
- •Збірник задач
- •З теорії ймовірностей та математичної статистики
- •Навчальний посібник
- •Рекомендовано
- •Міністерством освіти України
- •Рецензенти: член-кореспондент нан України, доктор фізико-математичних наук
- •Передмова
- •Розділ 1. Елементи комбінаторики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 2. Простір елементарних подій, випадкові події та операції над ними
- •Правило де Моргана: Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 3. Ймовірності у дискретних просторах елементарних подій. Класичне означення ймовірності
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 4. Геометричні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 5. Аксіоми теорії ймовірностей
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 6. Умовні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 7. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 8. Дискретні випадкові величини. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Приклад розв’язання задачі
- •Дисперсія d
- •Розділ 9. Схема Бернуллі. Класичні дискретні розподіли
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 10. Неперервні випадкові величини
- •Приклад розв’язання задач
- •Розділ 11. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема
- •Наслідок 2. Якщо для послідовності {n, n1} виконується умова Ляпунова, то справджується і центральна гранична теорема. Приклад розв’язання задач
- •Розділ 12. Вибірка та її основні характеристики. Емпірична функція розподілу, гістограма
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 13. Оцінювання невідомих параметрів розподілів. Класифікація оцінок. Вибіркове середнє та дисперсія, мода, медіана
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 14. Ефективні оцінки. Достатні статистики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 15. Метод моментів та метод максимальної правдоподібності
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 16. Надійні інтервали
- •Приклад розв'язання задачі
- •Розділ 17. Перевірка статистичних гіпотез. Критерії згоди
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 18. Перевірка гіпотез про рівність математичних сподівань та дисперсій для нормальних сукупностей
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 19. Лінійна регресія
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 20. Елементи дисперсійного аналізу
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 21. Елементи аналізу часових рядів. Виділення тренду, згладжування, прогноз
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 22. Задачі для контрольних робіт Контрольна робота №1 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №2 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №3 “Математична статистика”
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Розділ 9
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •Розділ 18
- •Розділ 19
- •Розділ 20
- •Розділ 21
- •Додатки
- •Література Підручники, навчальні посібники та монографії
- •Збірники задач
- •Для нотаток:
Приклад розв’язання задачі
Задача.
Нехай P(A)>0
та
Довести, що A
та B
незалежні.
Розв’язок.
Оскільки
та
то
тобто
а звідси
Задачі
Підкидають два гральних кубики. Яка ймовірність того, що випаде принаймні одна трійка, якщо відомо, що сума очок дорівнює 7?
Підкидають три гральних кубики. Яка ймовірність того, що принаймні один раз випаде шістка, якщо на всіх трьох кубиках випали різні грані?
З урни, в якій лежать m білих та n чорних куль, беруть послідовно дві кулі. Відомо, що перша куля біла. Яка ймовірність того, що друга куля також виявиться білою?
Відомо, що при підкиданні 10 гральних кубиків випала принаймні одна одиниця. Яка ймовірність того, що випаде дві або більше одиниці?
Відомо, що 5% чоловіків і 0,25% усіх жінок — дальтоніки. Навмання обрана особа — дальтонік. Яка ймовірність того, що це чоловік? (Вважати кількість чоловіків і жінок однаковою).
Довести, що коли A і B — несумісні і
то
Дано:
Обчислити Р(A).
Нехай P (B)>0 і виконується рівність
Що можна сказати про події A і B?
Події A і B — несумісні, і P(B)>0. Обчислити P(A /B).
Довести, що якщо A й B — незалежні, то A й B, A й B, A й B — теж незалежні.
Події A та B1 й A та B2 — незалежні, причому B1 та B2 — несумісні. Довести, що події A та B1 B2 — незалежні.
Якщо події A, B, C — незалежні у сукупності, то події A та BC, а також A й B/C — незалежні. Довести це.
Нехай A та B, A та C— незалежні й BC. Тоді події A та B \C — незалежні. Довести це.
Кинуто послідовно три монети. Визначити, залежні чи незалежні події: A={випав герб на першій монеті}, B ={випала хоча б одна решка}.
Кинуто монету і гральний кубик. Визначити залежні чи незалежні події: A = {випав герб}, B = {випало парне число очок}.
Кинуто два гральних кубики. Розглянемо випадкові події: A={на першому кубику випала парна кількість очок}, B={на другому кубику випала непарна кількість очок}, C={сума очок на кубиках непарна}. Довести, що події A, B, C попарно незалежні, але не є незалежними у сукупності.
Довести, що якщо A і B незалежні події і AB, то P(A)=0 або P(B)=1.
Довести, що якщо подія A не залежить сама від себе, то P(A)=0 або P(A)=1.
Два мисливці влучають у ціль з імовірностями 0,7 та 0,8, відповідно. Кожен з них робить один постріл. Яка ймовірність того, що: а) обидва влучать? б) жоден не влучить? в) хоча б один влучить? г) лише один влучить у ціль?
Два гравці по черзі підкидають монету. Виграє той, у кого першим випаде герб. Знайти ймовірність виграшу для кожного з гравців.
В урні n білих та m чорних куль. Два гравці по черзі дістають кулі з урни, повертаючи кожного разу взяту кулю в урну. Виграє той, хто першим дістане білу кулю. Знайти ймовірності виграшу для кожного гравця.
Нехай A1, … A n — випадкові події. Довести формулу:
У компанії працює 200 службовців. Розподіл їх за віком, освітою та строком роботи в компанії наведенио в таблиці.
-
Вік
Менше 5 років у компанії
Більше 5 років у компанії
Вища освіта
Середня освіта
Вища освіта
Середня освіта
30
40
5
50
5
> 30
50
25
15
10
Навмання вибирається один службовець.
а) Яка ймовірність того, що вибрана особа має вищу освіту?
б) Якщо вибрана особа працює в компанії більше 5 років, яка ймовірність того, що її вік більше 30?
в) Нехай A та B такі події:
A = {вибрана особа має вищу освіту},
B = {вибрана особа старша 30 років}.
Чи будуть події A та B незалежними?
Фірма, що ремонтує побутову електротехніку, проаналізувавши причини поломок, зробила висновок про такий процентний розподіл кількості поломок за типами їх:
-
Тип поломки
Електричний
Механічний
Зовнішній
Під час гарантійного ремонту
10%
25%
17%
Після гарантійного строку
15%
30%
3%
Нехай A та B такі події:
A = {навмання вибраний прилад має електричний тип поломки},
B = {навмання вибраний прилад зламався після гарантійного строку}.
Чи будуть події A та B незалежними?