- •28 Серпня 2012 р., протокол №1
- •Методика викладання української мови у початковій школі
- •V семестр
- •Методика проведення різних типів уроків навчання грамоти
- •1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- •3. Ознайомлення з буквою.
- •5.Робота з підручником.
- •1. Оголошення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
- •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- •3. Ознайомлення з буквою "ел".
- •4.Фізкультхвилинка.
- •IV. Вправи з читання на закріплення вивченого.
- •1. Повідомлення теми і мети уроку.
- •2. Робота з малюнком і схемами.
- •3. Впізнавання звуків з визначенням місця звучання.
- •4. Показ зразка рукописної букви "ел", аналіз її будови.
- •5. Засвоєння конфігурації букви "ел".
- •6. Фізкультхвилинка.
- •7 Вправи з письма:
- •9. Розфарбування малюнка у зошиті.
- •IV. Підсумок уроку.
- •3. Диференційована робота над загадками і чистомовками.
- •4. Робота над діалогом, інсценізацією.
- •5. Диференційовані завдання для всіх груп.
- •6. Робота над ускладненим завданням.
- •7. Фізкультхвилинка.
- •8. Словесне малювання на тему "у лісі".
- •9. Робота за підручником.
- •10. Робота по диференціації твердих і м'яких приголосних.
- •11 . Фізкультпауза у вигляді гри-змагання
- •12. Вправи у звуковому аналізі.
- •13. Підсумок уроку.
- •1. Підготовка учнів до сприймання казки.
- •2. Виразне читання казки вчителем.
- •3. Колективне відтворення змісту казки за запитаннями; заучування пісеньки Колобка.
- •4. Розгляд книжки та інсценізація окремих епізодів казки. Вчитель демонструє книжку.
- •5. Рекомендації до самостійної діяльності з книжками в позаурочний час.
- •2. Виразне читання і перечитування твору вчителем.
- •3. Колективне відтворення прослуханого в деталях.
- •4. Колективний розгляд книжки.
- •5 . Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками.
- •2. Читання казки вчителем.
- •3. Відтворення змісту казки з опорою на ілюстрацію.
- •4. Розгляд книжки ю.Ярмиша "Чарівні ліки".
- •Уі семестр
- •Розвиток мовлення молодших школярів - провідний принцип навчання рідної мови
- •1. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей.
- •2. Творча робота.
- •4. Робота із словником.
- •5. Складання речень.
- •6. Робота над планом.
- •7. Творча робота.
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
7. Фізкультхвилинка.
Дерева високі-високі,
Трава низенька-низенька,
Вітер дерева гойдає, листочки зриває,
Листочки падають, кружляють.
На землю тихенько лягають.
Діти виконують відповідні рухи, сідають за парти, кладуть голівки на руки і слухають запис "Звуки лісу".
8. Словесне малювання на тему "у лісі".
9. Робота за підручником.
- А зараз побачимо, що намалював для нас художник у Букварі. Розгляньте малюнок і скажіть, що ви на ньому бачите.
Складіть речення про ліс, яке б відповідало зображеній схемі. Як одним словом назвати сову, синицю, ворону?
- А хто ж такі олень, лисиця, ведмідь?
- Назвіть тварин, у назві яких є звук [а].
- Назва якої тварини має один склад?
- Назвіть голосні звуки у слові "ворона".
- А про яку тварину, зображену на малюнку, ця загадка (С-1):
Прийшла кума з довгим віником;
На бесіду із нашим півником,
Півника взяла
Й сліди мітлою замела.
Далі вчитель пропонує відшукати на малюнку лисицю і сказати, хто є поряд з нею (лисенята). А як звуть їхнього тата? Звуковий аналіз слова лис. Школярі почергово вимовляють звуки у слові [лллис, лииис, лиссс], називають їх, дають характеристику, викладають фішками звукову модель. (Кожна працює зі своїми фішками а біля дошки працює учень групи С-3).
- Це лис, - каже вчителька,- а що це? (Малюнок лісу у Букварі).
(Це ліс). Учитель пропонує виконати звуковий аналіз слова ліс і викласти звукову модель. Моделі слів виявляються однаковими. Тоді звертає увагу тільки на перші звуки в цих словах, просить їх вимовити, порівняти звучання і артикуляцію кожного звука. (Учні працюють з індивідуальними дзеркальцями) вони порівнюють звуки і доходять висновку, що ці звуки:
1. Обидва приголосні як братики-близнята, але все ж таки різні;
2. Схожі.
10. Робота по диференціації твердих і м'яких приголосних.
Ще раз вчитель вимовляє їх у парі, просить дітей повторити і повідомляє, що звук [л] - називається твердим, а звук [л'] - м'яким. (Перешкода на шляху мовного потоку під час вимови м'якого приголосного набагато більша, то ж і позначаємо його не однією рисочкою, а двома). Діти замінюють фішку з однією рисочкою на фішку з двома. І запам'ятовують, що з сьогоднішнього дня м'які приголосні вони позначатимуть саме так. - А зараз спробуємо перетворити тверді звуки на м'які: [ т - т'], [д – д‘], [с – с‘], [л – л‘]. І навпаки, м'які на тверді: [з'-з], [н'-н], [р'-р], [н'-н]. Далі пропонується завдання називати слова, в яких трапляється м'який приголосний звук. Учні виконують це завдання з опорою на схеми Букваря.
С-2 виконує завдання, запропоновані на дошці чи на картках, а саме: до слів дібрати відповідну звукову схему.
С-1 виправляє помилки, допущені Незнайком, у звуковому аналізі слів. Якщо частина дітей групи С-3 матеріал не зрозуміла і не може відрізнити тверді приголосні від м'яких, то вчитель пояснює їм повторно в той час, коли сильніші працюють самостійно за картками і перевіряють себе за поданими на звороті картки відповідями. Можливі варіанти пояснення нового матеріалу:
1. Подивитись у дзеркальце під час вимови того чи іншого приголосного звука. Якщо твої губи усміхаються - приголосний м'який; не усміхаються - твердий. (Цей варіант не підходить до всіх приголосних).
2.Вимови приголосний звук, якщо органи мовлення в місці утворення звуку не напружені - звук твердий, якщо напружені - м'який.
3. Цей варіант найбільше подобається дітям, бо пов'язаний з грою-казкою про Язичка.
- Летіли в небі два літаки. Один великий-великий (малюнок), а другий маленький-маленький (з'являється маленький літак). Летять і пісеньку співають. А яка пісенька в великого літака? В-в-в, а яка пісенька в маленького літачка? В'-в'-в' співають, порівнюють. Учитель каже, що звук великого мотора твердий, а звук маленького мотора - м'який.
Виставляє на дошці малюнок трактора великого і маленького. Просить заспівати пісеньку великого трактора і маленького, назвати звуки, які ми чуємо, і позначити їх відповідними фішками.
Потім з'являється великий комарик і маленький. Вони також співають свої пісеньки. Діти порівнюють ці два звуки, називають які вони і позначають відповідними фішками.
Діти групи С-1 і С -2 закінчують роботу за картками і, перевіривши відповіді, сигналізують за допомогою червоного і зеленого світлофорів правильність рішень.
Учитель просить дітей груп С-1 і С-2 прочитати свої слова, а діти групи С-3 слухають і разом з усіма дають відповідь на запитання: "Яка тварина в кожній колонці зайва і чому? ".
