7. Фізкультхвилинка.

Дерева високі-високі,

Трава низенька-низенька,

Вітер дерева гойдає, листочки зриває,

Листочки падають, кружляють.

На землю тихенько лягають.

Діти виконують відповідні рухи, сідають за парти, кладуть голівки на руки і слухають запис "Звуки лісу".

8. Словесне малювання на тему "у лісі".

9. Робота за підручником.

- А зараз побачимо, що намалював для нас художник у Букварі. Розг­ляньте малюнок і скажіть, що ви на ньому бачите.

Складіть речення про ліс, яке б відповідало зображеній схемі. Як од­ним словом назвати сову, синицю, ворону?

- А хто ж такі олень, лисиця, ведмідь?

- Назвіть тварин, у назві яких є звук [а].

- Назва якої тварини має один склад?

- Назвіть голосні звуки у слові "ворона".

- А про яку тварину, зображену на малюнку, ця загадка (С-1):

Прийшла кума з довгим віником;

На бесіду із нашим півником,

Півника взяла

Й сліди мітлою замела.

Далі вчитель пропонує відшукати на малюнку лисицю і сказати, хто є поряд з нею (лисенята). А як звуть їхнього тата? Звуковий аналіз слова лис. Школярі почергово вимовляють звуки у слові [лллис, лииис, лиссс], нази­вають їх, дають характеристику, викладають фішками звукову модель. (Ко­жна працює зі своїми фішками а біля дошки працює учень групи С-3).

- Це лис, - каже вчителька,- а що це? (Малюнок лісу у Букварі).

(Це ліс). Учитель пропонує виконати звуковий аналіз слова ліс і викла­сти звукову модель. Моделі слів виявляються однаковими. Тоді звертає увагу тільки на перші звуки в цих словах, просить їх вимовити, порівняти звучання і артикуляцію кожного звука. (Учні працюють з індивідуальними дзе­ркальцями) вони порівнюють звуки і доходять висновку, що ці звуки:

1. Обидва приголосні як братики-близнята, але все ж таки різні;

2. Схожі.

10. Робота по диференціації твердих і м'яких приголосних.

Ще раз вчитель вимовляє їх у парі, просить дітей повторити і повідом­ляє, що звук [л] - називається твердим, а звук [л'] - м'яким. (Перешкода на шляху мовного потоку під час вимови м'якого приголосного набагато більша, то ж і позначаємо його не однією рисочкою, а двома). Діти замінюють фішку з однією рисочкою на фішку з двома. І запам'ятовують, що з сьогоднішнього дня м'які приголосні вони позначатимуть саме так. - А зараз спробуємо пере­творити тверді звуки на м'які: [ т - т'], [д – д‘], [с – с‘], [л – л‘]. І навпаки, м'які на тве­рді: [з'-з], [н'-н], [р'-р], [н'-н]. Далі пропонується завдання називати слова, в яких трапляється м'який приголосний звук. Учні виконують це завдання з опорою на схеми Букваря.

С-2 виконує завдання, запропоновані на дошці чи на картках, а саме: до слів дібрати відповідну звукову схему.

С-1 виправляє помилки, допущені Незнайком, у звуковому аналізі слів. Якщо частина дітей групи С-3 матеріал не зрозуміла і не може відрізнити тверді приголосні від м'яких, то вчитель пояснює їм повторно в той час, коли сильніші працюють самостійно за картками і перевіряють себе за поданими на звороті картки відповідями. Можливі варіанти пояснення нового матеріа­лу:

1. Подивитись у дзеркальце під час вимови того чи іншого приголос­ного звука. Якщо твої губи усміхаються - приголосний м'який; не усміхаю­ться - твердий. (Цей варіант не підходить до всіх приголосних).

2.Вимови приголосний звук, якщо органи мовлення в місці утворення звуку не напружені - звук твердий, якщо напружені - м'який.

3. Цей варіант найбільше подобається дітям, бо пов'язаний з грою-казкою про Язичка.

- Летіли в небі два літаки. Один великий-великий (малюнок), а другий маленький-маленький (з'являється маленький літак). Летять і пісеньку спі­вають. А яка пісенька в великого літака? В-в-в, а яка пісенька в маленького літачка? В'-в'-в' співають, порівнюють. Учитель каже, що звук великого мо­тора твердий, а звук маленького мотора - м'який.

Виставляє на дошці малюнок трактора великого і маленького. Просить заспівати пісеньку великого трактора і маленького, назвати звуки, які ми чу­ємо, і позначити їх відповідними фішками.

Потім з'являється великий комарик і маленький. Вони також співають свої пісеньки. Діти порівнюють ці два звуки, називають які вони і познача­ють відповідними фішками.

Діти групи С-1 і С -2 закінчують роботу за картками і, перевіривши від­повіді, сигналізують за допомогою червоного і зеленого світлофорів пра­вильність рішень.

Учитель просить дітей груп С-1 і С-2 прочитати свої слова, а діти групи С-3 слухають і разом з усіма дають відповідь на запитання: "Яка тварина в кожній колонці зайва і чому? ".