означення ймовірності
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 4. Геометричні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 5. Аксіоми теорії ймовірностей
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 6. Умовні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 7. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 8. Дискретні випадкові величини. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Приклад розв’язання задачі
- •Дисперсія d
- •Розділ 9. Схема Бернуллі. Класичні дискретні розподіли
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 10. Неперервні випадкові величини
- •Приклад розв’язання задач
- •Розділ 11. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема
- •Наслідок 2. Якщо для послідовності {n, n1} виконується умова Ляпунова, то справджується і центральна гранична теорема. Приклад розв’язання задач
- •Розділ 12. Вибірка та її основні характеристики. Емпірична функція розподілу, гістограма
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 13. Оцінювання невідомих параметрів розподілів. Класифікація оцінок. Вибіркове середнє та дисперсія, мода, медіана
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 14. Ефективні оцінки. Достатні статистики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 15. Метод моментів та метод максимальної правдоподібності
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 16. Надійні інтервали
- •Приклад розв'язання задачі
- •Розділ 17. Перевірка статистичних гіпотез. Критерії згоди
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 18. Перевірка гіпотез про рівність математичних сподівань та дисперсій для нормальних сукупностей
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 19. Лінійна регресія
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 20. Елементи дисперсійного аналізу
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 21. Елементи аналізу часових рядів. Виділення тренду, згладжування, прогноз
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 22. Задачі для контрольних робіт Контрольна робота №1 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №2 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №3 “Математична статистика”
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Розділ 9
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •Розділ 18
- •Розділ 19
- •Розділ 20
- •Розділ 21
- •Додатки
- •Література Підручники, навчальні посібники та монографії
- •Збірники задач
- •Для нотаток:
Розділ 8. Дискретні випадкові величини. Числові характеристики дискретних випадкових величин
Дискретна випадкова величина. Нехай (, , P) — ймовірнісний простір. Дискретною випадковою величиною називається функція (w) на , яка набуває скінченне або зліченне число значень x1, x2..., xn, ... і є вимірною відносно -алгебри .
Розподіл дискретної випадкової величини. Нехай (w) — дискретна випадкова величина, яка набуває значення x1, ..., x i,.... Набір чисел
P{w: (w)=xi}=pi (i=l, 2,....) називають розподілом випадкової величини .
pi
0,
Часто розподіл випадкової величини подають у вигляді таблиці, в якій перераховуються значення випадкової величини разом з відповідними ймовірностями:
-
Значення
x1
…
xi
…
Ймовірність
p1
…
pi
…
Функція розподілу випадкової величини (w) визначається рівністю:
P{w:
(w)<x}=
.
Сумісний розподіл випадкових величин. Нехай (w) — дискретна величина, що набуває значень x1, x2, …, xi, …, (w) — дискретна величина, що набуває значень y1, y2, …, yj, …. Набір чисел
називається сумісним розподілом випадкових величин та . Справджуються такі твердження:
а)
б)
де
{рi}
— розподіл (w),
{qj}
— розподіл (w).
Незалежні випадкові величини. Випадкові величини та називаються незалежними, якщо для будь-яких i та j
Математичне
сподівання випадкової величини.
Нехай (w)
— дискретна випадкова величина, яка
набуває значень хi,
з імовірностями pi
(і = 1,
2,...).
Припустимо, що ряд
<
+∞ збігається. Тоді математичним
сподіванням випадкової величини (w)
називається сума ряду
.
Властивості математичного сподівання:
MC=C, де C — константа.
Якщо 0, то M0.
M(C)= CM.
M(C)= MC.
M()=M M.
Якщо та — незалежні випадкові величини, то M()=M M.
M()=
Дисперсія
випадкової величини
(w)
визначається рівністю
середньоквадратичне
відхилення випадкової величини, або
ризик.
Властивості дисперсії:
D=0 =C – константа.
D0.
D(C)=C2D.
D(C)=D.
Якщо та незалежні випадкові величини, то D()=D+D.
Коефіцієнт коваріації випадкових величин cov(, ) = M(–M)(–M).
Коефіцієнт кореляції. Коефіцієнтом кореляції випадкових величин називається
Справджуються такі твердження:
а) || 1;
б) якщо та незалежні, то (, ) = 0;
в) якщо || = 1, то з імовірністю одиниця =a+b, де a і b — деякі сталі, a0.
Приклад розв’язання задачі
Задача 1. Випадкова величина має розподіл:
-
xi
-1
0
1
2
pi
0,2
0,1
0,3
0,4
Знайти математичне сподівання і дисперсію випадкової величини = 2.
Розв’язок. Будуємо розподіл випадкової величини :
-
yi
0,5
1
2
4
рі
0,2
0,1
0,3
0,4
Математичне сподівання M+20,3+40,4=2,4.