Методична довідка

Методична довідка. Для забору води із джерел обладнують спеціальні приміщення - насосні станції. Проте залежно від виду джерела води та типу водопідіймального обладнання сам насос монтують як у приміщенні насосної станції, так і опускають безпосередньо в колодязь (наприклад, заглибні відцентрові насоси, водоструминні установки).

Приміщення насосної станції повинне бути світлим і утепленим, висотою не менше 2,2 м від підлоги до стелі. Насоси монтують на фундаменті. Тип насоса і розміри фундаменту під нього зазначаються в технічній документації, з якою слід ознайомитися до початку проведення монтажних робіт. Для малогабаритних насосів ширина і довжина фундаменту мають бути більшими від розмірів опорних плит насосів на 0,2 - 0,25 м. Глибина закладання фундаменту становить 0,5 - 1 м, а висота виступаючої над підлогою частини - 0,15 - 0,2 м.

Відхилення розмірів фундаментів для насосів від проектних допускаються: для поздовжніх і поперечних осей ±20 мм, основних розмірів у плані ±30 мм, висотних відміток поверхні фундаментів без урахування висоти підливки + 30 мм, для розмірів колодязів під анкерні болти ±20 мм, осей болтів у плані ±5 мм.

Фундаменти закладають із бетону, бутобетону або залитої цементним розчином червоної випаленої цегли. Відстань між різними агрегатами на фундаментах і стіною насосної станції має бути не менше 1 м, між нерухомими частинами обладнання - 0,7 м, а між агрегатами і розподільними електричними щитами - 1,5 м. При встановленні насоса з потужністю привода до 1 кВ і діаметром патрубків до 100 літи дозволяється монтаж двох агрегатів поряд на одному фундаменті. При цьому прохід навколо них повинен мати ширину не менше 0,7 м.

Перед монтажем перевіряють комплектність і технічний стан насосного агрегату. Биття вала насоса на виході із кожуха не повинне перевищувати 0,02 мм. Насос має легко провертатися за вал і не створювати звуків (шум, скрип), які б свідчили про його несправність.

До початку монтажних робіт підбирають необхідні інструменти, а також матеріали (технічну листову гуму та азбестовий картон для прокладок, солідол для змащування підшипників, масло для заповнення ванни насоса тощо). З метою полегшення роботи використовують такі підйомні засоби: для переміщення вантажів масою до 300 кг - переносну триногу з таллю; до 500 кг - таль з кішкою; більше 500 кг - підвісну кран-балку або автокран чи лебідку.

Насоси з горизонтальним розміщенням валів при встановленні на фундамент вивіряють за допомогою підкладок (не більше 3) та клинів. Поздовжнє відхилення осі насоса від проектного не повинне перевищувати 10 мм, а від горизонталі - 0,1 мм на 1 м довжини.

Слід також забезпечити співвісність валів насоса і електродвигуна. Перекоси валів перевіряють у чотирьох положеннях при провертанні з'єднувальної муфти (напівмуфти) через 90°. Різниця діаметрально протилежних величин перекосу не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 1.1.

Для зменшення гідравлічного опору у всмоктувальному трубопроводі необхідно, щоб він був герметичним, мінімальної довжини і з мінімальною кількістю поворотів (колін). Недостатня щільність всмоктувального трубопроводу різко погіршує пуск насоса, спричиняє перериви, а часто й припинення подачі води. Щоб уникнути підсмоктування повітря, місця з'єднання ущільнюють: різьбові змащують фарбою (суриком), а на вихід намотують волокна з коноплі чи льону; фланцеві - встановленням гумових прокладок.

Таблиця 1.1

Допустимі значення перекосу при центруванні валів насоса і електродвигуна

Частота обертання, с-1	Допустима величина перекошення або паралельне зміщення осей, при з’єднанні валів, мм.
	жорсткому	Пружно-пальцевому	зубчастому
Понад 50	0,02	0,04	0,08
50	0,04	0,06	0,10
25	0,06	0,08	0,12
12	0,08	0,10	0,15
8	0,10	0,15	0,20

Змонтований насосний агрегат перевіряють на правильність обертання електродвигуна, обкатують на холостому ходу протягом 3 - 4 год, а потім перевіряють під навантаженням. При цьому агрегат повинен працювати спокійно, без стуків і вібрацій. Нагрівання підшипників допускається не вище 65°С. Продуктивність насоса може відрізнятися від зазначеної в паспорті у межах 5 %.

Крім загальних правил, існують і певні особливості монтажу залежно від типу насосного агрегату. У системі водопостачання тваринницьких об'єктів застосовуються відцентрові, вихрові, заглибні, поршневі насоси, водоструминні установки та деякі інші. Розглянемо основні особливості їх монтажу.