
- •Збірник задач
- •З теорії ймовірностей та математичної статистики
- •Навчальний посібник
- •Рекомендовано
- •Міністерством освіти України
- •Рецензенти: член-кореспондент нан України, доктор фізико-математичних наук
- •Передмова
- •Розділ 1. Елементи комбінаторики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 2. Простір елементарних подій, випадкові події та операції над ними
- •Правило де Моргана: Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 3. Ймовірності у дискретних просторах елементарних подій. Класичне означення ймовірності
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 4. Геометричні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 5. Аксіоми теорії ймовірностей
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 6. Умовні ймовірності.
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 7. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 8. Дискретні випадкові величини. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Приклад розв’язання задачі
- •Дисперсія d
- •Розділ 9. Схема Бернуллі. Класичні дискретні розподіли
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 10. Неперервні випадкові величини
- •Приклад розв’язання задач
- •Розділ 11. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема
- •Наслідок 2. Якщо для послідовності {n, n1} виконується умова Ляпунова, то справджується і центральна гранична теорема. Приклад розв’язання задач
- •Розділ 12. Вибірка та її основні характеристики. Емпірична функція розподілу, гістограма
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 13. Оцінювання невідомих параметрів розподілів. Класифікація оцінок. Вибіркове середнє та дисперсія, мода, медіана
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 14. Ефективні оцінки. Достатні статистики
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 15. Метод моментів та метод максимальної правдоподібності
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 16. Надійні інтервали
- •Приклад розв'язання задачі
- •Розділ 17. Перевірка статистичних гіпотез. Критерії згоди
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 18. Перевірка гіпотез про рівність математичних сподівань та дисперсій для нормальних сукупностей
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 19. Лінійна регресія
- •Приклади розв’язання задач
- •Розділ 20. Елементи дисперсійного аналізу
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 21. Елементи аналізу часових рядів. Виділення тренду, згладжування, прогноз
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розділ 22. Задачі для контрольних робіт Контрольна робота №1 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №2 “Теорія ймовірностей”
- •Контрольна робота №3 “Математична статистика”
- •Розділ 4
- •Розділ 5
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Розділ 9
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •Розділ 18
- •Розділ 19
- •Розділ 20
- •Розділ 21
- •Додатки
- •Література Підручники, навчальні посібники та монографії
- •Збірники задач
- •Для нотаток:
Розділ 2. Простір елементарних подій, випадкові події та операції над ними
У теорії ймовірностей розглядаються стохастичні експерименти, які можна повторити будь-яку кількість раз, але результати яких не можна напевне передбачити. З кожним стохастичним експериментом пов'язують простір елементарних подій — сукупність можливих наслідків експерименту. Будь-яка підмножина A простору елементарних наслідків називається випадковою подією. При цьому — достовірна подія, тобто подія, яка відбувається при будь-якому наслідку стохастичного експерименту. Випадкові події, пов'язані з даним стохастичним експериментом, — це підмножини в просторі елементарних подій .
Основні операції над подіями:
Доповнення:
— подія, яка полягає в тому, що A не відбудеться. =
—неможлива подія.
Об’єднання подій: A В =
— подія, яка полягає в тому, що відбудеться принаймні одна з подій A або В.
Перетин (переріз) подій: AВ=
— подія, яка полягає в тому, що відбудеться і подія A, і подія В.
Різниця подій: A\ В =
—подія, яка полягає в тому, що відбудеться подія A і не відбудеться подія В.
Правило де Моргана: Приклад розв’язання задачі
Задача 1. Монету підкидають двічі. Описати простір елементарних подій. Описати події: A — принаймні один раз випаде герб, В — при другому підкиданні випаде герб, AВ , AВ , A\В .
Розв’язок. Якщо Г — випадання герба, Р — випадання решки, то ймовірнісний простір ={ГГ, ГР, РГ, РР}; подія A={ГГ, ГР, РГ}, подія B={ГГ, РГ}. Оскільки AB, то AВ = {ГГ, ГР, РГ}, AВ =B={ГГ, РГ}, A\B={ГР}.
Задачі
Гральний кубик підкидають двічі. Описати простір елементарних подій. Описати події: A — сума очок на двох кубиках дорівнює 8; В — принаймні один раз випаде 6.
Підкидають монету і гральний кубик. Описати простір елементарних подій.
Підкидають монету доти, доки не випаде герб. Описати простір елементарних подій.
Побудувати множину елементарних подій у такому експерименті: кидають монету і фіксують, чи випав герб; кидання триває доти, доки герб не випаде двічі.
Нехай експеримент полягає у вимірюванні двох величин, які набувають значення з відрізка [0,1]. Описати простір елементарних подій.
Побудувати множину елементарних подій для експерименту, в якому вимірюються n величин 1, 2, …, n, кожна з яких може набувати довільних дійсних значень.
З партії, що містить N виробів, серед яких є n бракованих, взято m виробів. Описати простір елементарних подій. Описати подію A: серед узятих виробів l — бракованих (n < N, l m).
Побудувати множину елементарних подій в експерименті, що полягає у виборі з урни, в якій лежать m білих і n чорних куль, k куль, якщо k<n+m. Чому дорівнює число елементарних подій? Розв'язати задачу при умові, що кулі виймаються послідовно по одній.
Перевіряється партія готових виробів за двома ознаками: розмір і вага. Вироби, в яких розмір або вага менші стандарту, бракуються; вироби, в яких і розмір, і вага більші, ніж стандартні, повертаються на переробку; придатні вироби йдуть споживачеві. Як побудувати множину елементарних подій у разі, якщо перевіряється партія товару з n виробів? Яка загальна кількість елементарних подій?
Які прості вирази відповідають подіям:
а)
?
б)
?
в)
.
2.11. Довести рівності:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
;
е)
;
ж)
.