- •Збірник задач
 - •З теорії ймовірностей та математичної статистики
 - •Навчальний посібник
 - •Рекомендовано
 - •Міністерством освіти України
 - •Рецензенти: член-кореспондент нан України, доктор фізико-математичних наук
 - •Передмова
 - •Розділ 1. Елементи комбінаторики
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 2. Простір елементарних подій, випадкові події та операції над ними
 - •Правило де Моргана: Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 3. Ймовірності у дискретних просторах елементарних подій. Класичне означення ймовірності
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 4. Геометричні ймовірності.
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 5. Аксіоми теорії ймовірностей
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 6. Умовні ймовірності.
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 7. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 8. Дискретні випадкові величини. Числові характеристики дискретних випадкових величин
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Дисперсія d
 - •Розділ 9. Схема Бернуллі. Класичні дискретні розподіли
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 10. Неперервні випадкові величини
 - •Приклад розв’язання задач
 - •Розділ 11. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема
 - •Наслідок 2. Якщо для послідовності {n, n1} виконується умова Ляпунова, то справджується і центральна гранична теорема. Приклад розв’язання задач
 - •Розділ 12. Вибірка та її основні характеристики. Емпірична функція розподілу, гістограма
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 13. Оцінювання невідомих параметрів розподілів. Класифікація оцінок. Вибіркове середнє та дисперсія, мода, медіана
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 14. Ефективні оцінки. Достатні статистики
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 15. Метод моментів та метод максимальної правдоподібності
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 16. Надійні інтервали
 - •Приклад розв'язання задачі
 - •Розділ 17. Перевірка статистичних гіпотез. Критерії згоди
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 18. Перевірка гіпотез про рівність математичних сподівань та дисперсій для нормальних сукупностей
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 19. Лінійна регресія
 - •Приклади розв’язання задач
 - •Розділ 20. Елементи дисперсійного аналізу
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 21. Елементи аналізу часових рядів. Виділення тренду, згладжування, прогноз
 - •Приклад розв’язання задачі
 - •Розділ 22. Задачі для контрольних робіт Контрольна робота №1 “Теорія ймовірностей”
 - •Контрольна робота №2 “Теорія ймовірностей”
 - •Контрольна робота №3 “Математична статистика”
 - •Розділ 4
 - •Розділ 5
 - •Розділ 6
 - •Розділ 7
 - •Розділ 8
 - •Розділ 9
 - •Розділ 10
 - •Розділ 11
 - •Розділ 18
 - •Розділ 19
 - •Розділ 20
 - •Розділ 21
 - •Додатки
 - •Література Підручники, навчальні посібники та монографії
 - •Збірники задач
 - •Для нотаток:
 
Приклади розв’язання задач
Задача 1. Нехай вибірку подано у вигляді таблиці частот:
Інтервал  | 
		[0; 1)  | 
		[1; 2)  | 
		[2; 3)  | 
		[3; 4)  | 
		[4; 5)  | 
		[5; 6)  | 
		[6; 7)  | 
		[7; 8)  | 
		[8; 9)  | 
		[9; 10]  | 
	
  | 
		35  | 
		16  | 
		15  | 
		17  | 
		17  | 
		19  | 
		11  | 
		16  | 
		30  | 
		24  | 
	
Перевірити
гіпотезу 
(рівномірний
розподіл на [0;
10],
=0,05.
Розв’язок.
Нехай 
— середина i-го
інтервалу. Емпіричну функцію розподілу
можна
підрахувати за формулою:
.
Усі результати обчислень наведемо у таблиці (n=200):
Інтервал  | 
		[0; 1)  | 
		[1; 2)  | 
		[2; 3)  | 
		[3; 4)  | 
		[4; 5)  | 
		[5; 6)  | 
		[6; 7)  | 
		[7; 8)  | 
		[8; 9)  | 
		[9; 10)  | 
	
  | 
		35  | 
		16  | 
		15  | 
		17  | 
		17  | 
		19  | 
		11  | 
		16  | 
		30  | 
		24  | 
	
  | 
		0,5  | 
		1,5  | 
		2,5  | 
		3,5  | 
		4,5  | 
		5,5  | 
		6,5  | 
		7,5  | 
		8,5  | 
		9,5  | 
	
  | 
		0,087  | 
		0,215  | 
		0,292  | 
		0,372  | 
		0,457  | 
		0,547  | 
		0,622  | 
		0,69  | 
		0,805  | 
		0,94  | 
	
  | 
		0,05  | 
		0,15  | 
		0,25  | 
		0,35  | 
		0,45  | 
		0,55  | 
		0,65  | 
		0,75  | 
		0,85  | 
		0,95  | 
	
			  | 
		0,037  | 
		0,065  | 
		0,042  | 
		0,022  | 
		0,007  | 
		0,003  | 
		0,028  | 
		0,06  | 
		0,045  | 
		0,01  | 
	
Оскільки
то гіпотеза 
приймається.
Задача 2. За спостереженнями, наведеними в таблиці, за допомогою критерію перевірити гіпотезу, що випадкова величина має нормальний розподіл (=0,05).
- 
	
Інтервал
[-4; 0)
[0; 2)
[2; 4)
[4; 6]
20
40
30
10
 
Розв’язок. Обчислимо оцінки параметрів нормального розподілу за вибіркою.
Тепер
перейдемо до підрахунку ймовірностей
(Див. таблицю 2 додатка). Далі результати наведемо у таблиці:
- 
	
Інтервал
[-4; 0)
[0; 2)
[2; 4)
[4; 6)
20
40
30
10
0,2494
0,3595
0,2765
0,095
24,94
35,95
27,65
9,5
24,40
16,40
5,52
0,25
0,98
0,46
0,2
0,02
 
Кількість
інтервалів 
а кількість невідомих параметрів 
Тоді число степенів свободи 
Отже,
1,66<3,8,
гіпотеза приймається.
Задача 3. За допомогою критерію перевірити гіпотезу однорідності двох вибірок (=0,05).
- 
	
1
2
3
4
40
26
24
10
30
20
30
20
70
46
54
30
 
Розв’язок.
За умовою задачі 
Тоді
Отже, оскільки 6,2<7,8, то гіпотеза однорідності приймається.
Задача
4.
Проведено 300
спостережень одночасно над випадковими
величинами 
та ,
які набувають значеннь 1,
2
і 1,
2,
3
відповідно. Кількості спостережуваних
пар 
наведено в таблиці.
- 
	
1
2
3
1
32
68
50
150
2
40
70
40
150
72
138
90
300
 
Перевірити за допомогою критерію , чи є незалежними випадкові величини  та  при рівні значущості 0,01.
Розв’язок.
Знайдемо величини 
Матриця 
буде такою:
а матриця
.
Далі знайдемо матрицю, елементами якої
будуть величини 
Дістанемо 
Підсумувавши елементи матриці, знаходимо,
що 
Число степенів свободи 
Оскільки 
то гіпотеза незалежності приймається.
Задачі
17.1. За спостереженнями, наведеними в таблиці, за допомогою критерію перевірити гіпотезу, що випадкова величина має пуассонівський розподіл:
а=0,05
- 
	
0
1
2
3
4
110
65
21
3
1
 
б) =0,05
- 
	
0
1
2
3
4
5
6
7
112
168
130
68
32
5
1
1
 
в) =0,05
- 
	
0
1
2
3
4
5
229
211
93
35
7
1
 
г) =0,01
- 
	
0
1
2
3
4
5
6
7
8
17
16
10
6
2
0
1
 
д) =0,1
- 
	
0
1
2
3
4
5
376
100
81
35
7
1
 
17.2. За
спостереженнями, наведеними в таблиці,
за допомогою критерію 
або критерію Колмогорова перевірити
згоду з рівномірним розподілом.  У
першому рядку таблиці вказано ліву
границю інтервалу (i
— номер інтервалу 
).
а) =0,05
- 
	
i
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
45
41
34
54
39
43
41
33
37
41
47
39
 
б) =0,1
- 
	
i
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
74
92
83
79
80
73
77
75
76
91
 
в) =0,01
- 
	
i
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
16
15
19
13
14
19
14
11
13
16
 
17.3. За спостереженнями, наведеними в таблиці, за допомогою критерію Колмогорова або критерію перевірити згоду з нормальним розподілом:
а) =0,05
- 
	
Інтервал
[0; 5)
[5; 10)
[10; 15)
[15; 20)
[20; 25)
15
75
100
50
10
 
б) =0,01
Інтервал  | 
		[3,0; 3,6)  | 
		[3,6; 4,2)  | 
		[4,2; 4,8)  | 
		[4,8; 5,4)  | 
		[5,4; 6,0)  | 
		[6,0; 6,6)  | 
		[6,6; 7,2)  | 
	
  | 
		2  | 
		8  | 
		35  | 
		43  | 
		22  | 
		15  | 
		5  | 
	
в) =0,05
- 
	
Інтервал
[-3; -1)
[-1; 0)
[0; 1)
[1; 2)
[2; 3)
[3; 5)
13
15
24
25
13
10
 
г) =0,1
- 
	
Інтервал
[-8; -2)
[-2; 4)
[4; 10)
[10; 16)
10
50
30
10
 
д) =0,05
- 
	
Інтервал
[-4; 0)
[0; 2)
[2; 4)
[4; 6)
20
40
30
10
 
17.4. З продукції двох верстатів зробили дві вибірки по 38 виробів:
- 
	
Розмір деталі
24
26
28
30
32
34
36
38
40
42
44
46
48
50
52
54
56
2
1
2
2
1
1
4
1
1
0
5
0
0
6
4
3
5
2
0
0
2
3
0
1
6
0
5
2
3
1
5
3
3
2
 
Перевірити, використовуючи критерій Смирнова—Колмогорова, гіпотезу про те, що ці вибірки належать одній і тій же генеральній сукупності при рівні значущості =0,1.
17.5. У першому потоці з 300 абітурієнтів оцінку «2» отримало 33 чоловіка, «3» — 43, «4» — 80, «5» — 144, а в другому потоці інші 300 абітурієнтів мали такий результат: «2» — 39, «3» — 35, «4» — 72, «5» — 154. Чи можна вважати обидва потоки однорідними при рівні значущості 0,05?
17.6. За допомогою критерію перевірити гіпотезу однорідності двох вибірок, наведених у таблиці (=0,05).
- 
	
1
2
3
4
5
6
7
8
4
4
15
51
22
3
1
0
1
1
8
43
34
7
3
3
 
17.7. Вісім незалежних рівноточкових вимірів у першій лабораторії дали результати: 0,869; 0,874; 0,867; 0,875; 0,870; 0,869; 0,864; 0,872. Після десяти рівноточкових вимірів у другій лабораторії отримано: 0,865; 0,870; 0,866; 0,871; 0,870; 0,868; 0,871; 0,870; 0,869; 0,874.
Перевірити гіпотезу однорідності цих вибірок, використовуючи критерій Смирнова—Колмогорова при =0,01.
17.8. Двовимірна випадкова величина (, ) може набувати 4 значення: (0;0), (0;1), (1;0), (1;1). 180 незалежних спостережень дали такі результати: значення (0;0) спостерігалося 39 разів; (0;1) — 50, (1;0) — 53; (1;1) — 38. Чи можна вважати, що  і  — незалежні випадкові величини? (  = 0,1 ).
17.9. Проведено 200 спостережень одночасно над випадковими величинами  і , які набувають значення 1, 2 та 1, 2, 3 відповідно. Результати спостережень наведено в таблиці:
- 
	
1
2
3
1
25
50
25
100
2
52
41
7
100
77
91
32
200
 
Перевірити за допомогою критерію чи є незалежними випадкові величини  та  при =0,05.
17.10. Серед 300 чоловік, які вступали до університету 97 мали оцінку “5” у школі, 48 отримали “5” на вступних іспитах із того ж предмета, причому лише 18 чоловік мали “5” і в школі, і на вступних іспитах. З рівнем значущості =0,1 перевірити гіпотезу незалежності оцінок “5” у школі й на вступних іспитах.
17.11. За допомогою критерію перевірити гіпотезу про однорідність двох вибірок, наведених у таблиці (=0,05).
- 
	
1
2
3
4
40
20
20
20
30
20
30
20
 
17.12. Зроблено 4000 підкидань монети. Решка випала 2040 разів, а
герб — 1960. За допомогою критерію перевірити гіпотезу про те, що монета була “правильною”, тобто ймовірність випадання герба p = 1/2 ,  = 0,1.
