Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книжка з Політології.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.1 Mб
Скачать

3. Порівняльний аналіз додержавних і державних форм організації суспільства.

Відомо, що суспільство постійно змінюється, реформується, а історія характеризується неоднорідністю і складністю своєї організації. Саме тому це дає можливість порівняти різні форми організації суспільства в той чи інший історичний період.

Первісне суспільство було соціально однорідним. У ньому не було політичних установ і організацій, не було політики, хоча була влада, яка здійснювалася всіма дорослими членами роду. Ускладнення суспільства в міру його розвитку, поява в ньому суперечливих інтересів обумовили виникнення держави, а разом з тим і політики. Політика виникає як діяльність з організації сумісного життя в соціально неоднорідному суспільстві разом з поділом на керівників і керованих, багатих і бідних. Суспільні зміни були похідними від політичної революції, яка змінила всі форми господарства і спосіб життя людей. З неолітичною революцією історики пов’язують появу металічних знарядь праці, перехід від присвоюючого типу господарства (полювання і збиральництво) до виробничого (землеробство, скотарство), до осілого способу життя, появи міст. У результаті це призвело до зміни у владних відносинах.

Логіку появи політики можна показати таким чином:

  1. Ріст продуктивної діяльності людини зробив можливим появу додаткової продукції, яка трансформувалась у приватну власність.

Приватна власність сприяла:

  • подальшому поділу праці і розвитку економіки, зокрема зростанню обміну, торгівлі, появі ремесел, міст, тим самим складаються різні соціальні групи, ускладнюються форми економічних взаємовідносин;

  • росту автономної особистості, її незалежності від влади „цілого” (роду, племені). З тих пір соціальний статус відособленої людини став визначатися не родинними зв’язками, а економічними можливостями і багатством. Це викликало до життя формування інститутів, спрямованих на забезпечення прав і самостійності особистості;

  • підсиленню майнового розшарування, складання різних класів і груп з протилежними інтересами і конфліктними формами взаємовідносин.

  • Поглиблення соціальної диференціації за етнічними і релігійними ознаками.